Епідеміолог Вікторія Задорожна: Вірус Коксакі буде розповсюджуватися і в Україні
Директор Інституту епідеміології та інфекційних хвороб про вірус Коксакі та сприятливу для розмноження стафілокока погоду, що стоїть в Україні
Днями на своїй сторінці у Фейсбуці народний депутат Віталій Купрій поділився вражаючою історією однією з українських родин. Зокрема, він розмістив листа свого друга, сім’я якого під час відпочинку на турецькому курорті інфікувалася вірусом Коксакі. «Форма хвороби страшна: чотири дні температура 40, потім висип розміром з горох по всьому тілу і лопає, плюс діарея. Вірус заразний. Інкубаційний період від 10 днів до місяця. Заразитися можна повітряно-крапельним шляхом», - повідомив постраждалий, додавши, що в їхньому готелі кожна третя дитина перехворіла чи хворіє на дану інфекцію, і вірус, відповідно, незабаром може масово потрапити в Україну.
Як повідомили в посольстві України у Туреччині «Главкому», з офіційними зверненнями українські громадяни, що відпочивають на турецьких курортах, до дипустанови не зверталися. Проте на форумах та у соцмережах багато хто відверто зізнається, що так само перехворів на цю інфекцію, вже повернувшись з відпочинку додому.
Директор Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України Вікторія Задорожна визнає: українці, що інфіковані або хворіють на ентеровірусну інфекцію (куди входить і вірус Коксакі) повертатимуться з курортів додому, і інфекція може далі ширитися країною. Про шляхи убезпечення від неї, а також про захист від яких «домашніх» інфекцій в літнє-осінній період передусім зараз потрібно думати усім громадянам вона розповіла в інтерв’ю «Главкому».
Пані Вікторіє, чи відома вам кількість українців, що були інфіковані вірусом Коксакі на турецьких курортах?
Точних цифр щодо того, скільки українців були інфіковані саме вірусом Коксакі, як кажуть, ні у кого немає. Для ентеровірусних інфекцій характерний поліморфізм клінічних проявів (численність клінічних та лабораторних проявів захворювання, їх різнохарактерність. - «Главком»). Більшість інфекцій можуть викликати схожу симптоматику. І кожен вірус також може викликати клініку, що не є характерною для цього певного вірусу.
Тобто цілком можливо, що далеко не всі українці, які зараз говорять про те, що були інфіковані вірусом Коксакі на турецьких курортах, були інфіковані саме ним?
В даному випадку краще говорити про ентеровірусну інфекцію.
Ентеровіруси діляться на групи: Коксакі А, Коксакі В, поліовіруси, еховіруси та інші ентровіруси, які не відносяться до цих груп, а мають свій певний номер (наприклад, ентеровірус типу 71, ентеровірус типу 104 і так далі). Тому говорити про те, що якісь люди, які з’їздили на відпочинок, перехворіли саме на Коксакі вірусною інфекцією, отак от просто ми не можемо. Треба оцінювати конкретні клінічні симптоми.
З того, що я побачила, то мова йшла і про захворювання за типом «руки-ноги-рот», і могли бути десь просто лихоманкові стани, лихоманкові стани із діареєю та блювотою. Все це характерно для ентеровірусних інфекцій.
Але в той же час прояви з боку шлунково-кишкового тракту не обов’язково можуть бути пов’язані з ентеровірусами. Це можуть бути і бактеріальні інфекції, і інфекції, викликані іншими віруси, в тому числі, ротавірусами та рядом інших.
До кінця літнє-осіннього періоду ще багато часу. Українці продовжуватимуть їхати до Туреччини. Відповідно, можуть бути інфіковані і вірусом Коксакі, в тому числі...
Так, і вони будуть повертатися, їхні діти будуть йти в дитячі колективи. Вірус, звісно, буде розповсюджуватися і в Україні. Так завжди було.
Тобто епідемія в Україні реальна?
Ну, епідемії не буде. Але довготривала захворюваність протягом певного осіннього періоду цілком можлива. Та будемо сподіватися, що нічого масштабного не відбудеться. Ентеровіруси були і циркулювали завжди.
Про що тут можна говорити в плані загрози? Тут може бути дуже багато клінічних проявів, в тому числі, і ураження нервової системи, що характерно для ентеровірусних інфекцій. Це буває нечасто, але може бути. Ці прояви будуть індивідуальними. У більш ослаблених більш високий шанс, що захворювання буде протікати важче.
Чи може ентеровірусна інфекція призвести до смерті?
Ентеровірусні інфекції - непрості і небезпечні.
Але при цьому лікуються вони лише симптоматично.
Так. Бо етіотропного лікування, тобто такого, яке б діяло саме на цей вірус, специфічного лікування, немає. Потрібна детоксикація організму, зниження температури, відновлення рідини. І окрім того, якщо хвороба супроводжується діареєю і блювотиною, обов’язково треба проводити дезінфекційні заходи. І тут треба використовувати де-засоби, які містять хлор та його похідні, або дезінфекційні засоби, які містять в своїй основі окислювачі.
