Сергій Тарута: Націоналізація в розумінні бойовиків – порізати підприємство на метал. І це не блеф

Минув місяць з початку блокади залізничного сполучення з окупованими районами Донбасу. Попри тиск активісти, які називають себе ветеранами АТО, обіцяють посилювати заходи і перекривати інші транспортні магістралі, що з’єднують Україну з цими територіями.

Ефективність блокади визнали навіть по той бік лінії фронту. 27 лютого ватажки «ДНР» та «ЛНР» Олександр Захарченко та Ігор Плотницький оголосили ультиматум: або до 1 березня блокаду буде припинено, або вони введуть «зовнішнє управління» на всіх підприємствах української юрисдикції, що працюють у «республіках». Бойовики погрожують зупинити поставки вугілля Києву та переорієнтувати виробництво на ринок Росії та інших країн.

Заступник міністра тимчасово окупованих територій Георгій Тука прокоментував цей ультиматум так: «Це спроба нас залякати. Йдеться про системоутворюючі підприємства, які задіяні у вертикально інтегрованих компаніях і є окремими ланками у виробничих циклах. Зовсім непросто розірвати цей ланцюжок, знайти збут продукції, яку виробляли ці підприємства, для того, щоб підтримувати їхню життєдіяльність. І продукція цих підприємств не затребувана в Росії. Там свого вугілля хоч греблю гати, не знають, куди подіти, закривають шахти. Тому нехай собі балакають усе, що завгодно. Я в це не вірю».

Народний депутат, екс-голова Донецької обладміністрації Сергій Тарута радить не поспішати вважати блефом усі заяви бойовиків. Він вважає, що «націоналізацію» ватажки псевдореспублік розуміють по-своєму. В розмові з «Главкомом» Тарута розповів, хто фінансує блокаду з українського боку на Донбасі та як її використовують по той бік лінії фронту.

Сергію Олексійовичу, ви проти блокади. На вашу думку, кому в першу чергу вона вигідна, хто за нею стоїть?

Блокада вигідна тим, хто хоче отримати політичні дивіденди. Враховуючи, що по-іншому вони (організатори блокування. – «Главком») корисними суспільству бути не можуть. Це авантюра, в яку Семенченко та (Єгор) Соболєв втягнули партію (депутати від «Самопомочі». – «Главком»).

Ви впевнені, що Семенченко, Соболєв чи Парасюк отримують від цього якісь політичні дивіденди?

Про них зараз говорять. А щодо Семенченка особисто в мене безліч запитань. У війні вже багато наших хлопців загинуло, і багато хлопців – саме з батальйону «Донбас» (Семенченко був комбатом цього батальйону. – «Главком»). Чому там гинули, а в інших батальйонах – ні? Чому не було Семенченка попереду? Чому він посилав хлопців туди, де на них чекала засідка? Це – окреме питання. Щодо блокади Донбасу, зрозуміло, що вона комусь вигідна. Є й версія, що за організацією блокади стоять олігархи.  

Щодо версій. Суть однієї з них полягає в боротьбі між Коломойським та Ахметовим. Дехто з експертів зазначає, що блокада залізничних шляхів вигідна Ігорю Коломойському, бо той зацікавлений замінити вугілля на мазут на ТЕЦ і ТЕС.

Не спілкуюсь із Коломойським, тому складно коментувати такі розмови. Хто стоїть за Семенченком? Хто фінансує «Самопоміч», той, напевно, фінансує зараз і цю історію з блокадою.

І хто ж фінансує «Самопоміч»?

Про це краще у Андрія Садового дізнатись. А блокада Донбасу, на моє переконання, вигідна в першу чергу бойовикам.

Тому що вони тепер мають «залізобетонний» привід «націоналізувати» українські підприємства?

Це по-перше. По-друге, блокада цілком вкладається в площину ідеологічного зомбування українців, які залишилися на непідконтрольній території, а це майже три мільйони українців. Яку картинку показують їм у ЗМІ росіяни, так звані ДНР та ЛНР? Вони кажуть: українці хочуть вбивати людей на Донбасі, знищувати вас, морити голодом. Це все робиться для того, щоб викликати почуття ненависті до України. І блокада допомагає працювати зі свідомістю людей. Ще простіше буде зомбувати людей, коли ті, хто їздив на підконтрольну Україні територію і знімав українську зарплату зі своїх карток в українських банках, будуть позбавлені такої можливості. Якщо підприємства зупиняться, люди не отримуватимуть зарплат і опиняться на межі виживання.  

Скільки на непідконтрольних територіях залишилось «живих» бізнесів, які бойовикам є сенс «націоналізовувати»? Чиї це підприємства? Переважно Ахметова?

Підприємств, які належать Ахметову, можливо, сім-вісім. А загалом на не підконтрольній Україні території працює понад 100 підприємств, у тому числі державних. Точні дані мають у Державній фіскальній службі та СБУ. Перелік підприємств, які працюють на непідконтрольній території, затверджений постановами Кабміну та рішеннями РНБО.

Які підприємства ІСД (Індустріальний союз Донбасу) можуть бути націоналізовані?

На не підконтрольній Україні території є Алчевський металургійний комбінат (разом із коксохімом та електростанцією). Ці підприємства перереєстровані в Україні. Однак зараз я не маю відношення до ІСД – все арештовано.

