Рефат Чубаров: Не можна сідати за стіл переговорів із Путіним, допоки не будуть зупинені репресії в Криму
«Зустрічі з Путіним, коли питання відновлення цілісності України не вирішене, - це заохочення до нових злочинів»
В окупованому Криму зранку 21 травня відбулися обшуки. В домівки активістів «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і Едама Смаїлова у Бахчисараї увірвались окупанти. Адвокатів Еміля Курбедінова і Айдера Азаматова до помешкань, де відбувався обшук, не пустили. Пізніше стало відомо, що Смаїлова і Мустафаєва доправили до Сімферополя.
Як заявила згодом прес-служба «кримського управління ФСБ РФ», двох жителів Бахчисарайського району анексованого Криму затримали за підозрою в участі в діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі». Справу кваліфікували за ч. 2 статті 205.5 Кримінального кодексу Росії (утворення і участь у діяльності терористичного угруповання).
За підрахунками Меджлісу кримськотатарського народу, у в’язницях на окупованому Росією півострові незаконно утримуються 69 жителів Криму.
Громадські активісти звертають увагу на зростання репресій проти кримських татар і українців на окупованому півострові і пов’язують це із річницею рішення Міжнародного суду ООН від 19 квітня 2017 року. Тоді суд частково задовольнив запит України про застосування тимчасових запобіжних заходів щодо Росії. Заходи стосуються Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD). Іншими словами, суд постановив поновити діяльність Меджлісу, який заборонила Росія, називаючи рух екстремістським. Нині суд вимагає у Росії звіту, але, як каже заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, Москва за рік нічого не зробила, аби це рішення виконати.
Тим часом ФСБ 21 травня нібито на підтвердження минулорічної заборони кримськотатарського руху знайшла нові «викривальні факти» діяльності Меджлісу. Російська спецслужба вчергове похизувалася розкриттям чергового «екстремістського угруповання». До нього нібито входить глава Меджлісу Рефат Чубаров, помічник лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва Еролом Велієв, Олександр Стешенко і громадянин з прізвищем Третьяков. Про затримання в Криму харків’янина Олександра Стешенка стало відомо в середині квітня. Як кажуть правозахисники, окупанти вибили у нього зізнання про нібито утворення екстремістського угруповання, мета якого - проводити «акції залякування». Олександр також розповів про те, що знайомий із Еролом Велієвим, вони раніше у Харкові разом навчалися і займалися боксом.
Лідер Меджлісу Рефат Чубаров констатує: справа зшита білими нитками нашвидкуруч, оскільки свідчення не співпадають. Каже, що посилення тиску є відповіддю на рішення Міжнародного суду ООН щодо поновлення в правах Меджлісу, ухваленого рік тому. Виконувати його Росія не збирається і всіляко це демонструє. «Я спілкувався з Еролом Велієвим. Він розповідає, що востаннє був у Криму у вересні 2017 року, а Стешенко свідчить, що Валієв був у січні 2018-го. Це можна легко перевірити як з російського, так і з українського боку, бо всі перетини «кордонів» фіксуються», - пояснює Чубаров. У цій справі примітна ще одна деталь. Нібито у січні 2018 року невідомі вночі намагалися підпалити помешкання муфтія Криму Еміралі Аблаєва, який співпрацює з окупаційною владою. Відео зі спробою підпалу будівлі з’явилося тільки зараз і швидко розлетілося російськими медіа. Попри те, що на ньому неможливо ідентифікувати осіб, так звані правоохоронці окупантів приписують цей злочин згаданому вище «екстремістському угрупованню», нібито Рефат Чубаров особисто доручив Еролому Велієв підпалити будинок муфтія.
Чому Росія активізувала репресії у Криму і звідки ростуть ноги у «екстремістського об’єднання», яке приписують кримським татарам, розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який завітав до прес-центру «Главкома».
Чому саме зараз росіяни посилили обшуки помешкань і затримання кримських татар?
Тому що взяли за горло (Міжнародний суд ООН). Секретаріат Міжнародного суду вимагає пояснень на вимоги української сторони. Хочу, щоби ви розуміли, що для Міжнародного суду ООН ця ситуація також є неординарною, оскільки подібне відбувається вперше. Після ухвалення рішення минув рік. Тепер ми маємо знати, чому це рішення не виконується. Тоді секретаріат суду, не знаючи що відповісти українській стороні звернувся до Росії. А Росія їм відповіла, що «це не ваша справа». В той же час їм потрібно показати Меджліс дуже екстремістською організацією, щоби завтра можна було сказати: мовляв, рішення суду виконати не можна, бо ж Меджліс – екстремістська організація.
