Сергій Лещенко: Зеленський буде президентом, який делегує

Екс-журналіст  Сергій Лещенко зайшов у парламент за списками Блоку Порошенка. Та сьогодні депутат вже називає себе соратником Володимира Зеленського. Нещодавно Сергій разом зі своїми колегами Мустафою Найємом та Світланою Заліщук написали заяви про вихід з БПП. Таким чином трійка єврооптимістів формалізували розрив з політичною силою президента, хоча насправді вони вирушили в автономне плавання ще кілька років тому.

З початком виборів кожен з цієї команди пішов своїм шляхом. Сергій Лещенко ще у лютому  підтвердив «Главкому», що консультує кандидата у президенти Володимира Зеленського.  Минулої ж неділі ми зустріли депутата у штабі цього кандидата. Лещенко стверджує, що ніяких гарантій і обіцянок Володимир йому не давав. Зауважимо, що, наприклад, щодо інших консультантів Зеленський озвучував свої плани. Наприклад, екс-міністра фінансів Олександра Данилюка шоумен розглядає як майбутнього міністра закордонних справ.

У розмові з «Главкомом» Лещенко розповів про свої враження від Зеленського, про рівень компетентності кандидата, а також висловив свої міркування, чому третина українців уже в першому турі висловилась на підтримку саме цього кандидата.

Те, що ви були у штабі Зеленського у ніч виборів, а Світлана і Мустафа – ні, означає кінець «Демальянсу»?

Щодо «Демальянсу» ми давно відкинули ілюзії – на жаль, партія є заручником невмілого керівництва. По суті, це було навіть видно під час цієї кампанії: вона шарахалась від однієї політичної сили до іншої. Коли ми обговорювали з керівництвом партії цю проблему, то пропонували низку рішень, які з різних причин не були почуті.

Є інформація, що Гриценко відмовився брати вас у свою команду через токсичність: історія з квартирою…

…історія з квартирою – це якийсь анекдот з базару у Києві. В принципі мені подобаються анекдоти, але вони мають бути свіжими, а коли старий жарт повторюють щоразу у кожному інтерв’ю це виглядає недоречно. Коли ми з вами зустрічались минулого разу, вас теж цікавила моя квартира.

Я зараз питаю про Гриценка, а не про квартиру.

З Анатолієм Степановичем ми спілкувалися. Я вважаю, що такі люди, як він, мають бути представлені в українській політиці.

Він вам щось пропонував?

Ні.

Чому він покликав до себе Заліщук, а вас – ні? Чи ви одразу більше вірили у Володимира?

Дивіться, на цих виборах я відстоював принцип, який полягає у тому, що прогнилий правлячий істеблішмент має піти. Для цього повинні перемагати несистемні кандидати, тобто або Гриценко, або Зеленський. Я вважаю, що українці дотримуються тієї ж думки – про це свідчать результати першого туру.

Ваш вибір вплинув на вашу дружбу, спілкування зі Світланою та Мустафою?

Під час виборів спрацьовує так званий мультиплікатор резонансу. Тобто кожен вчинок сприймається не так, як у звичайний, позавиборчий час. Ми всі дорослі самодостатні люди, люди, які пройшли разом і життя у журналістиці, і кожен у чомусь був успішним. Тому критикувати когось за його вибір я не буду, бо вважаю, що кожен має право на свою позицію.

Володимир сказав, що назве членів своєї команди після першого туру. Ви прийшли до штабу «Зе» у вечір виборів як гість, як консультант, як хто?

Як  соратник. Також сюди завітав Руслан Рябошапка (раніше в інтерв’ю каналу «1+1» Зеленський назвав прізвище Рябошапки, відповідаючи на запитання про членів своєї команди – це було єдине прізвище, яке пролунало з вуст Володимира, - «Главком»), він досвідчений, він професіонал. Нас – людей, які спілкувалися з Зеленським на різні теми – було четверо (власне Лещенко, Олександр Данилюк, Руслан Рябошапка, Айварас Абромавічус, – «Главком»). Говорили про міжнародні фінансові організації, економічні реформи, боротьбу з корупцією. Це не значить, що ми домінуємо з нашими думками, що ніхто не пропонує альтернативного порядку денного. З кожного брейнсторму Зеленський відбирає речі, які вважає корисними.

У вас є якісь домовленості  про те, що ви будете членом його політичної команди?

Ні, таких домовленостей у нас немає. Якщо ти починаєш спілкування і зауважуєш, що ти це робиш з метою отримання певних бонусів, то це нечесні стосунки, які побудовані на розрахунку.

Ну Гриценко пообіцяв Заліщук посаду міністра закордонних справ.

Так, але вона підтримує його не за це. Їй близький цей кандидат. Вона свою місію виконала чесно, провела кампанію, отримала досвід, пройшла через усі випробування достойно.

Між нашим з вами попереднім спілкуванням, коли ви давали оцінку Зеленському, і до сьогодні минув якийсь час. Як ви оцінюєте здатність Володимира навчатися?

Давайте говорити про кінцевого споживача – виборця. Він оцінив цю здатність.

Але ви – спостерігач з середини, маєте із Зе прямий контакт. Володимир став сильнішим?

Звичайно. Це помічають і американські дипломати, які проводять із ним зустрічі. Приміром, я особисто був присутній на зустрічі Зеленського з Куртом Волкером. Це було енергетично насичене спілкування, бо їхній діалог вибудовувався як «подача на подачу». Хтось казав одну тезу, інший її продовжував. Говорили про вплив енергетичних монополій на політику, про боротьбу з корупцією – у Волкера з Зеленським виникало тотальне взаєморозуміння.

Володимир довіряє професіоналам чи намагається усе завжди проконтролювати?

Зеленський буде президентом, який делегує.

Взагалі під час спілкування з Порошенком відчуваєш, що він над тобою домінує – по суті, не чує тебе, висловлює свою думку, а тебе обирає боксерською грушею, на якій «обкатує» цю думку. Тимошенко діє мудріше: вона несе себе високо, однак під час спілкування заглядає в очі, мовою тіла – міміки, жестів – показує, що вона тебе розглядає як рівного, але ти все одно відчуваєш, що про рівність не йдеться. У Зеленського ж дуже розвинений емоційний інтелект: він будує стосунки з людьми так, що ти відчуваєш: тебе чують, тебе поважають.

Важливо ще от що: для перемоги на виборах потрібно не бути одержимим владою. Суспільство це відчуває. У 2010 році Юлія Володимирівна була одержима владою, і тому переміг Янукович, який не напружувався, а пройшов вибори, так би мовити, «врозвалку». Зеленський не одержимий владою. Він поводиться по-житейськи мудро.

У вас є внутрішнє переконання, що все відбувається у правильному напрямку?

Так, і у цьому переконана уся моя сім’я. Приміром, моя дружина звернула увагу на Зеленського ще до того, як він балотувався. Вона сказала: «Ти можеш мені не довіряти, але я бачу, що це – кандидат, який вийшов би у другий тур».

Наталія Сокирчук, «Главком»