Не думаєте, що заяви бойовиків про націоналізацію, обіцянки переорієнтувати промисловість на Росію – це блеф? Навіщо ж Росії вугілля Донбасу, якщо там і свого вистачає...

Націоналізація в розумінні бойовиків – це порізати підприємство на металобрухт, а гроші покласти собі в кишеню. Бойовики заробляють на тому, що грабують і ріжуть підприємства на метал. У такому розумінні «націоналізація» – не блеф. А от переорієнтація на Росію – блеф. Підприємства, які розташовані на не підконтрольній Україні території, експортоорієнтовані. Для того, щоб експортувати продукцію, потрібно мати сертифікат походження, який видає Торгово-промислова палата. Без відповідних документів продавати продукцію неможливо. Тому всі ці підприємства можуть працювати винятково в українському правовому полі.

Водночас російське телебачення вже кілька тижнів розповідає, як добре буде, коли всі ці підприємства працюватимуть на Росію...

Триває гібридна війна. У гібридній війні кожна сторона ставить потрібні для себе акценти. На жаль, і в нашому суспільстві деякі думки – результат російської пропаганди. І щодо блокади також. Певна частина населення думає, що блокада Донбасу дорівнює закінченню війни. Це не так. Понад те, ця блокада вдарить по кишені кожного українця: вдарить по економіці, державному бюджету, курсу гривні. І найстрашніше те, що ми постійно говоримо про блокаду Донбасу як блокаду території, а не блокаду людей. Ми неправильно розставляємо акценти. Це ж блокада людей, а не території. Зрозуміло, що ми не можемо контролювати там усі процеси. Але ми не маємо права просто кинути напризволяще три мільйони українців на Донбасі. То яка мета такої блокади? Показати світовій спільноті, що ми – країна варварів, що ми не діємо цивілізовано, згідно із статутами ООН, Ради Європи? Там прописано, як має поводитися держава щодо тих, хто опиняється в біді. А ми, з одного боку, рухаємося в Європу, а з іншого – показуємо приклад варварського ставлення до своїх громадян. Ми їх не звільняємо і ще й робимо їм блокаду. Для чого? Щоб вони всі там загинули або всі нас зненавиділи? 100 людей (блокадники. – «Главком») отак просто дестабілізують ситуацію в цілій країні? І чому на це не реагує гарант? Не думаю, що блокада узгоджена з Порошенком, але якщо на блокаду Донбасу не реагує гарант Конституції, то це означає, що у нинішньої влади абсолютно немає механізмів реакції на загрози.

Які з підприємств Донбасу намертво технологічно зав’язані на Україну?

Вони технологічно зав’язані через сировину, через поставки в Україну. Суто теоретично є можливість забезпечувати поставки сировини з Росії. Однак тоді Росії доведеться визнати цю територію анексованою, як і Крим, а Росії Донбас не потрібен. І ми поки що не можемо юридично в межах міжнародного права довести, що Росія на Донбасі – окупант. Я багато дискутував на цю тему з керівництвом Німеччини. Говорив, це територія, яку захопили терористи, вона окупована. Німці відхрещуються: ні-ні, ми не можемо визнати, що вона окупована Росією. І ніхто з міжнародних партнерів цього визнати зараз не може. Тільки ми самі. Саме тому ми днями зареєстрували міжфракційне об’єднання «Майбутнє Донбасу» і хочемо провести конференцію за участі юристів-міжнародників з Європи, представників ОБСЄ, Ради Європи та ООН якраз на предмет юридичного трактування того, що відбулось на Донбасі.

Бізнесмени намагалися якось домовитися з блокадниками?

Припускаю, блокадники очікували, що з ними будуть домовлятися. Що їм запропонують певну суму грошей, щоб вони звільнили шляхи. Мені розповідали, як на станцію в Лимані зайшли хлопці і спитали: коли ж до нас прийдуть домовлятись, чого ж нікого немає? Всі ж знають, що на блокпостах є система створення проблем для того, щоб ті проблеми потім вирішувались за гроші.

Але домовлятися так ніхто і не прийшов?

Ні. І не зможуть. Оскільки всі ці підприємства працюють за безготівковими розрахунками. Метал за кордон за готівку не експортується. Тому блокада – це швидше тест для чинної влади: має вона інструменти для вирішення кризових ситуацій чи повністю втратила контроль над процесами у країні.

Тобто жодних переговорів між блокадниками та зацікавленим бізнесом не було?

Я поза цими процесами. Не знаю. Але що важливо ще зазначити по блокаді? В чому там обман? Повідомлення про начебто зупинку контрабанди блокадою не відповідають дійсності, тому що залізничними шляхами контрабанда ніколи і не йшла. Вона йшла тільки автомобілями. Вагон надто легко перевірити, він нікуди з колії не дінеться. І кожний вагон перевіряє комісія, до якої входять представники п’ятьох різних відомств. Це нереально, щоб вони всі домовилися між собою. До того ж на кожен вагон є залізнична накладна, сертифікат, пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат походження Торгово-промислової палати – тобто повний пакет документів. І коли кажуть про контрабанду на залізниці, це нерозуміння суті питання. Мало хто реально глибоко знає саму технологію, тому і маніпулюють на цьому питанні. Реальна контрабанда йде автомобільними шляхами. І саме тому всі поставки зараз відбуваються винятково залізницею, де все суворо перевіряється.

Катерина Пешко, «Главком»