Київ попрощався з доньками полеглого захисника, яких вбила російська ракета 14 травня (фото)

Дві білі труни із світлинами сестер Віри та Любави Яковлєвих та букетами квітів у Михайлівському Золотоверхому
фото: Даша Гришина/Вечірній Київ

Три роки тому на фронті загинув тато дівчаток, Євген Яковлєв

Сьогодні, 19 травня, до Михайлівського Золотоверхого на відспівування юних сестер Віри та Любави Яковлєвих прийшли студенти та викладачі коледжу, де навчалась старша дівчинка, військові, друзі родини й просто небайдужі кияни. Прощання з сестричками, які загинули у віці 12 та 17 років, відбувалось у Михайлівському соборі. Скорботна подія пройшла між двох сирен «повітряної тривоги». Про це повідомляє «Главком» із посиланням на «Вечірній Київ».

Друзі вбитих Росією дівчаток біля Михайлівського Золотоверхого
фото: Даша Гришина/Вечірній Київ
Люди збираються на прощання із сестрами Вірою та Любавою Яковлєвими
фото: Даша Гришина
фото: Даша Гришина

Студенти та школярі прийшли з букетами квітів. Вчителі та учні не мали сили говорити та згадувати. Всіх буквально підкосила жорстока атака, яка відібрала 24 життя за один ранок. Серед загиблих – троє дітей.

Дві білі труни із світлинами сестер та букетами квітів стояли посеред храму.

Білі труни з тілами вбитих Росією сестер Віри та Любави Яковлєвих
фото: Даша Гришина

Священик під час звернення зазначив, що душі дівчат перебуватимуть у місці блаженства.

Під час відспівування однокласники та однокурсники вбитих Росією дівчаток час від часу виходили з храму, обіймались і плакали, втішали один одного.

Ані діти, ані дорослі не могли збагнути такої жорстокості і такої трагічної втрати.

Мама Тетяна (у центрі фото) під час прощання з доньками Вірою та Любавою
фото: Даша Гришина

Три роки тому на фронті загинув тато дівчаток, Євген. Як поділилася з журналістами подруга родини, це була надзвичайно добра сім’я.

Відспівування Віри і Любави у Михайлівському соборі
фото: Даша Гришина
фото: Даша Гришина

«Ми з Женею ще до появи його донечок стали кумами. Потім у них з’явились ці дві світлі дівчинки. Це була така родина, що згадуючи навіть зараз я усміхаюсь з теплом. Від них воно йшло буквально… Ми дружили після інституту. Чудові дівчатка-янголятка, війна наздогнала донечок Євгена… Ми дізнались про цю трагедію від друзів, всі живемо поруч. Мама дівчаток до останнього чекала, що їх знайдуть живими. І тепер я молюсь, щоб у Тані вистачило сил жити….» – розповіла Наталя, яка понад 20 років дружить з родиною Яковлєвих.

Дівчаток ховали у закритих трунах
фото: Даша Гришина
Під час прощання з сестрами у храмі було багато військових
фото: Даша Гришина

Голова студради коледжу, де навчалась 17-річна Віра, розповіла, що студенти одразу, коли дізнались про те, що у багатоповерхівці на Харківському ракета зруйнувала цілий під’їзд, поїхали на місце атаки.

Після відспівування катафалки вирушили на Байкове кладовище
фото: Даша Гришина
фото: Даша Гришина

«Їхня група – живописці, дуже дружна. Звістка облетіла всіх і всім було дуже боляче, коли знайшли їх побитими вибухом. Боляче за маму, боляче за друзів… Це перша наша загибла студентка», – розповіла Анастасія Чернишева.

Однокурсники чекали разом з усіма результати пошуків рятувальників, підтримували мешканців будинку. Згодом, коли знайшли тіла спочатку однієї сестрички, а наприкінці – іншої – діти принесли квіти та м’які іграшки й світлини. Їх горе також – безмежне, кажуть викладачі.

Підписуйтеся на канал «Главкома» у мережі Х

Куратор групи, де навчалась Віра, розповів, що запам’ятав дівчинку ще під час вступу на спеціальність «живопис».

Дмитро Коваль, педагог Вєри Яковлєвої, викладач Фахового коледжу мистецтв та дизайну КНУТД
фото: Даша Гришина

Дмитро Коваль, викладач Фахового коледжу мистецтв та дизайну КНУТД був безпосереднім викладачем Віри, їй було 17 років. Дівчинка вступила до коледжу після дев'ятого класу. Вона прийшла на день відкритих дверей і одразу запам’яталась всім. Того дня вона була з мамою. На спеціальності «живопис» Віра навчалась два роки. Досі ніхто не може оговтатись від того, що відбулось.

«У неї завжди була власна дума. Вона була доброю й талановитою. Віра і Любава – це те покоління українців, на яких тримається стрижень духу і міць нашої нації. Вона була дуже самостійною, характерною та сильною. Вона та її товариші і увесь колектив коледжу дуже переживають цю втрату. Її однокурсники кажуть, що вона, як друг ніколи не була байдужою та не стояла осторонь. До останньої хвилини під час розбирання завалів всі студенти стояли під будинком, на жаль – підтвердилось найстрашніше…», – розповів Дмитро Коваль.

Мама загиблих Віри та Любави Яковлєвих, Тетяна, під час прощання у Михайлівському Золотоврехому соборі
фото: Даша Гришина

Після відспівування, два катафалки вирушили на Байкове кладовище. За традицією, яка склалась під час війни – всі стали навколішки, у монастирі били у дзвони. І знов пролунала «повітряна тривога».

Люди стали навколішки на вулиці Михайлівській у Києві, проводжаючи жалобний кортеж з трунами Вєри та Любави Яковлєвих
фото: Даша Гришина

Як відомо, у Києві під масованим комбінованим російським ударом 14 травня потрапили дев’ять районів – ворог застосував балістичні ракети та безпілотники. У Дарницькому районі від ракетного удару обвалилися конструкції девʼятиповерхового житлового будинку, впав цілий під’їзд. За офіційними даними, кількість загиблих становить 24 особи, серед яких троє дітей. Ще 48 киян отримали поранення різного ступеня тяжкості. У зруйнованому під’їзді загинули сестри Віра та Любава Яковлєви, а також Марія, 15-річна учениця дев'ятого класу Ліцею №237. Російська ракета вбила дівчинку разом із її батьком та бабусею. У п’ятницю 15 травня в столиці оголошували День жалоби за жертвами наймасованішої атаки Росії.