Ні шуму, ні запаху: як у Києві планують переробляти листя на біогаз
У Києві хочуть переробляти опале листя методом «сухого» бродіння
У Києві планують встановити обладнання по переробці рослинних решток на біогаз з використанням «сухого» методу бродіння, яке дозволить виробляти на 30-40% більше біогазу, ніж продукує аналогічне устаткування з використанням «вологого» методу.
Про це розповів депутат Київради, голова постійної комісії з питань екологічної політики Костянтин Яловий.
Переваги «сухого» над «вологим» методом
- простіший процес перетворення сировини в готовий продукт – біогаз та добриво (не потрібно постійно перемішувати та додавати воду);
- нижча вартість устаткування через спрощення технологічного циклу;
- раціональне використання людського ресурсу для обслуговування (лише одна людина на зміні, яка контролює стабільну роботу установки);
- відсутність шкідливих викидів у повітря, додаткових шумів та запахів;
- «суха» установка тієї самої потужності продукує на 30-40% більше біогазу, ніж «волога»;
- менший об’єм споживання енергії (лише 5-7% від ресурсу, який вироблятиме установка).
Технічні деталі щодо роботи такого обладнання
Закладка сировини в установку «сухого» циклу відбувається раз на 3 місяці. Туди додаються спеціальні «ферменти» (запатентована розробка фінських експертів), які працюють без людського втручання. На виході отримуємо біогаз (він генерується безперервно протягом циклу). А в кінці циклу установку очищають і рештки використовують як органічне добриво.
За який термін окупиться установка
Установка окупиться за 5-7 років, якщо продавати електрику, згенеровану з біогазу, за «зеленим» тарифом.
В яких країнах працюють такі установки
Подібні установки працюють у Фінляндії. Їх п'ять у різних містах. Сировина у більшості з них – це сіно, але деякі працюють на опалому листі з додаванням сіна, бо це збільшує ефективність роботи. Така установка у Фінляндії продукує приблизно 25 кубометрів біогазу за годину, але показники різні по містах через те, що сировина теж різна.