Яким буде Київ у 2040 році. Проєкт нового Генплану: плакати чи радіти?

У 2020 році завершується дія чинного Генерального плану Києва. Цей документ діяв з 2002 року. У грудні минулого року відбулась презентація проєкту нового Генплану столиці. Над його розробкою працювало комунальне об’єднання «Київгенплан». Фінальну версію документу у відкритий доступ виклали рівно через три місяці після офіційної презентації, а вже 20 березня мали стартувати громадські слухання щодо проєкту. Але їх у зв’язку з пандемією та карантином довелось перенести.

«Главком» ознайомився з проєктом Генерального плану. Що ж чекає Київ та киян у найближчі 20 років?

Кожному киянину 29 кв. м житла

За даними Головного управління статистики Києва, на початок 2019 року житловий фонд столиці складав 68 млн кв. м. За останні майже два десятиліття забезпеченість житлом у столиці зросла на 10% і склала 23,5 кв. м на одного жителя.

За словами голови «Київгенплану» Сергія Броневицького, це дуже низький показник. Наприклад, в країнах Європи на одного мешканця мегаполісу припадає від 35 до 70 кв. м. житла.

«Ми плануємо збільшити цей показник хоча б до 29 кв. м на одного жителя, а в перспективі – до 33,5 кв. м. Для цього нам потрібно побудувати 28,6 млн кв метрів. Це означає, що в рік потрібно будувати 1,3-1,4 млн кв. м», – стверджує Броневицький. Для розуміння, у 2019 році у Києві здали в експлуатацію 1,1 млн житла.

Щоб втілити заплановане, житловими будинками місто має забудувати 2,5 тис. га. З них дві третини складають території вільні від забудови (880 га) та закинуті промислові території (700 га). «Ми будемо будувати на території промислових зон, частково на землях сільськогосподарського призначення, на територіях військових частин», – пояснює директор «Київгенплану». А от решту будмайданчиків місто планує знайти на території нинішньої забудови, зокрема за рахунок знесення «хрущівок». Зараз за даними Броневицького, «хрущівки» займають 1,5 тис. га території Києва. Багато з них знаходиться у Солом’янському, Шевченківському районах, а також на Лівому березі.

Лівий берег столиці (Фото: Станіслав Груздєв, Главком)

«Ми можемо проводити або санацію «хрущівок», тобто їхнє утеплення з добудовою поверхів, або зносити їх задля висотного будівництва. Зараз на територіях, зайнятих «хрущівками», щільність населення 130–150 осіб на гектар. При цьому наші норми дозволяють збільшити щільність до 500–550 осіб на гектар. Наше завдання – не допустити перевищення цих норм», – запевняє Броневицький.

Найбільш активно у найближчі 20 років розробники Генплану пропонують забудувати Голосієво (в тому числі й Китаїв), район Позняків-Осокорків і Виноградар. Мають з’явитися новобудови в місцях садибної забудови в районі Чапаєвки, Жулян, Биківні, біля села Троєщина, по вулицях Богатирській і Лисогірський. Всього на Правому березі може з’явитись 21,4 млн кв. м житла, на Лівому – 7,2 млн кв. м. 

Аналітик міських даних Олександр Рак відзначає, що насправді поточний показник забезпечення житлом, яким послуговуються чиновники, не відповідає дійсності. «Київгенплан» рахує його на базі кількості постійного населення Держстату (2,91 млн), хоча в тому ж проєкті Генплану вказує, що фактичне населення на 15% більше – 3,36 млн жителів. Тобто насправді рівень забезпечення житлом у Києві складає до 20 кв. м на одного жителя. 

«Забезпеченість людей житлом не росте разом з кількістю нових квадратних метрів. Тут спрацьовує дуже багато факторів. Ми тільки стимулюємо будівельну галузь, адже нові квартири займають ті, хто приїжджає до Києва з-за його меж», – пояснює ситуацію Олександр Рак.

Крім того, за його підрахунками до 2040 року населення столиці зросте до 4,4 млн осіб. Це не лише зведе нанівець плани збільшення кількості квадратних метрів на одного мешканця, а й збільшить навантаження на транспортну інфраструктуру.

