Що в голові у Зеленського? Глибокий психологічний аналіз пресконференції президента

Підсумкова прес-конференція за результатами двох років президентства Володимира Зеленського викликала дуже неоднозначні оцінки у суспільстві. Його прихильники у захваті від мастабності антуражу, опоненти звертають увагу на неконкретність і некоректність заяв.

Політичний психолог, експерт з невербальної комунікації Валентин Кім має власний погляд на те, що відбувалося вчора в анграі на території ДП «Антонов». «Для Зеленського витримувати дуже важко чотирьох годинне спілкування. Чотирнадцятигодинний марафон був піком його життєвих сил і енергії. Зараз цих сил вже немає. Ми бачимо втомлену людину…», – починає психолог в інтерв'ю «Главкому».

Місце зустрічі

На думку психолога, команда президента намагалася грати символами. «Ключова ідея Зеленського – «у мене є мрія». Мовляв, я хочу зробити цю мрію реальністю, і кожному українцю є місце у цій мрії, бо вона глобальна, велика. Креативники Зеленського одразу обіграли цей посил, додали до нього меседж, що інші не змогли, а ми зможемо», – зазначає експерт.

Психолог розповідає, що літак сам по собі є дуже символічни об’єктом у психології: це крилата машина, це ценженерно-технічне, творіння людської думки. «Хочу звернути увагу ще на такий момент: позаду Зеленського стоїть величезний літак, «Руслан». Спроба тримати у себе за спиною щось велике, масштабне, те, що вражає та викликає повагу, - це дуже хороший хід. Виступ на фоні обєкта, який викликає спогади, думки про те, що Україна колись випускала такі літаки, – це чудова ідея», – коментує експерт.

Водночас із символами, на думку Валентина Кіма, креативники Зеленського переграли. «В одному приміщенні зібрали аж три літаки, два з них так і не були добудовані. Там є один літак, на якому написано «Надійні крила – Збройним Силам України», однак самих крил немає! Такий символізмбув би доречним під час «нульової» прес-конференції, коли Зеенський тільки входив до влади, але аж ніяк не під час третьої. Всередині каденції виступати на тлі недобудови – це провал», – висловлює своє думку психолог.

Експерт підсумовує: отже, з одно боку ми бачимо бутафорію, яка мала б посилити кючовий меседж президента, а з іншого – реальні провал. «Можна також зробити висновок, що президент і його команда намагаються за рахунок форми компенсувати нестачу змісту. В комунікації, особливо політичній, вкрай важливо, щоб форма і зміст відповідали одне одному. Форма – це бутафорія, антураж, символізм. Внутрішній зміст – це результати, досягнуті успіхи, визнання невдач, бо вони теж можуть бути. Зі змістом у команди Зеленського і у нього самого – великий провал. Очевидно, команда намагалась формою компенсувати зміст», – коментує експерт і додає, що навряд креативники володимира Олександровича мислили саме такими категоріями, але намагання компенсувати за допомогою символізму дуже відчувається.

Чай, водичка і Нацбанк

«Спроба переключити увагу аудиторії на незначні речі – це маніпуляція. Маніпуляція – це не значить щось погане у даному випадку, тут немає негативного контексту. Ми часто маніпулюємо увагою аудиторії для того, щоб її утримати. Коли Зеленському підносять чай, і він нанього відполікається, це можна розглядати як професійну рису досвідченого «квкшника», здатного взяти в кулак увагу аудиторію і вести його туди, куди йому потрібно. Коли треба – переключити на чай, коли треба – на якусь емоцію», – розповідає психолог.

Разом із тим, величезне значення має контекст ситуації, підкреслює Валентин Кім. «Зеленський перебуває в одному просторі з людьми, які до нього критично ставляться. І оце переключення уваги – це, з одного боку, виявлення бажання сподобатися, встановити неформальні відносини; з іншого боку – переключити цю критично налаштовану масу від себе і отримати коротку паузу, аби перевести дух, отримати час для формулювання відповіді», – веде далі експерт.

Кім не думає, щоб цей момент був запланованим заздалегідь, з режисованим. «Це більше схоже на імпровізацію. Це було награно, нещиро. Однак у момент імпровізації він почувався комфортно, бо це було поверненням у звичний професійний, прийнятний стан, коли він почувається задоволеним самим собою», – зазначає він.

Наступний момент, уточнює експерт, коли Володимир Олександрович виявляв ті самі емоції, була відповідь на питання, до якого він був готовим: коли він відкинувся у крісло, склав пальці перед собою у замок – зауважу, зазвичай це «закритий» жест, однак у даному контексті так було просто зручно сидіти. «Він прийняв зручну, розслаблену позу і приготувався дати відповідь «за сценарієм», за заготовкою. Коли ж він відповідав на питання про звиткові підприємства, про роботу Нацбанку, президент почувався невпевнено. Очевидно, що йому пояснювали економічні закони роботи НБУ, але він їх не розуміє і переказує максимально близько до тексту те, що поза його розумінням», – зауважує експерт.

