Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Нардеп Сергій Лещенко: Наша мета – перетягнути Зеленського на свій бік

    • Павло Вуєць Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/leschenko_2019.JPG" alt="Сергій Лещенко" width="" height="" itemprop="image" /> - Нардеп Сергій Лещенко: Наша мета – перетягнути Зеленського на свій бік
    Сергій Лещенко
    Фото: Станіслав Груздєв, Главком

    «Путіна в Кремль привів Березовський… Але я не пропоную Зеленському позбавитися Коломойського»

    Завершилося висунення кандидатів в президенти, і на фланзі демократів та «нових облич», які і не за Порошенка, і не за Тимошенко, деяка розгубленість. Були певні надії на висунення єдиного кандидата від цих сил, що давало б йому шанси на вихід у другий тур. Але найбільш рейтингові Анатолій Гриценко та Андрій Садовий пішли на вибори окремо, а Святослав Вакарчук хоч і відмовився від участі у перегонах, поки нікого з кандидатів так і не підтримав. Збір коштів на заставу та висунення «Силою людей» екс-журналіста Дмитра Гнапа і зовсім завершились гучним скандалом: виявилось, що колишній журналіст «зажав» грантові гроші, які обіцяв колегам віддати на армію, що в цьому середовищі вважається «епік фейлом».

    Народний депутат Сергій Лещенко пройшов до Верховної Ради у 2014 році за списками Блоку Порошенка, але разом зі своїми соратниками Мустафою Найємом та Світланою Заліщук давно веде свою гру, різко критикуючи президента та його оточення. Наразі ця компанія вирішує головне для себе завдання: як зберегтися у активній політиці за нової конструкції влади. Вони приглядаються до якого берега пристати на майбутніх парламентських виборах. Трійця відвідала форум Анатолія Гриценка (той навіть використовує кадри з ними в своєму агітаційному ролику). Лещенко разом з іншими антикорупціонерами також був помічений на зустрічі з сенсацією нинішньої кампанії Володимиром Зеленським.

    Наразі Сергій Лещенко бачить своє завдання в тому, аби привести до влади «незашкварених» політиків і визнає, що реально домовлятись про спільний похід до парламенту можна буде лише після президентських виборів. Депутат сподівається, що їхні результати зіб’ють зайвий гонор у багатьох політиків, які тепер не складуть собі ціни.

    Cаме зараз, у момент нашої розмови, на прес-поінті у парламенті йде презентація партії «Сила людей», яка висуває в президенти екс-журналіста Дмитра Гнапа. Що ви думаєте про його перспективи? (розмова відбулася ще до скандалу з грішми, після якого партія передумала висувати Гнапа)

    Я до Діми дуже добре ставлюся. Він – журналіст, зараз починає процес переходу в інше середовище. Я сподіваюся, для нього цей процес пройде без ексцесів, і він стане одним з активних політиків. На жаль, нині участь у президентських виборах вже не створює таких серйозних можливостей, як, скажімо, 10 років тому. Зараз такий ефект через велику кількість кандидатів може бути знівельований.

    В цілому ж ліберальне середовище дуже роз’єднане. Вони ж на те і ліберали, щоб кожен бачив себе лідером. Немає централізованого тиску, і багато хто стоїть на своїх позиціях, не бажаючи інвестувати у щось спільне.

    Чому останнім часом ваша «єврооптимістична» трійця – ви, Мустафа Найєм та Світлана Заліщук – нечасто з’являєтесь разом?

    Чому це? Ми були разом за з’їзді у Гриценка, сьогодні – у сесійній залі. Історія щодо нашого начебто роз’єднання дуже надумана. Просто давно не було засідань – спочатку перерва на Новий рік, потім перерва в роботі сесії. Скажімо, у понеділок ми зі Світланою були на зустрічі антикорупційних активістів з Гриценком.



    Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та Сергій Лещенко пройшли до парламенту за списком Блоку Порошенка. Фото: УНІАН

    Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та Сергій Лещенко пройшли до парламенту за списком Блоку Порошенка. Фото: УНІАН

    А перед тим ви були на аналогічній зустрічі з Зеленським, і це викликало хвилю обговорень у Facebook.

