Як «Слуги народу» планують ліквідувати одіозний столичний суд. Інтерв’ю з Володимиром Ватрасом
«В юридичних колах Окружний адмінсуд Києва сприймається, як супермаркет: кожне питання має свою ціну»
З виром резонансних скандалів, в яких останні роки закрутився Окружний адміністративний суд Києва (ОАКС), невдовзі має бути покінчено. Принаймні, в це вірить гарант Конституції Володимир Зеленський, який ініціював процес ліквідації цього суду. Після того, як у середині квітня 2021 року президентський законопроєкт №5369 пройшов реєстрацію у парламенті, почалося його жваве обговорення. Фактично вся суддівська спільнота стала «на дибки», мовляв, необхідна широка дискусія у професійному колі, а не рубання з плеча.
Своєрідну руку допомоги одіозному ОАСКу протягнула також Вища рада правосуддя. 19 травня вона напрацювала консультативний висновок до Верховної Ради, який вщент розбиває ініціативу глави держави.
Разом з тим, минулого тижня комітет Верховної Ради з питань правової політики на крок наблизив розгляд законопроєкту №5369 про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Зокрема, рекомендував його включити до порядку денного сесії парламенту. Голоси «за» дали лише депутати фракції «Слуга народу». Натомість обранці від «Батьківщини», «Голосу» і ОПЗЖ виступили проти.
«Главком» поспілкувався з нардепом від «Слуги народу» і головою підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги парламентського комітету з питань правової політики Володимиром Ватрасом. Він не проховує, що підтримує президентський законопроєкт щодо ліквідації ОАСКу. Водночас зазначив і про теоретичні ризики у разі його ухвалення парламентом в цілому.
Глава держави, анонсуючи звернення до Верховної Ради щодо ліквідації окружного адмінсуду, пояснив причину народження цього проєкту: «Досить сейфів, набитих мільйонами готівки, у пов’язаних із керівництвом суду осіб або очікування чергових записів скандальних розмов з кабінетів суддів, які думають, що переважують усе в нашій країні. Суд, одним рішенням якого може бути поставлений хрест на будь-якому досягненні держави, будь-якій реформі, буде ліквідований». Не здається Вам, що Володимир Зеленський через спробу поквитатися з окремими суддями ОАСК, створив небезпечний прецедент, ліквідовуючи весь суд?
По суті, процес реформування розпочався з реєстрації на сайті президента електронної петиції щодо ліквідації Окружного адміністративного суду Києва. Вона зібрала понад 25 тисяч підписів. Це свідчить про те, що електронна демократія в Україні розвивається. Зі свого боку президент як гарант Конституції повинен реагувати на запити суспільства. Фактично законопроєкт №5369 – це і є реакція Володимира Зеленського. Даруйте, але глава держави побачив те свавілля, яке відбувається в Окружному адміністративному суді Києва. Зокрема, про це свідчать останні рішення щодо скасування українського правопису, перейменування вулиць Києва…
В юридичних колах Окружний адмінсуд Києва сприймається, як супермаркет: кожне питання має свою ціну. На жаль, останні обшуки в адвокатів, близьких до ОАСКу, в яких вилучили готівки більше, ніж бюджети деяких міст, зайве підтвердження корупційному зв’язку.
Ваги для можливого зловживання з боку окремих суддів ОАСК додає той факт, що цей суд розглядає так звані vip-справи, які стосуються спорів із державними органами влади. І президент розуміє, що будь-яку реформу, яку він започатковує, можна зупинити не чекаючи рішення Окружного адмінсуду, а шляхом забезпечення позову у цьому ж суді.
На мою думку, Володимир Зеленський адекватно відреагував на запит суспільства і запропонував парламенту розглянути законопроєкт щодо ліквідації ОАСК. Більше того це рішення попередньо підтримали наші політичні опоненти з фракцій «Голос» і «Європейської солідарності», роздаючи відповідні коментарі у ЗМІ.
У 2008 році тодішній президент Віктор Ющенко ішов війною на Окружний адмінсуд Києва, який виніс ухвалу про призупинення указу президента про дострокові парламентські вибори. Своїм указом він ліквідував суд і розділив його на дві нові установи: Центральний окружний адміністративний суд і Лівобережний окружний адміністративний суд. Однак цей указ так і не був реалізований. Чи не повториться нині подібна ситуація? Плюс у Володимира Зеленського іще є інша «заруба» із Конституційним судом, законопроєкт щодо якого він спочатку подав, а потім відкликав з парламенту.
Розумієте, що історія з Конституційним судом – це також реакція суспільства на свавілля, яке тоді існувало. Президент зайняв радикальну позицію, але парламентарі не педалювали це питання, мовляв, давайте швидко ухвалюємо. Ми дочекалися висновків Венеційської комісії і тоді глава держави відкликав свій законопроєкт. Натомість був обраний менш радикальний шлях розв’язання проблеми – у першому читанні прийнято законопроєкт про конституційну процедуру. Він передбачає запровадження механізму противаг і стримувань для гілок влади, котрі делегували суддів до Конституційного суду. Тобто не зможе, наприклад, троє із 18 суддів Конституційного суду виносити рішення загальнодержавного значення.