Ситуація патова, але через неї страждають прості люди?
Ну чому патова? Я розповів про лише один випадок, який говорить, що ФСБ із своїх провокацій, які плануються, допускає дуже брутальні провали. Вони вклали в пояснення Стешенка твердження про те, що це відбулося у січні 2018 року, і Стешенко стверджує, що Ерол Велієв пішов з якимсь Третьяковим виконувати завдання (підпалити будівлю муфтія). Але ж Ерол не був в Криму з вересня 2017 року і це дуже легко перевіряється будь-ким і з російського, і з українського боку. Ця ситуація говорить про те, що ФСБ поспішає, намагається в будь-якій спосіб очорнити Меджліс.
За вашими словами, кримськотатарська тема недостатньо піднімається на міждержавному рівні. Чому?
Я не кажу, що тема не піднімається. Але контекст розмов! Питання обговорюються, але у контексті деталей введення миротворчих сил на Донбас, питань, пов’язаних із відновленням суверенітету України. Шукають нішу для введення у ці переговори Путіна, не зачіпаючи кримську проблему. Я упевнений, що не можна сідати за стіл переговорів із Путіним, допоки не будуть хоча би зупинені репресії в Криму. А краще поставити питання про відновлення територіальної цілісності. 18 травня Анґела Меркель, зустрічаючись із Володимиром Путіним в Сочі, апріорі мала розуміти: ця зустріч надихає Путіна на нові злочини проти України, чи то це збільшення репресій проти кримських татар в Криму, чи то збільшення обстрілів на Донбасі. Сама зустріч із Путіним, коли не вирішеним є питання відновлення територіальної цілісності України, це – заохочення Путі на нові злочини.
Президент України також зустрічався з Анґелою Меркель трохи раніше – і теж кримська тема не піднімалася?
Без узгодження з партнерами такі вимоги з українського боку можуть бути руйнівними у нашому подальшому протистоянні агресії Росії. Це та ситуація, коли кожен з нас має розпочинати з однієї і тієї ж теми (переговори), але найефективніше цей діалог розпочинатимуть сильні, а саме Франція, Німеччина, а потім і Україна.
Адвоката Еміля Курбедінова не пускали до його підзахисного Сервера Мустафаєва під час обшуку. Чи відомо, хто вестиме справи Едема Смаїлова і Сервера Мустафаєва, враховуючи проблеми з доступом для захисників?
Розумієте, в Криму просто немає адвокатів. Думаю, що працюватимуть Еміль Курбедінов і Едем Смедляєв. Ми ще збираємося обговорити цю справу з деякими московськими адвокатами.
Як конфлікт між Іллею Новіковим, Миколою Полозовим і Марком Фейгіним позначався чи позначається на справах, у яких ці адвокати захищають кримських татар?
Ми намагаємося ніяк не долучатися до цих конфліктів. Я, звичайно, чув про цей конфлікт, але не знаю його деталей. На якості роботи адвокатів він не позначається.
ФСБ намагається звинуватити Меджліс у злочинних намірах до проросійськи налаштованих кримських татар на півострові. Якою насправді є політика Меджлісу до кримських татар, які симпатизують Кремлю?
Свою думку з цього приводу я дуже чітко висловив на зустрічі з президентом України, коли ми обговорювали питання щодо внесення змін до закону про громадянство і щодо розробки закону про колаборацію. Я сказав, що переважна більшість суспільства у Криму в очікуванні на повернення України, в тому числі і кримські татари. Але в той же час є люди, які не просто опинилися в скрутній ситуації, в якій їм дуже важко було визначитися зі своєю поведінкою. Є люди, які зробили свідомий вибір і пішли на службу російським окупантам. І дії цих громадян України, які слугують окупантам, є такими, що порушують права і свободи інших громадян України, законодавство України. В той же час закон про колаборантів має бути уважним до тих людей, які в умовах, коли держава Україна не змогла їх захистити, продовжують працювати за своїм фахом на своїй землі, продовжуючи проживати у своїх будинках. Ці всі люди (лікарі, вчителі, комунальники, аграрії) не є такими, які слугують украпленню окупаційного режиму.