    Мені здається, Facebook став заручником стереотипів. На цій зустрічі ж був не тільки я, а ще й Віталій Шабунін, Руслан Рябошапка (екс-член НАЗК), Андрій Герус (екс-член НКРЕКП, голова Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг), – ціла група людей, які просувають необхідні зміни у країні. Для нас важливе не прізвище переможця виборчих перегонів, а правильна робота інституцій. Ідеалом у цьому плані є Америка часів Трампа, де всі спроби останнього підламати під себе Конституцію провалились. Я хотів щоб у нас теж повноцінно працювали інститути, НАБУ було самостійним органом, відстороненим від усіх президентів.

    Ми прийшли до Зеленського, переслідуючи свою ціль: отримати публічну обіцянку від кандидата номер один – а він був першим у списку на момент нашого візиту, і можливо, таким і залишиться, – що він буде поважати принципи задекларовані антикорупційним середовищем. Принципи ці такі. По-перше, НАБУ – незалежний орган, на який ніхто не має впливу і голова якого обирається незалежною конкурсною комісією. По-друге, голова Антикорупційної прокуратури Назар Холодницький має бути звільнений, бо він себе викрив у зв’язках з фігурантами кримінальних справ. Крім того, заради порятунку власної кар’єри почав зраджувати людей, які розслідували кримінальні справи. Приміром, жінка яка була експертом у справі «рюкзаків Авакова», отримала від НАБУ запит на експертизу, зробила свою роботу і дійшла висновку, що закуплені рюкзаки не відповідають мінімум десяти стандартам, які мали бути дотриманими при виробництві. НАБУ долучило результати цієї експертизи до матеріалів підозри сину Авакова. Потім Холодницький був викритий у своєму кабінеті в тому, що зливав кримінальні справи і допомагав фігурантам уникнути відповідальності. Він почав шукати захисників – і його захистив, зокрема, «Народний фронт». Холодницький закрив справу, його лишили на посаді, а на цю жінку-експерта відкрили кримінальну справу, яку розслідують 20 слідчих та група прокурорів з 10 осіб прокуратури Хмельницького військового гарнізону. Обласна прокуратура не захотіла за це братися. Хмельницький далеко від Києва, там легко отримувати ухвали, плюс, наскільки я розумію, там хороші зв’язки у Чеботаря (на той момент заступник міністра Авакова, який фігурував у справі).

    Нашою третьою вимогою був перезапуск Антикорупційного агентства (НАЗК), яке не справляється із роботою і перетворилось на інструмент видачі політичних індульгенцій.

    Четверте – це позбавити СБУ функцій розслідування кримінальних справ, пов’язаних із бізнесом.



    Лещенко разом з іншими антикорупціонерами був присутній на зустрічі з сенсацією нинішньої кампанії Володимиром Зеленським

    Лещенко разом з іншими антикорупціонерами був присутній на зустрічі з сенсацією нинішньої кампанії Володимиром Зеленським

    Зеленський підписався під цими вимогами? Він взагалі зрозумів, що ви від нього хочете?

    Мені здається, його загальний розвиток недооцінюють. Так, у нього немає загальних знань, приміром, про те, що НАБУ розслідує злочини, передбачені статтею 191 Кримінального кодексу, частина 5. Але що таке НАБУ, НАЗК, електронна декларація і СБУ – він знає, йому не потрібно пояснювати базові речі. Так, спеціальних знань у нього немає, але це дає можливість пояснити йому ці речі.

    Тобто зараз він майже чистий аркуш?

    На чистому аркуші написати правдиву, правильну інформацію простіше, ніж переписати написане вже багато разів. Так, наша мета – перетягнути Зеленського на свій бік, аби він, якщо стане президентом, не влаштовував хресний похід проти НАБУ, а якщо стане головою крупної фракції – щоб не підігравав сценаріям розправи з НАБУ. Навіть якщо Зеленський не стане президентом, то буде впливовим політиком у парламенті.

    Чи отримували ви якісь пропозиції від Зеленського, Тимошенко чи інших політиків?

