Пішов у лобову атаку. Як Зеленський «в’язатиме» Кличка

Обшуки у департаментах міської адміністрації і квартирах соратників Віталія Кличка, які відбулися цього та минулого тижня, а згодом і візит СБУ до будинку київського мера, закінчились публічним спічем президента Зеленського на адресу Віталія Володимировича. Мовляв, той набридає своїми візитами в Офіс, краще б викорінював корупцію в міській владі.

«Він регулярно мені дзвонить, пише, записується на прийом, приходить. [...] Він звертався до мене, щоб я його не звільняв з посади голови КМДА», – заявив президент. Голова держави також додав, що в його оточенні були люди, які хотіли звільнення Кличка, «бо не треба красти гроші з бюджету», але він пішов мерові на зустріч. Натомість, мовляв, зараз терпець президента урвався.

Фактично, Володимир Зеленський оголосив Віталію Кличку війну. Приправляючи її «антикорупційною» складовою (очевидно, щоб це мало більш правдоподібний ефект). Напряму відсторонити Кличка з посади голови Київської міської держадміністрації буде непросто (старий закон про столицю досі на стороні обраного киянами мера). Втім, відсторонити мера від виконання обов’язків на певний час – цей сценарій цілком реальний.

Навіщо Володимир Зеленський так «щільно» взявся за Кличка, варіантів відповіді багато. Як і сценаріїв, за яким може діяти Офіс президента.

Сценарій перший: залякати

Після зустрічі із силовиками у під’їзді свого будинку 18 травня Віталій Кличко заявив присутнім журналістам, що його персона небайдужа президентові Володимиру Зеленському. «Я знаю, що в Офісі президента мене обговорюють», – сказав Кличко, називаючи останні події політичним тиском. За його словами, нині «відбувається багато дивних речей», але подробиці розкривати не став.

До слова, треба нагадати, що «зуба» на Кличка мають не тільки в офісі президента. У квітні цього року, після запровадження жорсткого карантину у Києві пригрозив мерові звільненням прем’єр Денис Шмигаль. До публічної критики мера повернулися і в Офісі президента, зокрема Кирило Тимошенко, з яким у Кличка був конфлікт ще два роки тому. Причина більшості цьогорічних критичних заяв центральної влади – недолуга організація роботи під час тотального локдауну в столиці, а також нібито небажання мера долучитися до проєкту «Велике будівництво».

Підстав для критики столичного градоначальника справді було багато завжди. І це не тільки організація життя столиці під час локдауну, коли перепустки для проїзду в транспорті за бажання міг дістати кожен охочий, а й неоднозначні рішення щодо виділення землі під забудови, які критикують опоненти київської влади. Проте нині питання не в темах для критики і у самому її факті, а у тому, хто, як і коли її висловлює.

Одна з версій – політичні амбіції мера, який почав дивитися занадто далеко, тобто на президентські перспективи. Враховуючи той факт, що Київ часто називають ключовим якщо не для контролю, то для серйозного впливу на центральну владу містом, ревнощі з Офісу президента зрозумілі. Тим більше коли рейтинг довіри Зеленського принаймні в столиці нижчий за відповідний рейтинг Кличка. Віталій Володимирович поки про свої президентські амбіції не розповсюджується, але і не заперечує, що може піти в президенти, каже, що зарано про це говорити, адже до виборів три роки.

Проте політолог Володимир Фесенко ключовою причиною тиску на столичну владу називає бізнес-інтереси і розподіл грошових потоків. Мовляв, з якоїсь причини між мером і кимось з Офісу президента пробігла чорна кішка, тому і витягають з шухляди давню історію про розподіл посад міського голови і голови КМДА, аби пояснити нинішній тиск на мера. «Мене нічого не пов'язує з паном мером, крім одного – так і є, це моя вертикаль. Глава КМДА – це президентська вертикаль, хоче він цього чи ні», – сказав Зеленський на пресконференції. Вочевидь, цьогорічний виток конфлікту «розкачується» не без допомоги вищезгаданого Кирила Тимошенка. Можливо, у нього навіть є конфлікт зі своїм безпосереднім керівником Андрієм Єрмаком, який досягнув компромісу з Кличком у 2019 році, а тепер просто спостерігає за ситуацією збоку і не в захваті від того, що відбувається. Щоправда, за словами Кличка, Єрмак з ним на зв’язок нині не іде, на смс не відповідає, пояснень не надає.