Без дурні не обійшлося

Зеленський наговорив багато дурних речей, вважає політичний психолог. «Чого вартує тільки фраза «я готовий піти на порушення закону». Іншими словами, він засвідчив, що заради дотримання духу закону він готовий порушити букву закону. Насправді ж така заява ще спрацює проти Зеленського, бо президент, який є гарантом дотримання закону, не може дозволити собі казати про готовність порушувати закон», – каже він.

«Це – професійно-етичний конфлікт. Розумієте, у політиці також є етика. Для Зеленського політиика є одномірною, чорно-білою, він не бачить її відтінків, відтак не розуміє, що у політиків також є етичний кодекс, який не можна порушувати», продовжує експерт.

Валентин Кім робить важливе зауваження: Володимир Олександрович за архетипом є трікстером. «Поясню: це міфологічний архетип, яскравий персонаж, який є трікстером, це, наприклад, Локі зі всесвіту Marvel. Це шут, балагур, той, що порушує правила. Віе ефективний, він спирається не на пряму сил, а на обман, маніпуляцію. Трікстер має харизму, але при цьому він руйнівник. Власне, проблема трікстера у тому, що він усе, до чого торкається», – озповідає психолог.

«Зеленський прийшов у політику як трікстер, як руйнівник статусу, він постійно намагається порушити формат. Згадайте: він одразупосварився з Верховною Радою і розігнав її; він дав свою першу прес-конференцію у статусі президента у дуже неформальній обстановці. Така поведінка є доречною для сатирика. До слова, Зеленського називають клоуном, це не так: він сатирик. Це зовсім інший типаж», - каже експерт.

На думку Валентина Кіма, для людини, яка професійно критикує владу, поведінка тріксера підходить, тому налице професійний конфлікт: те, що доречно для сатирика, те погано для політика. «Так, для «квкшника» вміння викрититися зі складної ситуації, зімпровізувати, – це ознака високої майстерності. Для політика імпровізація – глибокий провал, він взагалі не має потрапляти у ситуації, де потрібно викручуватися. Володимир Олександрович ніяк не може збагнути, що на тій посаді, на якій він опинився, його попередній досвід абсолютно непотрібен. Ба більше: він шкідливий», - зазначає психолог.

Орієнтація на… Порошенка?

Зеленський вибудував весь свій виступ на протиставленні себе усьому, що було перед ним, зауважує експерт.

«На мою думку, Порошенко для нього є надзначущою фігурою, від якої Володимир Олександрович ніяк не може відійти. При цьому він сам не усвідомлює, що відштовхується від Петра Олексійовича як від єдиного маяка, який дає йому зрозуміти, де він (Зеленський) знаходиться. Згадайте, скільки разів він підкреслював, звертаючись до Петра Олексійовича: я не такий, як ви, навіть фізіологічно. Тобто чинний глава держави постійно «вимірює», наскільки він несхожий на Порошенка, і тоді усвідомлює сам себе», – дає характеристуку такій позиції експерт.

Дісталося і меру Києва Віталію Кличку, якого Зеленський звинуватив у розкраданнях з бюджету, нагадує Кім. «Володимир Олександрович сказав, що, мовляв, голова його офісу не бере хабарів, тому у нас немає нічого спільного з Кличком, і тому «ми не є конкурентами», – каже він.

Президент також заявив, що Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк та Володимир Гройсман ніколи не будуть у його команді. «Тобто він постійно відмежовується від усіх «попередників» – при цьому, маючи у розпорядженні дуже маленьку «лаву запасних». Це дуже недальновидний крок: позбавляти себе можливості якого політичного маневру, залучення нових союзників у подальшому. Це характерно для трікстера. Він – не стратег, а блискучий тактик. Він – чудовий імпровізатор, але імпровізує через відсутність стратегії», – зазначає психолог.

«До слова, Зеленський практикує політику подвійних стандартів. Відкидаючи можливість роботи зі «старою гвардіює», він, тим не менш, залучав і Кравчука, і Кучму, і Фокіна – дуже дивна співпраця на тлі заяв про нові обличчя», – зауважує експерт.

Взяти себе в руки

Кім звертає увагу: Зеленський досить часто впродовж прес-конференції хапав себе за стегна. «Торкання до себе – це жест заспокоєння. Ми торкаємося себе тоді, коли нервуємо, переживаємо стрес. Наше тіло так намагається заспокоїтися, так би мовити, взяти себе в руки», – підкреслює експерт.

