Дослідження викрило, які голосування у Київраді ігнорують депутати від забороненої ОПЗЖ

Депутат Київради Олександр Попов очолював КМДА за часів президентства Віктора Януковича, а на виборах мера Києва у 2020 році посів друге місце після Віталія Кличка
фото, згенероване ШІ

Аналіз понад 9,4 тис. голосувань виявив суттєвий розрив у пріоритетах колишніх представників проросійської фракції

Депутати Київської міської ради, обрані від забороненої партії ОПЗЖ, систематично ігнорують голосування за перейменування вулиць та позбавлення столиці радянських і російських назв. Водночас їхня явка стрімко зростає, коли йдеться про обговорення бюджету, розподілу землі та оренди. Про це йдеться в дослідженні громадської ініціативи «Голка», інформаційним партнером якої виступає «Главком». 

Аналіз понад 9,4 тис. голосувань виявив суттєвий розрив у пріоритетах колишніх представників проросійської фракції. Під час розгляду рішень про вилучення з мапи Києва імперських та радянських топонімів явка ексдепутатів від ОПЗЖ падає одразу на 14 відсоткових пунктів від їхньої середньої відвідуваності. Це виявилося найбільшим падінням явки серед абсолютно всіх політичних сил, представлених у міській раді. Натомість на засідання, де вирішується доля міського бюджету, комунальної оренди та виділення земельних ділянок, обрані від ОПЗЖ депутати приходять значно частіше, ніж зазвичай.

фото: громадська ініціатива «Голка»

Ситуація ускладнюється тим, що після заборони партії нові кандидати за списком більше не можуть потрапити до місцевих рад. Через це, коли представниці ОПЗЖ Олена Букало та Марія Марк достроково склали мандати, їхні місця в Київраді просто залишилися вакантними. Експерти наголошують, що Верховному Суду та парламенту варто було б ще кілька років тому розглянути урядовий законопроєкт №7476 , який очистив би місцеву владу від проросійських сил, але цього не сталося. Втім, є місцеві ради, які позбулися ОПЗЖ, наприклад Київська облрада.

Попри заборону партії, у Київраді досі залишаються діячі з одіозним минулим – зокрема Олександр Попов, який очолював КМДА за часів Віктора Януковича та курував встановлення «йолки» під час Революції Гідності, коли відбувся перший силовий розгін Майдану. На виборах мера Києва у 2020 році він посів друге місце після Віталія Кличка, здобувши найбільшу підтримку в центрі столиці, зокрема на Печерську.

Голова ГО «Голка» Ірина Федорів підкреслює, що держава не повинна покладатися лише на політичну пам'ять виборців. На її думку, парламент має до повоєнних виборів створити дієві запобіжники. Зараз, на думку Федорів, варто надати виборцям право відкликати депутатів без фінального рішення партій, щоб очистити місцевий рівень і від проросійських політиків, і від корупціонерів.

Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко вкрай рідко бере участь у голосуваннях Київради щодо земельних питань. За останні шість років він був присутній лише на 437 із 2 350 розглянутих по суті земельних рішень. У підсумку Кличко підтримав лише 168 земельних рішень – це близько 7% від їх загальної кількості.

До слова, напередодні шостої річниці виборів до Київради «Голка» запустила інструмент «Перезарядити країну тобі під силу. Київрада». У ньому описано знакові корисні та шкідливі рішення міської ради і показано, як за них голосував кожен депутат і мер Віталій Кличко. Кияни можуть надсилати «Голці» інформацію про своїх депутатів і пропонувати рішення Київради для включення в інструмент. Якщо рішення відповідатиме методології, організація його врахує. Отримати доступ до систематизованих даних про голосування депутатів Київради може кожен охочий, надіславши запит на ngo.holka@gmail.com.