У Києві 70 недобудов: список найскандальніших
Список недобудов поповнили ще три ЖК через банкрутство банку «Аркада»
В Україні 150 недобудованих об'єктів, і майже половина з них — у Києві. У 70 недобудовах різної стадії простоюють близько 18 тис. квартир, за більшість з яких вже заплачені гроші.
Про це пише Liga.net. Видання дослідило, хто «подарував» Києву найбільше недобудованих будинків.
Восени 2020 року список недобудов поповнили ще три ЖК через банкрутство банку «Аркада».
Консалтингова компанія City Development Solutions надала актуальний список недобудованих об'єктів у столиці. Liga.net відсортувала їх за масштабом проблеми: число квартир і постраждалих інвесторів.
Понад 20 ЖК: будівельна «піраміда» Войцеховського
Протягом понад десяти років корпорація Войцеховського «Укогруп» охопила незаконними будівництвами Київ по обидва боки Дніпра. З 2004 року в столиці зросли 40 нелегальних житлових комплексів. У забудовника часто був відсутній дозвіл не тільки на будівництво, але навіть на право користування земельною ділянкою.
У 2015 році будівництва зупинилися. А 15 тис. інвесторів залишилися без куплених квартир.
У КМДА говорили, що «не кинуть інвесторів напризволяще, але вирішувати їх проблеми за рахунок міського бюджету не можуть». Чиновники обіцяли допомогти узаконити будинки і рекомендували інвесторам створювати кооператив і ставати замовником будівництва.
Але за чотири роки інвесторам не вдалося домогтися значних результатів. Шість недобудованих будинків покупці змогли доробити своїми силами і ввести в експлуатацію. А ось отримати документи на введення в експлуатацію інших — практично неможливо.
13 тис. ошуканих вкладників Укрбуду
Укрбуд — один з найбільших забудовників країни, був бомбою уповільненої дії, яка вибухнула в грудні 2019 року.
Укрбуд працював під «оболонкою» однойменного державного бренду, але девелоперським бізнесом займалася приватна компанія «Укрбуд Девелопмент», якою володів екснардеп Максим Микитась. Компанія будувала житлові комплекси: до 2019 року в її портфелі налічувалося близько 50 ЖК у столиці, з яких 22 — на етапі будівництва.
Проблеми на будівництвах «Укрбуд Девелопмент» далися взнаки влітку 2019 року, у грудні 2019 року «Укрбуд Девелопмент» оголосив себе банкрутом — добудовувати 22 ЖК він не міг.
Над 13 тис. інвесторів нависла загроза залишитися без квартир. Після численних акцій протесту під стінами Офісу президента в ситуацію втрутився Володимир Зеленський. Компанію Київміськбуд по суті змусили взятися за добудову будинків Укрбуду.
Київміськбуд поки що прийняв тільки 13 об'єктів Укрбуду. Спочатку компанія добудовувала об'єкти за рахунок своїх фінансових резервів, в серпні 2020 року Державна іпотечна установа погодилася виділити 2 млрд грн на добудову заморожених об'єктів збанкрутілого Укрбуду.
Російський мільярдер Сергій Полонський та ЖК Mirax
На вулиці Глибочицькій мав вирости найвищий хмарочос України: 46-поверхова будівля висотою 192 метри. Амбіційний проект у 2006 році запустила російська корпорація Сергія Полонського Mirax Group. Восени 2008 року почалася фінансова криза, а з ним і проблеми хмарочоса. Проект зупинився на рівні 11-го поверху.
Потім були заяви про захід у проект нових власників і інвесторів, але у 2010 році він завмер. З того часу новин про проект не було, будмайданчик перетворився у мертву зону. 10 років він заростав бур'яном. У 2017 році ділянку під комплексом взяла в оренду компанія «Гамма Консалт». Одночасно у проект увійшов Київміськбуд — інвестор і девелопер в одній особі. Проект переробили — багатофункціональний житловий комплекс повинен бути майже вдвічі нижчим, ніж планувала Mirax Group, а акцент зробили не на офісних площах — а на житлових. Заявлений термін введення комплексу в експлуатацію — 4 квартал 2021 року.