    Я з усіма спілкуюсь, і фрази на кшталт «давай працювати в одній команді» лунають часто. Але це не є предметною розмовою, це, скоріше, можна назвати взаємним придивлянням.

    Взагалі серйозні розмови щодо парламентських виборів можуть відбуватися лише після президентських виборів, оскільки всі кандидати в президенти побачать рівень своєї реальної підтримки у суспільстві. Говорити про об’єднання на парламентських виборах теж дуже рано. Приміром, сьогодні політик бачить себе у другому турі чи бачить, що його рейтинг складає 8%, – і відповідно до цього формує своє его, свої запити. Якщо ж він фактично набере 2%, то стане більш відкритим до рівноцінних переговорів. Я думаю, для багатьох результати виборів стануть розчаруванням, і вони стануть більш схильними для компромісу.

    Чи можна говорити, що ви, і не тільки ви, зараз знаходитесь у пошуках, як колись казав Найєм, «транспорту» для потрапляння у наступний парламент?

    Я б так не казав. «Транспорт» звучить якось надумано. Я маю певний досвід як журналіст та як член парламенту і розумію, хто з кандидатів що може зробити, і які є ризики. Так у приході до влади Тимошенко я вбачаю серйозні ризики: у неї є дуже неоднозначний проект Конституції, який у чорновому варіанті передбачає, що НАБУ стає частиною ДБР (Державне бюро розслідувань), а глава НАБУ призначається спеціальним новоствореним, я б сказав, гібридним органом – Національною асамблеєю самоуправління, до складу якого входять моральні та духовні авторитети, а також представники профільних асоціацій. Відповідно у мене насторожені очікування від того, як Тимошенко вестиме антикорупційну боротьбу. У мене більші очікування від позасистемних кандидатів.

    Гриценко – позасистемний?

    Я вважаю Гриценка та Зеленського набагато більш позасистемними, ніж системних Порошенка і Тимошенко. У Гриценка є базовий виборець, який за нього проголосує. Кількість його виборців, звісно, може зменшуватися, але він все одно має сталий рейтинг. Так, він не хапав зірок з неба, але і не провалювався на дно.

    У 2014-му таки провалився…

    На те були свої причини і, думаю, Гриценко зробив висновки. В будь-якому разі, його прихід у парламент важливий для змін в Україні. Тому ми з Мустафою і Свєтою були на з’їзді, куди прийшли і екс-міністр фінансів Данилюк, Шабунін, Бистрицький (філософ Євген Бистрицький), Коліушко (Ігор Коліушко – політик, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ), Марія Барабаш (інвестиційний банкір, співзасновник Союзу українських підприємців). Країні потрібні незашкварені політики. І те, як Гриценка мочили останні півроку, явно вказує на те, що він їм, як бельмо на оці. Зеленський – зовсім інша історія.

    На ваш погляд, несистемний Зеленський є незалежним від Ігоря Коломойського – якраз дуже системного персонажа?

    Ні для кого не секрет, що Коломойський має на нього вплив, бо вони разом працюють на каналі «1+1». Зеленський є одним з головних моторів рейтингу каналу. Його можна не любити за жарти, сварити його за неадекватні реакції на питання журналістів «Схем», але те, що він дає каналу рейтинг, – очевидно. Коломойський працює із Зеленським, але я особисто не хочу ставитися через це до нього упереджено. З моменту, коли його оберуть люди, він нікому не винен, крім своїх виборців. Я сподіваюсь, що його розум, хитрість та життєва мудрість не дозволять йому бути заручником якихось старих стосунків з Коломойським. Щоб коли олігарх почне на нього тиснути, він був в змозі сказати: я не можу, бо вже пообіцяв активістам не чіпати НАБУ. Кінець кінцем Путіна в Кремль привів Березовський, який вже через рік не знав, де знайти собі місце у Росії. Я не пропоную Зеленському позбавитися Коломойського, але він має служити не еліті, а людям. Як писав Макіавеллі, люди завжди будуть любити правителя, якщо він працюватиме на людей, а не на еліту.  