Психолог зазначає, що загалом на цій прес-конференції було мало самого Зеленського. Поясню. Він дуже мало, в’яло і одноманітно жестикулював. «Крім того, його жестикуляція була дуже локалізованою. Образно кажучи, його посадило у крісло – і він весь туди помістився, разом із жестами. Невербально він був присутнім у дуже вузькій, обмеженій локації: в зоні крісла. Це дуже погано характеризкує Зеленського як лідера. Це означає, що його тіло відчуває тривогу, стрес, фрустрацію – що не характерно для Зеленського, який звик виступати. Натомість це характерно для втомленої людини, скутого», – каже психолог.

Валентин Кім звертає уваг: у глави держави практично були відсутні лідерські «рублячі» жести.» Він не розмахував руками. Розмахування руками – це, з одного боку, є ознакою низького самоконтролю, а з іншого – це ознака експансії простору. Тіло немов хоче займати більше місця, людині необхідно більше простору. Таких жестів практично не було», – каже експерт.

«Щодо міміки. Зеленський дуже часто останнім часом кривиться. Губи стиснуті – це ознака контрольованого гніву чи страху. Часто здивовано піднімає брови – це ознака подиву, відкритості. Вкупі зі стиснутими губами, скутою позою, обмеженою жестикуляцією це є ознакою внутрішнього протиріччя», – підкреслив психолог.

Проблеми з тиском

«Зверніть увагу: Зеленський багато разів вживав слово «тиск» у різних контекстах: «відчуває тиск», «ми будемо тиснути»… Причому це слово він щоразу промовляв на видиху, з акцентом на ньому. Це свідчить про те, що він себе спримає як людину під тиском», – стверджує психолог.

«Доросла людина» родом з дитинства

Фраза «я – доросла людина», яка пролунала на прес-конференції, є співзвучною із «я не лох» і «мені 42 роки», зауважує експерт. «Ці фрази Зеленського викликають подив саме там, що вони раптово «вискакують» з контекcту. У ситуаціях, в яких ніхто не ставить під питання його статус, він раптово починає на ньому акцентувати. Це може свідчити про те, що йому вкрай важливо підкреслити свій статус», – зазначає Кім.

Така поведінка може брати коріння з дитинства, пояснює психолог. «Тут, певно, варто нагадати, хто такий Володимир Зеленський у часи дитинства. Маленький, щуплий хлопчина, який не має брата-десантника, аби за нього заступитися, єврей за національністю у робочому районі пролетарського міста. Це дуже нестатусна ситуація. Кожен може образити, а сил постояти за себе у дитячому віці немає. Кожен обирає свою стратегію: хтось стає відлюдьком, хтось – агресором (адже часто найбільші хулігани у школі – це саме щуплі хлопчаки, які компенсують агресією свою слабкість). Зеленський обрав шлях привітності, який пізніше дав йому можливість у професійному плані досягти величезних висот», – веде далі експерт.

Зеленський на початку політичного шляху, акцентував саме на своєму умінні домовлятися, зазначає Валентин Кім. «Він збирався домовлятися з Путіним. Під час формальних зустрічей він намагається розрядити обстановку, створити якийсь особистий, неформальний контакт. Це професійна звичка, що грунтується на глибоких, «дитячих» моментах. І от такий хлопчик виріс, обійняв найвищу посаду у державі – і тепер для нього важливо всіляко підкреслити свій статус. Тому він і каже, що «доросла людина» - хоча ніхто не каже, що він поводиться по-дитячому, що йому 42 роки – хоча ніхто не ставить під сумнів його вікову зрілість. Тож для нього питання, повязані зі статусом вкрай важливі», – пояснює психолог.

Діагноз експерта

Валентин Кім робить наступний висновок. Із спостережень під час вчорашньої прес-конференції та з урахуванням динаміки попередніх виступів, можна зробити висновок, що Зеленський перебуває у стані емоційного виснаження, стресу. «І це при тому, що його підтримувала вся команда. Андрій Єрмак, Сергій Шефір, Олександр Ткаченко стояли позаду журналістів, навпроти Зеленського, щоб він їх постійно бачив – це сигнал підтримки, допомоги, коли за спинами критично налаштованої аудиторії стоять «свої» люди. Я уважно вдивлявся в його соратників, і бачу справді глибоке прийняття його як особистості, і ці люди йдуть за Зеленським саме через це сприйняття. Турбота, яку вони виявляють, є щирою. Це мало б заспокоювати, однак поки це не спрацьовує», – зазначає експерт.

«Крім того, очевидно, що Зеленський не готовий до компромісів і налаштований на конфронтацію. Він відкидає можливість контактів зі старими політиками. Зеленський втомився, але свою базову стратегію змінювати не збирається», – підкреслює психолог.

Наталія Сокирчук, «Главком»