«Путін дуже погано підготував свою війну». Колишній КДБшник – про минуле та перспективи російського диктатора

Сергій Жирнов – людина відома у вузьких колах. Він – колишній співробітник КДБ. Нині проживає у Франції, туди емігрував у 2011 році, бо вважав, що лишатися в Росії для нього було небезпечно. На початку грудня 2004 року отримав статус політичного біженця відповідно до Женевської конвенції 1951 року. Зараз пише книги.

У попередні десятиліття неодноразово опинявся у центрі скандальних історій.

У 1999-2001 роках прославився спробою у судовому порядку отримати на руки диплом про закінчення Краснознаменного інституту КДБ СРСР імені Андропова (нині – Академія зовнішньої розвідки – «Главком»). Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації з 1997 року відмовлялася видати колишньому розвіднику Жирнову його ж власний диплом про закінчення давно розшифрованого шпигунського вишу під приводом розголошення державної таємниці. Неординарна судово-шпигунська історія набула широкого резонансу в Росії і за кордоном.

Після того, як британська влада викрила російські спецслужби у спробі отруєння «Новичком» колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, Сергій Жирнов 14 березня 2018 року виступив із заявою. У ній колишній розвідник КДБ СРСР і Служби зовнішньої розвідки Росії різко засудив цей злочин, публічно повідомив про своє прекрасне самопочуття і попередив своїх потенційних недоброзичливців із Росії:

«... Якщо коли-небудь буде виявлено моє неживе тіло з ознаками самогубства, заздалегідь прошу всі офіційні органи і всіх осіб, які мене знають, вважати це навмисним вбивством і провести з цього приводу найсерйозніше розслідування за підозрою причетності до нього російських спецслужб».

Жирнов також цікавий тим, що він особисто знає нинішнього президента РФ Путіна. В інтерв’ю колишній розвідник розказав, які враження на нього Путін тепер, наскільки він сильний стратег, а також – яким він бачить майбутнє свого колишнього колеги.

Ви чотири рази зустрічалися з Володимиром Путіним, коли він був у КДБ. Які у вас враження?

Як про когось незначного, дуже скромного, нормального, але незвичайного. Чому незвичайного – і це я відчув під час нашої першої зустрічі – він професіонал, який може зробити все для досягнення своєї мети. Він нечесний.

Як така «звичайна людина» може залишатися при владі понад 20 років? Хороший тактик?

Це міф, що він чудовий тактик. Путін не захоплював владу. Він вміє бути в потрібному місці в потрібний час. Путін згаяв кар'єру в КДБ. Він хотів бути іноземним шпигуном, але не вийшло. Він був ефективним і дієвим функціонером, але йому бракувало статусу. Йому пощастило, от і все. Але він добре розбирається у структурі влади. Він знає, як оточити себе тими, хто йому винен, тими, хто прагне отримати його прихильність.

Очевидно, ви не дуже високої думки про нього.

Я хочу розвіяти міф. Путін – звичайна людина, але водночас він – геній макіавеллізму, геній змови, геній приватизації влади. Проте подивіться на його війну в Україні. Він робить дедалі більше помилок. Він незадоволений своєю армією, погано говорить про Україну, про українців, про Захід, про Європу.

Як вважає, він може виграти війну в Україні?

Путін ніколи не переможе Україну звичайною зброєю. Він може знищити кілька міст і завоювати території, але після цього не зможе їх контролювати. Українці боротимуться до кінця, щоб захистити свою землю. Небезпека полягає в тому, що він розуміє, що втрачає чи отримує недостатньо (з того, що планував – ред.). Тому Путін може використати ядерну зброю.

Чи він настільки божевільний, щоб це зробити?

В Україні – так. Він може розуміти, що використання такої зброї назавжди відріже його від геополітичної карти світу.

Який ваш аналіз поточної ситуації?

Вже зараз можна сказати, що Путін програв битву, тому що хотів захопити Україну за 10 днів… і в результаті українці змогли відновити контроль. Росіяни атакують більш концентровано, сильніше, але українці отримують дедалі більше військової допомоги Заходу, і це штовхає Путіна у глухий кут.

Досі складається враження, що російська армія невблаганно наступає…

Так, прогрес є, але якою ціною? Ціню величезних втрат. На захоплення Сєвєродонецька росіянам знадобилося два місяці. Хоча російський військовий арсенал дуже великий, його ресурси вичерпуються.

Чим пояснити такий повільний прогрес?

Погана стратегія, військова некомпетентність. Путін дуже погано підготував свою війну. Він продовжує воювати, бо якщо програє, офіційно чи ні, він ризикує викликати бажання у частини населення та еліти його замінити. Зараз він захищений. Але історичний досвід свідчить, що будь-який диктатор, скинутий власним оточенням, закінчує погано.

Ви пропрацювали в КДБ майже вісім років. Ви пішли у відставку в 1992 році. Як ви опинилися у Франції?

Через два-три роки після розпаду КДБ російська спецслужба почала відновлюватися. Я дорікав їм тим, що служба відновлює роботу за старим зразком. Вони хотіли помститися за це. Взимку 2001 року я занедужав, було щось схоже на отруєння. Після того емігрував до Франції.

Сьогодні ви відкрито критикуєте режим Путіна. Як вважаєте, російські спецслужби досі стежать за вами?

Звісно. Я завжди відчуваю загрозу, але я звик до цього. Я вживаю певних заходів безпеки. Загалом я звертаю увагу на те, що я їм, що п’ю, куди йду і як туди добираюся. Але ви ж розумієте: подробиць я вам не розповім.

Джерело інтерв’ю: Westsidepeoplemag

Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»