Та, звісно, найголовніше, - потрібно ізолювати всіх, хто захворів. Якщо, не дай Боже, будуть спалахи, треба в дитсадочках, наприклад, карантини вводити і так далі.
Зараз ряд українських батьків просто заявляють про те, що не будуть пускати своїх дітей на турецьких курортах до басейнів, і це начебто має убезпечити їх від захворювань на ентеровірусні інфекції. Але є ж і інші шляхи їх передачі?
Так. Для ентровірусної інфекції характерний крапельний механізм передачі. Це відбувається про інфікуванні перші сім днів, коли вірус розмножується в ротоглотці. І задіяний також фекально-оральний механізм передачі інфекції. Тобто шляхів передачі інфекції дуже багато: це і вода, і харчові продукти, і контактно-побутовий шлях.
Дайте практичні поради. Як уберегтися від можливості інфікуватися?
Не завжди ці рекомендації можна виконати, але треба намагатися.
Що саме треба робити? Під час спалахів ентеровірусних інфекцій повинно відбуватися «роз’єднання» людей. Тобто вони не повинні збиратися в групи, діти не повинні тісно спілкуватися між собою великими компаніями. Та на курортах це реалізувати нереально.
Стосовно фекально-орального механізму передачі інфекції. Потрібно постійно мити руки. Слідкувати за дітьми, щоб вони не брали рук до рота. Мити фрукти та овочі, навіть, якщо вони у ресторанах будуть вже лежати помиті, все одно треба їх мити перед вживанням. Та якщо інфікований працівник харчового блоку, тут вже якісь рекомендації давати складно.
Як часто українці, в цілому, влітку з курортів «привозять» додому екзотичні захворювання?
Тут можна говорити про статистику по світу. Бо по Україні таких точних цифр немає - далеко не все з того, що «привозиться», у нас діагностується.
Стосовно ризиків по світу хочу назвати деякі цифри вам. Що стосується екзотичних захворювань, то тут частіше за все можна говорити про флавівірусні інфекції. Це група інфекцій, які передаються комарами, кліщами і так далі. Наприклад, лихоманка Денге. За закордонними розрахунками, які я маю, в 2004 році лихоманку Денге привезли із інших країн 3,9 мільйонів туристів. Це не було прямим фіксуванням цифр. По певних країнах кількість виявлених випадків перерахували на загальну кількість туристів, які відвідують країни, що є ендемічними (тобто з постійним існуванням на території певного, частіше за все, інфекційного захворювання. - «Главком») по лихоманці Денге. Інший приклад щодо жовтої гарячки в Африці. Якщо країна ендемічна, тобто там циркулює постійно дана хвороба, то кожен з 4200 туристів захворіє на цю гарячку. А якщо в даний момент є епідемічний спалах, то захворіє 1 із 280 туристів.
В цілому, зараз можна усю земну кулю розглядати як єдину епідемічну зону. Оскільки протягом кількох часів людина з одного краю землі може опинитися на іншому. І за цей час буде мати спілкування з багатьма ж людьми і по ходу, в аеропортах і так далі.
Як часто причиною ураженням екзотичною хворобою є те, що людина перед відвідуванням тієї чи іншої країни не робить рекомендовану вакцинацію?
Далеко не від усіх інфекційних хвороб є вакцини. От проти жовтої гарячки є. І тим туристам, які їдуть в певні країни, рекомендована така вакцинація. Але знову таки, не завжди є вакцина, не завжди є бажання та можливість вакцинуватися.
Чому так гостро проблема з ентеровірусними інфекціями зараз постала саме для курортів Туреччини? Ми ж не чуємо про подібні непоодинокі випадки від туристів, що відпочивали у Єгипті, ОАЕ і так далі.
Мені важко давати точні якісь пояснення, бо треба розуміти, скільки і звідки людей повернулося до України, з якими симптомами.
Що стосується ентеровірусної інфекції в цілому, то літнє-осінній період - це той період, коли відбувається сезонний підйом цих інфекцій. Ентеровіруси циркулюють по всьому світу. В певний час просто превалюють або ті, або інші типи. І вже в залежності від того, які саме типи превалюють, може бути якийсь провідний симптом серед усіх захворювань.
Буває епідемічний підйом, коли відбуваються «спалахи». Думаю, це зараз і має місце у Туреччині. Але в Україні теж завжди у літнє-осінній період відбувається підйом ентровірусної інфекції. Серед тих, хто інфікований, із клінічними проявами хворіють десь 1-5%, інші будуть хворіти без симптомів.
Тобто люди можуть хворіти на ентеровірусну інфекцію і просто цього не помічати?
Люди можуть бути інфікованими і при цьому не знати, що вони інфіковані, бо у них може не бути ніякої симптоматики. І це нормально. Це характерно для ентеровірусних інфекцій. При цьому, у людини виробляється імунітет, і під час наступної зустрічі із цим ентеровірусом ця людина вже не захворіє, так само, як та людина, що перехворіла.