Столична лінія швидкісного трамваю (Фото: Станіслав Груздєв, Главком)

Більше тролейбусів, менше – трамваїв

Ще одним пріоритетом нового Геплану має стати розвиток громадського транспорту. «Нам необхідно розвивати швидкісний громадський транспорт, мають бути виділені смуги для автобусів та тролейбусів. Пріоритет пішохода над автомобілем, громадського транспорту над приватним», – пояснює логіку Сергій Броневицький. 

Акцент на розвитку метро. До 2040 року пропонується побудувати 15 станцій, які мають з’єднати Троєщину і Солом’янку. Проєкт також передбачає добудову метро на Виноградар, а також синьої гілки метро в напрямку селища Чабани. Тут планують побудувати станцію метро «Одеська» разом з депо.

На реалізацію планів будівництва метро на Троєщину, за різними оцінками, потрібно від $2 до 3 млрд. доларів. В «Київгенплані» передбачають, що місто звертатиметься за субвенціями до Кабінету міністрів.

«Київ – це столиця України. Це нормальна практика для уряду фінансувати будівництво об’єктів інфраструктури у столиці», – пояснює Сергій Броневицький.

Ще один пріоритет – розширення тролейбусної мережі. За проєктом Генплану, заплановано будівництво 38,3 км нових ліній. На правому березі Києва їх буде прокладено вулицями Генерала Наумова, Академіка Булаховського, Підлісною. На лівому – на Русанівській і Дніпровській набережних, вул. Раїси Окіпної, Євгена Сверстюка, Митрополита Шептицького, Березняківській, проспекті Павла Тичини.

Планується побудувати лівобережну лінію швидкісного трамвая від Троєщини до Південних Осокорків і розширити мережу трамвайних ліній на 7,5 км. Ці ідеї потрапили в Генплан з проєктів ще 1980-х років. Тому їх цілком можна називати застарілими фантазіями на тему транспорту у Києві. Планується також побудувати трамвайні лінії на Відрадному проспекті, вулицях Бориспільська і Празька.

При цьому у запропонованому Генплані немає кількох важливих проєктів, про які міська влада вже веде переговори зі Світовим банком. Наприклад, не згадується про добудову трамвайної лінії від вул. Старовокзальної до станції метро «Палац спорту» з заїздом на Вокзальну площу. Її планують завершити до 2023 року. За попередніми підрахунками, вартість будівництва першої черги проєкту складе більше 340 млн грн. Ще майже 500 млн грн необхідно для придбання додаткового рухомого складу. Зараз до цього реалізації проєкту долучені Міністерство інфраструктури та Міністерство фінансів.

Також в Генплані відмовились і від ідеї будівництва «легкого» метро (LRT), яке могло б проходити Подільсько-Воскресенським мостом. Це ще один проєкт, на який Світовий банк був готовий виділити кредит. «У нас вже є три лінії метро і міська електричка, що з’єднує обидва береги. Для будівництва LRT на мосту необхідно будувати платформи, купувати рухомий склад, що буде дуже складно для міського бюджету», – пояснює начальник управління транспортної інфраструктури «Київгенплану» Олексій Шаповалов.

100 кілометрів нових доріг

На сьогодні протяжність магістральної вуличної мережі у Києві складає 760 кілометрів. Ні для кого не новина, що ця інфраструктура не справляється з навантаженням, тому у проєкті Генплану пропонується побудувати 111 кілометрів доріг за 20 років.

У першу чергу йдеться про будівництво вулиці, яка має дублювати Голосіївський проспект. Планується створити мережу нових вулиць на Теремках–3, на Осокорках та інших нових житлових масивах. Проєкт передбачає будівництво трьох нових мостів через Дніпро – Подільського мостового переходу, а також Південного і Північного, які з'єднають Кільцеву з Лівим берегом. Заплановано і будівництво магістралі від вулиці Брожка до вулиці Гречка, а також магістралі Троєщина-Осокорки і Східно-Західної магістралі на лівому березі. Всього за 20 років в столиці заплановано побудувати 60 транспортних розв’язок.

Проєкт Генерального плану передбачає завершення будівництва міської Великої окружної дороги та початок будівництва обласної Великої окружної автомобільної дороги навколо Києва. На думку упорядників Генплану, будівництво цих коридорів має зменшити навантаження на столичні автошляхи.

