Зелена енергетика та водень – ідеальний шанс на ривок

Понад 8% електроенергії, яку виробляють у світі, припадає на сонячні та вітрові електростанції. В Україні цей показник поки що більш як удвічі нижчий, але перспективи просто неймовірні.

Падіння вугілля

У 2019 році споживання електроенергії у світі становило 23,3 тисячі ТВт/год (для розуміння, терават – це тисяча мільярдів ват), порівняно з 2018-м показник зріс на 1%.

Згідно з даними британської дослідницької компанії Ember, що опублікувала доповідь Global Electricity Review про підсумки розвитку світової електроенергетики в 2019 році, головним джерелом електроенергії у світі залишається вугілля – на нього припадає 35,18% від загального обсягу виробництва.

Однак, слід зазначити, що тут зафіксоване падіння на 3% порівняно з 2018 роком. При цьому в Китаї виробництво вугільних електростанцій зросло на 2%, на КНР вперше припало понад половину світового виробництва електроенергії на основі вугілля – 50,2%.

На другому місці – природний газ, він дає 23,52% усієї електроенергії у світі. Далі йдуть: гідроенергетика – 16,54%, мирний атом – 10,52%, вітроенергетика – 5,44%, інше викопне паливо – 3,47%, сонячна енергія – 2,71%, біомаса – 2,24% та інші відновлювані джерела енергії – 0,4%.

Відновлювані джерела електроенергії, сонце та вітер, показали зростання близько 15%, а їхня частка у виробництві світової електроенергії сумарно сягнула 8,15%.

Треба підкреслити, що Китай, попри захоплення вугіллям, є також одним із найбільших виробників енергії з сонця і вітру – їхня частка становить 8,6%. Більше тільки у США – 9,7%. У Індії сонячні та вітрові електростанції виробляють 8%, у державах ЄС – 17,6%.

Водень на допомогу

В Україні минулого року сонячними та вітровими електростанціями було вироблено 3,6% електроенергії, хоча нинішні потужності потенційно дають змогу досягти 10%. Однак проти природи не попреш: сонце зайшло, вітер ослаб – і все, потужності простоюють.

До речі, максимальний коефіцієнт використовуваної потужності у АЕС становить 85%. У гідроелектростанцій – близько 70%. У теплових електростанцій – 60% (але це в середньому в усьому світі, в українських ТЕЦ, через їхню зношеність, коефіцієнт лише 35%). Ефективність вітру – 30%, сонця – 15%.

Цікавий момент – якщо в загальносвітовому обчисленні на вітрові електростанції припадає 67% енергії, отриманої з відновлюваних джерел (33% – відповідно, сонячні батареї), то в Україні їхні частки практично рівні. Що поробиш – країна така, і вітряна, і сонячна.

Варто зазначити, що минулого року в Україні встановили вітряні електростанції сумарною потужністю 262 мегават (нині в підсумку спільна потужність становить 450 МВт), і наша країна ввійшла в європейський топ-5 за кількістю нових вітрових установок. Попереду Франція – 523 МВт, Швеція – 459 МВт, Німеччина – 287 МВт і Італія – 286 МВт.

Як розповідає директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України Степан Кудря, тепер уся генерація електроенергії в країні становить 50 гігават на рік, а сонце і вітер потенційно дають змогу генерувати до 700 гігават – у 14 разів більше.

Проблема в тому, що відновлювані джерела електроенергії в Україні поки погано вбудовані в загальну енергетичну мережу: якщо в мережах надлишок – передусім відключають надходження електрики від вітрових і сонячних станцій (АЕС спробуй відключи, собі дорожче).

Ще одна проблема – відсутність накопичувачів для електроенергії, отриманої з відновлюваних джерел. Ідеальним виходом із такого становища, на переконання Степана Кудрі, є використання зеленої електрики для виробництва зеленого водню шляхом гідролізу.

А водень – річ корисна. Хочеш – продавай його, хочеш – змішуй із киснем і отримуй на виході електроенергію і чисту воду. До речі, за словами директора Інституту відновлюваної енергетики, потенційно в Україні можна виробляти до 500 мільярдів кубометрів водню, що еквівалентно 160 мільярдам кубів природного газу. А щорічні потреби України в газі – близько 32 млрд кубометрів.

Андрій Кузьмін, для «Главкома»