Стало відомо, коли почнуть розбирати зруйнований росіянами корпус Київської академії Бойчука
Щодо розбору завалів академія співпрацює з ЮНЕСКО: вони довго шукали експерта, який зробить детальний план розбору завалів, що є певною процедурою
У Печерському районі Києва досі можна побачити залишки корпусу Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, що був зруйнований внаслідок падіння уламків ракети 25 березня 2024 року. У будівлі були знищені спортивна зала, конгрес-хол, виставковий центр та приміщення кафедри монументального станкового живопису.
Крім того, якраз того дня у виставковому центрі мали демонтувати експозицію «Українська жінка в полум’ї війни», приурочену до другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну». Твори митців та студентів академії опинилися під завалами, як і частина робіт студентів і випускників кафедри. На щастя, у будівлі нікого в той час не було. Про плани щодо відновлення «Вечірньому Києву» розповіла ректорка академії Олена Осадча.
«На жаль, понад п'ять місяців ми переважно займаємося документами. Потрібно було оформити право власності та право господарювання. У 2018-му академія перейшла з Міносвіти до Мінкульту, і документи не були зроблені належним чином. Через бюрократичну систему цей процес затягнувся, – поділилася Олена Осадча.
Щодо розбору завалів академія співпрацює з ЮНЕСКО: вони довго шукали експерта, який зробить детальний план розбору завалів, що є певною процедурою, підготує технічні завдання для підрядників. Наразі архітектор від ЮНЕСКО звів все це, і вони мали оголосити тендер на пошуки підрядників. Обіцяють розпочати розбір наприкінці вересня, загалом він орієнтовно триватиме тиждень.
За словами ректорки, наступного року планується капітальний ремонт гуртожитку, який також зазнав пошкоджень., цей проєкт подали на програму «Велике будівництво».
«Ми написали більш як тисячу листів до різних установ і благодійних фондів, звернулися до банків та бізнесів, і нам допомагають, – зауважила ректорка академії. – Так, House of Europe закупив нам комп’ютерну техніку. І ми обладнали два комп’ютерні класи: один для факультету дизайну, інший – для решти дисциплін».
Олена Осадча поділилася й планами й щодо відновлення зруйнованого корпусу.
«До відбудови ми б хотіли залучити міжнародне журі, а також відомих архітекторів. Наші викладачі готові зробити проєкт і проєктно-кошторисну документацію, – зауважила вона. – Раніше у цьому приміщення були розташовані спортивна зала, конгрес-хол, де проводилися зустрічі, конференції, захисти дипломів, музей культурної спадщини Михайла Бойчука, кафедра монументального станкового мистецтва.
Спортивну залу зараз хочемо облаштувати окремо, на місці спортивного майданчика, зробивши його критим. А у відбудованому приміщенні – музеї з фондами академії, виставкові зали, виробничі майстерні та, можливо, науковий центр чи центр експериментальних досліджень в сфері культури. Звісно, сучасне укриття. А також зробити капличку як нашу вдячність Богові, що ніхто не загинув».
Цьогоріч академія реалізовує два проєкти за підтримки УКФ. Це виставка «Вціліле» у театрі Франка, присвячена мистецьким роботам, що вціліли після влучання російської ракети. А також допомога на відновлення кафедри монументального станкового мистецтва.
Ректорка академії розповіла й про новий навчальний рік.
«Охочих вступити цьогоріч було чимало, більше за наші ліцензійні обсяги. Ми набрали сім груп на графічний дизайн, це найбільша освітня програма, яка має попитом, – підкреслила вона. – А ось найменше заявок було на художнє дерево і текстиль.
Осадча розповіла, що академія залучила у свою команду нових потужних викладачів. На кафедрі дизайну викладатиме Гліб Капоріков, який розробив журнал про дизайн Telegraf та експерт з візуальних комунікацій та брендингу Ярослав Белінський. Також як викладачі до нас доєдналися сучасні художники: Андрій Дудченко, Юрій Денисенков, Олександр Ступак.
Нагадаємо, міноборони Британії заявило, що через російську агресію, в Україні знищено і пошкоджено загалом більше 3000 об’єктів і закладів культури, а на відновлення всієї культурної спадщини знадобиться більше $3 млрд. Британці нагадали, що 14 травня 2024 року виповнилося 70 років з дня прийняття Конвенції ЮНЕСКО про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.