Ціль тиску на Кличка – не зняти голову КМДА, а добитися лояльності від Кличка, вважає Фесенко. Дії силовиків у КМДА, каже він, виглядають як примус до миру, аби міський голова занервував. Їх почерк – раптовість, що стало вже характерним стилем дій команди Зеленського. Мовляв, за таким же сценарієм влада вводила санкцій проти бізнес-імперії Віктора Медведчука і його соратників, а також проти судді Конституційного суду Олександра Тупицького.

Сценарій другий: усунути Кличка

Нагадаємо, що за санкції проти Віктора Медведчука проголосувала РНБОУ. Якщо слідувати логіці стилю раптових рішень, притаманних нинішні центральній владі, то цілком можна припустити, що доля Кличка також може залежати від РНБО. Принаймні за інформацією «Главкома», на одному з найближчих її засідань може бути розглянути питання про тимчасове відсторонення Віталія Кличка від виконання обов’язків голови КМДА. Підстава – конфлікт інтересів.

Мовляв, оскільки в багатьох департаментах КМДА відбуваються слідчі дії, зокрема у Департаменті з питань реєстрації й у Департаменті державного архітектурно-будівельного контролю, нинішній очільник столичної адміністрації Віталій Кличко, маючи важелі впливу на підлеглих, які «на олівці» у слідчих, не може залишатися незалежним.

І не страшно, що до юридичної чистоти цього рішення буде багато запитань. Запитання були і є й до юридичної чистоти рішення по Медведчуку, але це не завадило Володимиру Зеленському прибрати одного з опонентів з дороги принаймні на якийсь час.

Іншими словами, те, що не вдалося у 2019 році, коли так само хотіли відсторонити Кличка з посади глави КМДА (тоді автором розділення повноважень був тодішній глава президентського офісу Андрій Богдан), може бути реалізовано тепер.

Заміну Кличкові довго шукати не доведеться, кажуть співбесідники «Главкома», і називають персону першого заступника голови КМДА Олексія Кулебу, який відповідає за роботу Департаменту міського благоустрою і Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА та комунальні підприємства, які їм підпорядковані і займаються, в тому числі, пересувною торгівлею та МАФами.

Цікаво, що слідчі дії не зачепили саме департаменти КМДА, які підпорядковані Кулебі, їх співробітники працюють у звичайному режимі, повідомила «Главком» прессекретар пана Олексія Анжела Бережна.

Прізвище Олексія Кулеби як можливого (хоч і тимчасового наступника) Віталія Кличка на посаді очільника КМДА називають насамперед через його наближеність до голови Офісу президента Андрія Єрмака. Нібито у 2019 році в розпал конфлікту між Зеленським і Кличком останній погодився на призначення Кулеби заступником, що означало підписання «мирової» між столичною владою і Офісом президента.

Чому тепер ситуація змінилася – велике запитання. Принаймні публічно у команді Кличка розводять руками. «Для того, щоби зрозуміти, які дивіденди хочуть отримати ті, хто тисне, спочатку потрібно почути їх позицію. Комунікації жодної немає», – зауважує соратник Кличка по Київраді Дмитро Білоцерковець.

Заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко залишив без уваги звернення «Главкому» прокоментувати можливість призначення Кулеби в.о. голови КМДА, хоча повідомлення у WhatsUp проглянув. А сам Олексій Кулеба в коментарі «Главкому» заперечив перспективи своєї нової посади. Мовляв, ні з ким таку перспективу не обговорював. «Не можу це ніяк прокоментувати, мені про це нічого не відомо. У мене 19 травня («Главком» зв’язався з Кулебою 18 травня) колегія в КМДА стосовно підведення підсумків місячника благоустрою Києва», – розповів він, даючи зрозуміти, що переймається винятково питаннями, які у нього в підпорядкуванні.

Чиновник також додав, що з Віталієм Кличком спілкується, але суто з робочих питань, а не політичних, якими він називає останні події в КМДА. Натомість сам Кличко в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що також говорив про такий сценарій з Олексієм Кулебою, але почув приблизно те саме, що пан Олексій відповів і «Главкому». Тобто, що на підвищення не претендує.

