«Вдруге втратили дім»: переселенка з Херсона розповіла про бюрократію після удару по Києву

Три тижні тому внаслідок російської балістичної атаки у Подільському районі Києва була сильно пошкоджена дев'ятиповерхівка: на першому поверсі вибило дві стіни, споруда нахилилася, а фасадом пішли тріщини. Як живуть жителі будинку після атаки та бюрократичний глухий кут у Facebook розповіла мешканка Ірина Салікова, пише «Главком».

За словами Салікової, на під'їздах розклеєні оголошення про аварійність і заборону перебування всередині, проте мешканці й досі не отримали акт технічного обстеження. Через це люди позбавлені можливості скористатися більшістю державних механізмів підтримки.

Вимушені переселенці вдруге та іпотека за зруйнований дім

Для родини Ірини це вже друга втрата домівки – раніше вона з мамою та трирічною дитиною вимушено виїхали з окупованого Херсона. Квартиру на третьому поверсі в Києві придбали в іпотеку за державною програмою від «Держмолодьжитло», за яку й надалі змушені виплачувати кошти, попри те, що жити там неможливо.

«Нам пощастило трохи більше – Фонд Хансена надав у безоплатне користування однокімнатну квартиру за містом до кінця вересня. Ми дуже вдячні, але це не вирішення житлового питання, а лише відтермінування проблеми. До того ж щодня їздити на роботу до Києва – той іще квест», – зазначає жінка.

Втім, більшість її сусідів опинилися у ще складніших умовах: хтось тимчасово виїхав на дачу, хтось мешкає в родичів, де вже виникають побутові конфлікти, а дехто взагалі розбив намет просто поруч із власним аварійним будинком.

Чому офіційні варіанти допомоги не працюють

За словами потерпілої, чиновники Подільської районної ради запропонували мешканцям переїхати до пансіонату в Пущі-Водиці лише на два тижні. При цьому туди заборонено заселятися з чоловіками та домашніми тваринами, що унеможливлює переїзд для багатьох сімей.

Ірина Салікова підкреслює: на папері та в офіційних звітах програми підтримки осіб, які втратили житло через війну, виглядають переконливо, однак на практиці ціла дев’ятиповерхівка в столиці залишилася без системного розселення.

Основні питання, які киянка адресує владі:

• Чому відсутні системні домовленості з готелями чи пансіонатами для тимчасового розміщення людей?
• Чому постраждалі змушені самостійно шукати дах над головою та винаймати житло власним коштом?
• Чому в країні не створюється якісний фонд перехідного житла?
• Чому виготовлення первинних актів технічного обстеження чекають тижнями й місяцями, блокуючи людям доступ до пільг?

«Це питання, на які держава та місцева влада мають дати відповідь не колись у майбутньому після перемоги, а вже зараз. Ба більше, вони вже давно запізнилися», – підсумовує авторка допису.      

Нагадаємо, заступник голови КМДА Валентин Мондриївський в інтерв’ю «Главкому» розповідав, як працює система підтримки та за якими критеріями визначаються суми виплат. За його словами, майже 950 млн грн спрямував Київ на відновлення пошкодженого житлового фонду з початку повномасштабного вторгнення. Окрім відбудови будинків, місто паралельно надає адресну фінансову допомогу мешканцям через програму «Турбота», а з цього року запровадило нову виплату для тих, хто постраждав від аварій на мережах.