Але може людина і багато разів хворіти на ентровірусну інфекцію, бо серотипів (серотип - це підвид будь-якого мікроорганізму, який відрізняється від інших представників свого виду особливими антигенами. - «Главком») ентеровірусу багато
Чи фіксувалися випадки захворювання на ентеровірусну інфекцію на українських курортах цього літа?
Цієї статистики я не маю. У нас розвалена та структура - Державна санепідемслужба, яка контролювала цю ситуацію. Раніше про всі спалахи наш інститут мав дані, ми брали участь у розслідуванні та локалізації цих спалахів. Зараз нас ніхто не запрошує.
Хтось веде зараз цю статистику?
Є Міністерство охорони здоров’я, куди мають поступати екстрені повідомлення про такі спалахи. Є Центр з контролю та моніторингу захворювань, який зараз увійшов в Центр громадського здоров’я. І є Держспоживслужба, яка зараз має здійснювати епідеміологічний нагляд за інфекційними хворобами.
Статистика щодо кількості мешканців України, що поступають у лікарні з отруєннями, у вас є? Тут загострення теж відбуваються у літнє-осінній період?
Так, і так було завжди. Але зараз це особливо небезпечно. Тому що фактично відсутній контроль за виробниками харчових продуктів. Оці всі стихійні ринки, де продається молоко чи сир. Все це можна вживати тільки у термічно обробленому вигляді. І, взагалі, все, що дається дитині влітку, повинно бути термічно обробленим.
Фрукти та овочі також бажано обдавати окропом.
Але нітрати з того ж кавуна чи дині окріп не виведе.
Але це вже буде отруєння хімічної, а не інфекційної природи. Це питання не до мене.
А от молочні продукти влітку небезпечні. Бо можливий дуже швидкий розвиток стафілококу. Оця температура, яка у нас є зараз на вулиці, 36-37°С - це температура термостату, яку використовують для вирощування чистої культури стафілококу. Розумієте, ця температура - найоптимальніша для розмноження стафілококу. Тому розмножуються стафілококи дуже швидко. І не стільки сам стафілокок є загрозою, скільки той токсин, який він виділяє у цей продукт. Вже оцим токсином і труїться людина.
Можна сказати, що українцям зараз варто було б більше перейматися можливістю інфікуванням через стафілокок, а не через Коксакі?
Українці мають думати, в першу чергу, про своє здоров’я. Не треба вживати ніякі сумнівні продукти. І якщо для стафілококової інфекції, для сальмонельозу, ешерихіозу такі заходи застереження, як миття рук, дезінфекція, спрацьовує більше, то у вірусів менше перешкод.
Віруси здатні довго зберігатися у навколишньому середовищі, довше, ніж реалізуються продукти харчування, навіть ті, що зберігаються в холодильниках. Плюс, не варто забувати і про крапельний механізм передачі, про який я вже говорила. Але тут треба берегти дітей, в першу чергу. Дорослі хворіють рідше, оскільки у своєму житті більшість вже зустрічалися з тими чи іншими ентровірусами, а діти - це найбільша група ризику.
Людині, яка їде на курорт, на відпочинок, не важливо за кордоном чи всередині країни, яку аптечку треба з собою зібрати? Дайте практичні поради.
Якщо не дай Боже щось трапляється, якою б не була аптечка, треба звертатися до лікаря. Аптечка - це зеленка, йод та жарознижувальне на перший момент. А далі в кожному конкретному випадку призначення має робити лікар.
Але, погодьтесь, коли людина їде на відпочинок на море, вона не поспішатиме звертатись до лікаря. Як мінімум тому, що вона там на місці не закріплена за жодною з лікарень, не має свого лікаря...
Тим не менш, треба викликати лікаря.
Щодо того, що все-таки бажано з собою мати, - це пробіотики (живі мікроорганізми, які є нормофлорою кишкового тракту людини. - «Главком»). Пробіотики витісняють із кишківника мікроорганізми, які вже є причиною захворювання. Говорячи побутовою мовою, це корисні мікроорганізми. Це лактобактерії та інші, які в нормі заселяють наш кишківник. І для того, щоб вже у випадку виникнення ураження кишківника інфекційною природою, для поновлення балансу мікроорганізмів застосовують пробіотики.
Яка зараз ситуація із розповсюдженням кору в Україні? Маємо реальний спалах?
У нас зараз починається дуже інтенсивний епідемічний підйом кору. І з цим треба терміново боротися. На жаль, на фоні того, що у нас з 2008 року різко знижене охоплення щепленнями, зараз у нас йде епідемічний підйом. При чому, якщо раніше в ті часи, коли у нас усе було в порядку з імунізацією, основну групу ризику складали дорослі, то тепер група ризику - це діти від 12 місяців до 8 років.
З чим пов’язано те, що кір більше розповсюджується приморськими регіонами?
Звідти це почалося. Зараз вже в Івано-Франківській області, наприклад, дуже багато хворих, в інших регіонах також. Це тільки початок.
Катерина Пешко, «Главком»