Однак у транспортного експерта і радника КМДА Дмитра Беспалова є сумніви щодо реалістичності цих планів. «На сьогодні бюджет розвитку транспортної інфраструктури у Києві складає в середньому 2,2 млрд грн на рік. Щоб побудувати всі об’єкти в строки, які намітив «Київгенплан, необхідно кожного року витрачати на порядок більшу суму. Поки не зрозуміло, де місто братиме такі кошти. Я не думаю, що це має вирішуватись за кошти державного бюджету», – вважає Беспалов.

Експерт наголошує, що сьогодні місто має великі проблеми навіть із збереженням нинішньої інфраструктури, яка знаходиться у незадовільному стані. На думку Беспалова, якщо збережуться нинішні обсяги фінансування, то буде добре, якщо місто не втратить хоча б те, що має тепер.

В столиці за 20 років має з’явитись 28,6 млн кв. м житла (Фото: Станіслав Груздєв, Главком)

100 тисяч місць у дитячих садках і школах

Ще одна критична проблема української столиці – брак місць у дитячих садочках та школах. Наприклад, лише щоб вирішити проблему з чергами в дошкільні заклади, необхідно щорічно витрачати 1–1,5 млрд грн, тобто 2–3% бюджету міста.

А враховуючи, що в столиці за 20 років має з’явитись 28,6 млн кв. м житла, проблема будівництва нових шкіл і дитячих садочків стає ще гострішою. Розробники Генплану підрахували, що в столиці має з’явитися ще 44,7 тис. місць в дитячих садках, 67,7 тис. місць в школах.

Але такі темпи розвитку соціальної інфраструктури значно відстають від запланованого зростання житлової забудови. Для розуміння: проєкт Генплану передбачає, що кількість житла за 20 років зросте на 40%, а кількість місць в школах столиці – лише на 20%. На сьогодні у київських школах – 340 тис. місць, до 2040 року, за проєктом Генплану, їх має бути 407 тис. Тому вже сьогодні можна впевнено говорити: дефіцит збережеться, навіть за умов реалізації усіх планів розробників документу. Місто не готове вирішувати проблему переповнення шкіл: у районах щільної забудови в одному класі навчається сьогодні по 40 дітей у класі. І в найближчі 20 років краще не стане.

Натомість кількість місць в дитячих садках зросте на 47% – з 95,5 тис. до 140 тис. Це означає, що до 2040 року в Києві мають побудувати 170 дитячих садочків на 260 місць кожний. Нині один такий садок обходиться міському бюджету в 200 млн грн. Таким чином, лише на будівництво дошкільних установ місто має витратити 34 млрд грн за 20 років.

Зелені зони і насадження

Згідно з проєктом Генерального плану, кількість зелених зон має зрости на 2300 га. У Києві мають з’явитись 50 нових скверів, 36 парків та 17 лісопарків біля житлових масивів.

Йдеться про чотири великих рекреаційних зони – Дарницьку (з парками культури та відпочинку, лісопарковими зонами тощо), Центральну (Дніпровські острови та схили Правого берегу Дніпра), Конча-Заспівську (Голосіївський парк, ВДНГ, музей в Пирогові) та Пуща-Водицьку. Крім того, у центрах житлових районів обіцяно «забезпечити формування публічних громадських просторів та пішохідних зон».

Коли чекати прийняття Генплану

Громадське обговорення документу мало розпочатись ще три тижні тому – 20 березня. Однак через карантин слухання відклали. 

Як повідомили «Главкому» в «Київгенплані», розробники приймають правки і зауваження онлайн. На сьогодні надійшло понад 80 пропозицій, які стосуються переважно транспорту.

Ще в грудні 2019 року міський голова Києва Віталій Кличко заявляв, що Генеральний план столиці приймуть до літа. Однак в «Київгенплані» тепер не беруться прогнозувати, коли це станеться.

«Ніхто не знає, скільки триватимуть обмежувальні заходи. Після цього будуть слухання. Потім внесення правок. Потім експертиза, потім розгляд комісії Київради, лише потім на сесію», – описали процедуру в комунальному об’єднанні. 

На думку Дмитра Беспалова, місто має можливість отримати якісний документ, якщо до роботи над ним на фінальному етапі долучаться міжнародні інституції.

«Це має бути відкрита робота експертів разом з громадськими обговореннями. Якщо ми почнемо вже роботу над документом вже зараз, то до осені можемо отримати хороший Генеральний план», – вважає експерт.

Наталя Міняйло, для «Главкома»