Уряд судиться з мешканкою Попасної, щоб не платити їй за зруйнований будинок у зоні АТО
Центральна влада хоче взяти реванш у суді, доводячи відсутність законодавчих норм для компенсації
Головне територіальне управління юстиції у Луганській області за довіреністю в інтересах Кабінету Міністрів України оскаржує рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 14 грудня 2016 року, яким задоволено клопотання місцевої мешканки щодо відшкодування 576,3 тис. грн за пошкоджений житловий будинок.
Відповідне провадження 13 січня відкрив Апеляційний суд Луганської області.
З рішення Попаснянского райсуду стало відомо, що мешканка Галина Петрова з лютого 2016 року судиться з владою через свій зруйнований будинок. За її словами, 3 жовтня 2014 року внаслідок бойових дій прямим попаданням снаряду був повністю будинок загальною площею 47,3 кв.м на провулку Н-Деповський у Попасній.
За цим фактом районний відділ поліції відкрив кримінальне провадження за ознаками ч.3 ст.258 КК України (терористичний акт), внісши відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201413053000638.
6 жовтня 2014 року був складений відповідний комісійний акт, згідно з яким, визнано будинок Петрової зруйнованим повністю, ремонту і відновленню не підлягає, для помешкання не придатний.
Весь цей час з моменту зруйнування житла жінка проживає в будинку своєї доньки у Попасній. При цьому у листопаді 2016 року це помешкання донька виставила на продаж, про що розмістила оголошення в місцевій газеті «Попаснянський вісник», а тому позивачка зазначила, що взагалі може залишитися без житла.
Разом з тим, у наданих запереченнях Кабінет Міністрів України пояснив суду, що не є належним відповідачем у справі, оскільки до його компетенції не віднесено питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок антитерористичної операції. До того ж на теперішній час відсутній закон чи нормативний акт, який регулює порядок відшкодування шкоди, спричиненої проведенням АТО, не встановлено державний орган, на який покладено обов’язок здійснювати таке відшкодування та механізм визначення розміру відшкодування.
Подібної позиції притримується Державна казначейська служба України, яка вважає, що законодавством не врегульовано надання грошової допомоги та відшкодування шкоди особам, які постраждали під час проведення АТО в Донецькій та Луганській областях, не затверджено відповідного порядку, не визначено механізм нарахування та здійснення таких виплат.
Також скарбники заявили, що позивачка Петрова не вказала, з чиєї вини завдана їй шкода, немає вироку у кримінальному провадженні за фактом заподіяння та доказів того, ким були завдані зазначені руйнування, необґрунтований розмір шкоди.
Головуюча суддя Анжеліка Архипенко у рішенні наголосила, що Попасна Луганської області, в якому розташований будинок позивачки, належить до населених пунктів, в яких здійснювалася Антитерористична операція. Також сказано, що відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, регламентується спеціальною нормою (ст. 19 Закону України від 20.03.2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом») за рахунок коштів державного бюджету.
Окремо райсуд констатував невиконання державою взятих на себе зобов’язань. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №1002 був затверджений План заходів з організації відновлення пошкоджених (зруйнованих) об'єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності на території Донецької та Луганської областей. Згідно з ним Мінрегіон, Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мін'юст, Мінфін зобов'язані у жовтні 2014 року підготувати та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проект Порядку надання грошової допомоги та відшкодування шкоди особам, які постраждали під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях. Проте до теперішнього часу такий спеціальний нормативно-правовий акт не прийнятий.
Попаснянский райсуд урахував позицію рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
«Правова позиція Європейського суду з прав людини ґрунтується на ствердженні про абсолютну відповідальність держави, зобов'язаної забезпечити в суспільстві мир і порядок, особисту і майнову безпеку людей, які перебувають під її юрисдикцією. Тому порушення громадського миру і порядку, створення загрози безпеці людей є для держави самостійними підставами відповідальності за заподіяну шкоду. Причому причиною настання шкоди можуть бути будь-які обставини: не тільки теракти, але і, наприклад, масові заворушення. Таким чином, для виникнення обов'язку держави з відшкодування шкоди не має значення, виходила насильницька дія від посадових осіб держави, або терористів, або невстановлених осіб», - сказано у рішенні суду першої інстанції.
Як повідомляв «Главком», подружжя з Донеччини виграло судову справу у Держави Україна за зруйновний будинок на Донеччині через російську військову агресію і тепер очікує компенсації на суму 6 млн. 705 тис. грн..
Таке рішення ухвалила суддя Печерського районного суду Києва Ірина Литвинова 27 січня.
Читайте також: Хто має платити за зруйноване житло у зоні АТО? Український суд ухвалив сенсаційне рішення