Зрештою, нічого поганого немає у тому, що президент подав і відкликав законопроєкт про Конституційний суд. Він же є суб’єктом законодавчої ініціативи.
Ви маєте рацію, але на широкий загал формується думка, що законопроєкти з резонансних питань, подані Володимиром Зеленський, є не до кінця юридично відшліфовані та підготовлені. Та ж Вища рада правосуддя звернула увагу на недотримання процедури у частині відсутності її консультативного висновку на момент реєстрації проєкту закону про ліквідацію ОАСК.
Такий консультативний висновок Вища рада правосуддя підготувала ще 4 березня. З нього не зрозуміло, чи підтримують вони, чи не підтримують (нардеп Ватрас говорить про ще один варіант реформування скандального суду від офісу президента, який залишився на рівні напрацювань. Так, планувалося ліквідувати не лише ОАСК, а й Київський окружний адмінсуд, повноваження якого поширюються на Київську область. Замість цих двох установ хотіли створити Окружний адміністративний суд Київської області та міста Києва – «Главком»). Як фаховий юрист, я виступаю за дотримання всіх процедур, відповідно до законодавства. Тому парламентський комітет з питань правової політики, засідання якого відбулося 19 травня, дочекався нових висновків Вищої ради правосуддя. І тільки після цього більшістю голосів рекомендував внести до Верховної Ради президентський законопроєкт щодо ліквідації ОАСКу.
Під час дискусії на комітеті Ваш колега по фракції, депутат Сергій Демченко заявив, що оточення президента підставляє Володимира Зеленського, пропонуючи парламенту підтримати цей законопроєкт як невідкладний. Яке бачення в середині фракції щодо ліквідації ОАСКу?
Кожен член комітету є фаховим юристом. Що стосується Сергія Демченка, то це його особиста позиція. Його не уповноважували члени комітету чи підкомітету виступати з такою думкою.
Я очікую, що наступного парламентського тижня (у перших числах червня – «Главком») законопроєкт №5369 буде включений до порядку денного сесії Верховної Ради. Але не ухвалений. Далі запускається законодавча процедура, що передбачає широке обговорення проєкту закону. Думаю, що більшість депутатів із «Слуги народу» підтримають законопроєкт про ліквідацію ОАСК у першому читанні.
А ось у проміжку між першим і другим читанням народні депутати якраз мають напрацювати зміни, які розвантажили б судову систему допоки не запрацює новий суд на базі ОАСКу.
До речі, саме на це звернула увагу керівниця Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради Світлана Тихонюк, аналізуючи президентський законопроєкт №5369. За її оцінками, його прийняття може обмежити громадян у праві на доступ до правосуддя. Адже підсудні справи Окружного адмінсуду Києва тимчасово планується передати Київському окружному адміністративному суду. При цьому у 2020 році у провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходилося 19665 справ і матеріалів; у провадженні ОАСКу – 61350 справ і матеріалів.
З іншого боку, в Окружному адміністративному суді Києва станом на 14 квітня 2021 працювало 49 суддів, в Київському окружному адміністративному суді – 22 судді. У результаті навантаження на кожного суддю збільшиться в декілька разів. Тобто, кількість справ стане такою, яку судді фізично не в змозі будуть розглянути у розумні строки.
Я не думаю, що це паралізує роботу Київського окружного адміністративного суду. Щоб розвантажити цей суд, можна буде тимчасово підключити й інші окружні адмінсуди, приміром, Вінницький та Житомирський.
Іще є механізм переведення суддів на шість місяців або до одного року. Це також можна буде використати для розвантаження того ж Київського окружного адмінсуду.
Водночас багато депутатів нам закидають, мовляв, ви хочете ліквідувати Окружний адмінсуд Києва, а новий не зможете сформувати, оскільки не запущена Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Мушу заспокоїти: закон про ВККС пройшов перше читання і тепер знаходиться на фініші. Він майже готовий до другого читання.
Які все ж таки ризики, на Вашу думку, несе президентський законопроєкт №5369?
Скоріше всього, цей законопроєкт буде предметом розгляду в Конституційному суді. Ймовірно, це відбудеться після того, як його підпише президент.
Чи підуть в офісі президента проти інших «зашкварених» судів? Зокрема, на профільному комітеті озвучувався Печерський районний суд Києва, який, до слова, також розглядає так звані vip-справи.
У суспільстві склалася думка, що саме Окружний адміністративний суд Києва і Печерський районний суд Києва є «зашквареними», бо у більшості своїх випадках слухають справи, фігурантами яких є представники різних органів влади.
Щодо Печерського райсуду, то по ньому наразі не стоїть питання ліквідації.
Віталій Тараненко, «Главком»