    Скажіть чесно – вас не ображало, як вас і Мустафу зображували в «Казковій Русі» (політичний сатиричний мультиплікаційний серіал, який виробляв для каналу 1+1 Зеленський) і «Кварталі»?



    Саме так Мустафу зображували в

    Мустафу Найєма в «Казковій Русі» зобразили псом

    Ображало. Але для мене це той випадок, коли своє его варто обмежувати. Мені було б більш прикро, якби він вкрав мільйон доларів з бюджету. Він, як умів, працював у своєму жанрі. Так, це виглядало неприємно. На мою думку, з його переходом у політичний жанр відбувся процес «обнулення», перезапуску. Пріоритетніше зробити важливу справу, ніж ходити і ображатись.

    Що, на вашу думку, відбувається в антикорупційному трикутнику «Луценко-Холодницький-Ситник»? Хто там зараз проти кого і чому?

    Я не люблю, коли починають говорити про конфлікт САП і НАБУ. Конфлікту немає – є зрадник, який зрадив загальну справу. НАБУ ж не зливає справи, не розказує фігурантам як поводитися під час допитів. А є прокурор, який це все робить.

    У Ситника теж були негарні епізоди. Приміром, обнародування матеріалів досудового розслідування – у справі Кулика.

    Спілкування з журналістами офрекорд і попередження фігурантів про обшук чи консультації про те, як треба поводитися на допиті, – це небо і земля, різні вагові категорії проступків. Ніхто не ідеальний, Ситника не можна боготворити, але розмови про прокол з дружиною Кулика – це спроба Холодницького знайти піщинку у чужому оці, коли у самого колода стирчить.

    Нещодавно в інтерв’ю «Главкому» Холодницький казав, що він та його прокурори відчувають певну вибірковість у роботі детективів НАБУ. Приміром, за його словами, у «справі Омеляна» до останнього болтика розбирають BMW, а купівлю вашої квартири розслідувати відмовляються…

    Він збрехав. По цій кримінальній справі ведеться чимало процесуальних дій. На допитах побував я, усі мої родичі, однокласники, були проведені вилучення (документів) у банках, у забудовника, у нотаріусів. Це при тому, що Генеральна прокуратура, яка сама відкривала справу за цим же епізодом, сама її і закрила за статтею про відсутність події злочину (ст. 284 КПК, - «Главком»), а НАЗК, яка намагалася придумати правопорушення, сфальсифікувала докази і програла суди першої і другої інстанції. І навіть за всіх цих умов розслідування проводиться. Понад те, вчора (4 лютого, - «Главком») я провів чотири години в НАБУ, доводячи свою правоту. Доходить до того, що вони (детективи НАБУ) мені кажуть: «Добре, ми визнаємо, що у тебе були гроші на момент отримання депутатських повноважень, але потрібно довести, що ти їх витратив саме на купівлю квартири, а не на інше. Ми тобі даємо перелік усіх твоїх перельотів, а ти нам надай усю інформацію з 2011 року про кожен». Я, звісно, можу довести те, що було п’ять років тому, але не десять. Зійшлися на тому, що я їм надав інформацію про свої перельоти уже в статусі народного депутата – до купівлі квартири. Я пояснював кожен переліт. Вони всі були за рахунок сторони, що приймала. Ось до чого дійшов Холодницький у своїй брехні та спробі врятувати власну шкуру. Він просто мститься мені за те, що я його викриваю. Зараз, ідучи на дно, він намагається ще й мене з собою прихопити. Ні, хай іде сам.

    У квартирі я ще навіть ремонт не зробив, навіть перестінки між кімнатами не поставив.

    Які зараз стосунки між Холодницьким і Луценком, який дозволив НАБУ прослуховувати прокурора САП?

    Луценко отримав гачок, за який підвісив Холодницького. Антикорупційний прокурор підвішений з усіх боків: Луценко, «Народний фронт», Аваков, Порошенко, – і Холодницький танцює усім, на чиєму гачку він знаходиться. Це ганьба, а не прокурор.

    Його обирали на відкритому конкурсі, дали високу зарплату. Що ж тоді не врахували, якщо ви тепер кажете, що це ганьба?