«Дніпровські вежі» на Троєщині
«Дніпровські вежі» на столичній Троєщині почали будувати у 1999 році. Замовник був серйозний — Головне управління внутрішніх військ МВС. Перші столичні хмарочоси — шість 35-поверхових будинків — повинні були стати візитною карткою Києва.
Проект частково фінансувався з держбюджету, частково грошима приватних інвесторів. Всього, за даними Асоціації допомоги постраждалим інвесторам, в будівництво «веж» вклали понад 200 млн грн — 127 млн виділила держава і близько 90 млн вклали 300 приватних інвесторів.
Побудувати «пізанські вежі» (так будинки-свічки прозвали в народі) обіцяли стаханівськими темпами — всього за три роки. Але через шість років у 2005 році будівництво було заморожено: забудовник корпорації «УкрАзіяБуд» збанкрутував.
Добудувати об'єкти не допомогли ані зміна забудовників, ані генпідрядників. Протягом п'яти років Київрада розривали договори з усіма забудовниками через невиконання ними зобов'язань з будівництва об'єкта.
У 2014 році землю під «вежами» передали Нацгвардії. Але на будмайданчику досі тихо — Нацгвардія безуспішно шукає інвестора для добудови шести «веж».
Брати Крючкови та «Три богатирі»
Будівництво трьох 22-поверхових «богатирів» неподалік від Індустріального моста почалося у 2005 році і мало закінчитися у 2008. Забудовником була компанія «Київреконструкція», що належала братам Крючковим — Леоніду і Дмитру. Діяльність другого з братів останні чотири роки вивчає НАБУ.
Гроші на будівництво «богатирів» інвестори вносили через Фонд фінансування будівництва, управителем яких був Західінкомбанк. Але у 2008 році нагрянула фінансова криза, грошей на забудову не вистачило і будівництво зупинилося. НБУ визнав банк неплатоспроможним і ввів тимчасову адміністрацію.
Через рік ошукані інвестори нібито створили ЖБК «Наш дім», який заново збирав гроші на будівництво будинку, випливає із судової справи. Протягом 2008-2013 років інвестори передали до кооперативу близько 80 млн грн, але «богатирів» так і не добудували.
Сьогодні кооператив «Наш дім» є єдиним власником прав на ЖК і власником земельної ділянки. Той же кооператив виступає забудовником «Трьох богатирів». У цій історії постраждало близько 320 вкладників.
Історія ЖК «Фундуклеївський»
Зводити дві елітні висотки ЖК «Фундуклеївський» в історичному центрі Києва почали ще у 2003 році. Квартири розкупили дуже швидко, хоча про кримського забудовника «Консоль» у столиці тоді знали мало. Ввести будинок в експлуатацію за планом у 2005 році не вдалося. Через два роки, у 2007 році, інвестори почали бити на сполох — будівля була готова практично на 90%, але роботи різко зупинилися.
«Ми дізналися, що вся нерухомість в будинку в заставі при отриманні кредиту», — розповідав власник квартири і один з учасників ініціативної групи.
Наступні кілька років пішли на пошуки виходу з положення. У 2010 році більшість власників квартир скинулися по $127 з кожного квадратного метра на завершення робіт. Примітно, що роботи повинна була закінчити та ж «Консоль».
Через 12 років, у 2015 році, власники житлового комплексу «Фундуклеївський» стали першими інвесторами у Києві, хто зміг самостійно ввести в експлуатацію свій недобуд. Але дива так і не відбулося. Власники елітних висоток досі не можуть заселитися.
Одна з озвучених причин — умови, висунуті ОСББ. Не всі власники квартир нібито згодні підписати сувору угоду з ОСББ, згідно з яким вони повинні реєструвати своїх гостей і проводити щомісячний перепис тварин.