Навіть якщо сценарій відсторонення Кличка з посади буде реалізований, він призведе до ще більшого протистояння, ніж ми спостерігаємо зараз, кажуть політики з орбіти Кличка. Одна з причин – законодавча прив’язка двох посад, яка прописана у Законі про столицю і щодо якої у 2003 році зробив висновок Конституційний суд. У ньому зокрема йдеться про те, що головою КМДА може бути призначена тільки особа, яка обрана київським міським головою.

«Біля 70% усіх повноважень, які виконує КМДА є повноваженнями київської міської громади, київської міської ради, а 30% – це повноваження держави. Якщо призначити іншого в.о. голови КМДА, то він виконуватиме функції, за виконання ним яких не голосували люди», – пояснює Білоцерковець ймовірні юридичні протиріччя, які можуть виникнути в разі відсторонення Кличка.

Новий закон Про столицю допоможе?

Суттєво змінити ситуацію міг би новий Закон про столицю, в якому вдалося би чітко розмежувати повноваження міського голови і очільника КМДА. Документ під редакцією ще тоді депутата Олександра Ткаченка, «слуги» підготували у 2019 році і намагалися провести через парламент. Законопроєкт зокрема передбачав більшу підпорядкованість КМДА президентській вертикалі за допомогою передачі частини функцій прокуратури до КМДА. Тоді його сильно критикував колишній міський голова Києва Олександр Омельченко через намагання посилити президентську вертикаль. Ухваленню нового закону у тій редакції протистояв також і Віталій Кличко. Хоча за словами самих «слуг», тоді в разі ухвалення тієї редакції закону Про столицю Кличко більше виграв би, ніж програв.

З тих пір минуло багато часу, той законопроєкт суттєво застарів. «Закон (законопроєкт), який встановлював особливості місцевого самоврядування у Києві уже не відповідає тій ситуації, куди дійшла децентралізація. Я абсолютно не уявляю, як зараз ухвалити законопроєкт №2143-3, який ми готували два роки тому. Бо якщо ухвалити, за кілька місяців його потрібно буде кардинально міняти», – розповів «Главкому» один із авторів законопроєкту, «слуга народу» Дмитро Гурін. За його словами, ситуація суттєво не зміниться до ухвалення змін до Конституції, які стосуються децентралізації. Відповідний законопроєкт має потрапити до парламенту максимум через місяць, повідомив днями спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.

Чим завершиться конфлікт

Конфліктна ситуація між керівництвом столиці і Офісом президента може затягнутися до ухвалення нового закону про столицю. Володимир Фесенко не виключає, що депутати ще можуть повернутися до законопроєкту, який був підготовлений раніше і ухвалити його зі змінами. Але і це не вирішить проблему, а поверне двовладдя у Київ. Можливе і повернення статусу-кво, тобто домовленостей у непублічну площину, але у «Слузі народу» наразі не бачать таких перспектив, враховуючи як далеко зайшло нинішнє протистояння.

«Мені важко уявити, що сторони конфлікту зараз домовляться. Зараз іде відкрита війна, Кличко уже розпочав виборчу кампанію», – вважає народний депутат Дмитро Гурін.

На думку Фесенка, з політтехнологічної точки зору абсолютно помилковим для Офісу президента є майже одночасні конфлікти з Медведчуком, Кличком і Порошенком. «Серйозні політтехнологи так не роблять», – зауважує Фесенко. На його думку, від публічності конфлікту мера з Офісом президента виграє насамперед Кличко, а програє Зеленський. Насамперед тому, що у конфліктах між мером і Офісом президента, чи між Медведчуком і Офісом президента зацікавлені різні люди у команді Зеленського.

А поки що маємо чергову відповідь Віталія Кличка: «Мене здивували звинувачення, мовляв, «не треба красти із бюджету». Я вже коментував ці зрежисовані обшуки і масові облави, що відбуваються останнім часом. Це – маніпуляції і дискредитація міської влади! Може, Президенту надають якусь викривлену інформацію? Бо, щоб однозначно стверджувати, - всі факти мають бути доведені в законному порядку».

Поки що це не схоже на остаточне «спалення мостів».

Михайло Глуховський, «Главком»