    Зарплати і конкурсу недостатньо – завжди є людський фактор. Навіть у конкурсах буває несправедливість. У нас і КДКП (Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів)  потрібно перезапускати, і нового очільника САП обирати, і генпрокурора змінювати, – треба вирішувати цю проблему з усіх боків.

    Це вже задача для нового президента?

    Я думаю так, системно це буде вирішуватися за нового глави держави.


    Народний депутат Сергій Лещенко
    Сергій Лещенко бачить своє завдання в тому, аби привести до влади «незашкварених» політиків

    Прокурор САП Ярова була на з’їзді Тимошенко, Луценко був на з’їзді Порошенка. Чому перший випадок КДКП розглядатиме, а другий – ні?

    Цікаво, якби прокурор Мюллер у США пішов на з’їзд до Трампа, що б сказали американці? Так поводитися – це те саме, що вишмаркатися на Конституцію і обтерти цим обличчя виборця. Почали з того, що зламали всю систему, щоб призначити генпрокурора без освіти. У нас генпрокурор – це процесуальна особа, яка підписує процесуальні документи, не маючи спеціальних знань. Він порушує презумпцію невинуватості, називаючи людей злочинцями до вироку суду, оголошує про підозри, які потім кудись зникають. Що зі справами Медяника, Скорика? Що зі справами Дзензерського, Дубневичів? Це ж не просто розмірковування вголос – Луценко підписував підозри. А що з «вишками Бойка»? Це що, Бакулін виявився особливо небезпечним мафіозі, який зміг вкрасти $200-400 млн? А Бойко взагалі ні до чого, ходить по ефірах і розказує, як рятуватиме країну. Де Бойко у «справі Курченка» щодо зрідженого газу? А що там зі Злочевським? Іванющенком? Я продовжу перелік, щоб нагадати читачам. А що там з кримінальною справою Ставицького? А як щодо Колобова – екс-міністра фінансів? А хто розвалив справу Богатирьової? У Луценка скоро буде свій кабмін колишніх «ригів», яких він врятував.

    Повернемося до з’їздів. Прямі норми законів про прокуратуру та про вибори президента, а також кодекс професійної етики забороняють генпрокурору брати участь у політичних заходах, незалежно від того, чи він перебуває у відпустці, чи на лікарняному, чи він спить, чи випиває.

    З точки зору закону, хто може подати скаргу у КДКП на такі дії генерального прокурора?

    Та хоч ви можете. На Луценка скаржились у КДКП, але скарги його колишній соратник по «Самообороні» Віктор Шемчук, що є заступником голови комісії, розвалив. Звісно, він не буде покараний, бо КДКП зараз гірше, ніж навіть за часів Януковича та Віктора Пшонки. Пшонка сам призначав та звільняв прокурорів і сам ніс відповідальність за такі рішення. Зараз Луценко робить те саме, але руками колективного органу, де немає персональної відповідальності, а є колективна безвідповідальність.

    У нас вирішили, що чиновники корумповані, бо отримують маленькі зарплати, тому зарплати підняли. Але якщо нема внутрішньої моралі, то ці гроші стають приємним бонусом до корупційних доходів. Той же Холодницький за минулий рік отримував у середньому по 200 тис. грн на місяць. За рік офіційно – це понад 2 млн грн.

    Ви багато згадували про «Народний фронт» та його видатних діячів. Що, на вашу думку, вони робитимуть в політиці далі?

    «Фронтовики» перебувають у пошуках нової маски, під якою вони хотіли б пройти у наступний парламент. Частина (Аваков і Мартиненко, наскільки я чув, – у Тимошенко. Швидше за все, вона не братиме їх у список, бо це буде занадто зашкваристо. Може, підуть по округу. Частина «Фронту» у Олега Ляшка: Євген Дейдей, Вікторія Сюмар, яка консультує лідера «радикалів». Якщо Тимошенко стане президентом, її метою стане змінити Кабмін. І як варіант, наскільки я чув, Яценюк повернеться на посаду прем’єра – на умовах Юлії Володимирівни.

    І БПП підтримає таке рішення?

    Думаю, основна маса БПП у разі програші Порошенка на виборах просто розбіжиться.

    Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