Хто має платити за зруйноване житло у зоні АТО? Український суд ухвалив сенсаційне рішення

Подружжя виграло судову справу у Держави Україна за зруйновний будинок на Донеччині через російську військову агресію і тепер очікує компенсації на суму 6 млн. 705 тис. грн..

Таке рішення ухвалила суддя Печерського районного суду Києва Ірина Литвинова 27 січня.

Із матеріалів справи стало  відомо, що у грудні 2010 року чоловік купив житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у селі Водяне Донецької області.

З початком антитерористичної операції на сході України і безпосереднім розташуванням Водяного на лінії бойового зіткнення українських військових з бойовиками терористичної організації, позивачі були вимушені виїхати з місця свого постійного проживання.

Під час судового розгляду  подружжя зазначило, що їхній будинок був пошкоджений внаслідок бойових обстрілів та влучення снарядів. У будинку також у березні 2015 року базувалися українські військові.

Відповідно до Акту № 34 від 6 липня 2016 року, Тимчасова комісія з обстеження пошкоджених (зруйнованих) об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної інфраструктури Ясинуватського району оцінила:  покрівля житлового будинку позивачів зруйнована на 100%, несучі стіни пошкоджені на 25%, віконні та двірні прорізи пошкоджені на 80%, господарські будівлі - 50%, паркан - 100%. Внаслідок прямого влучення снаряду покрівля житлового будинку повністю зруйнована, зруйновано 3 плити перекриття (обрушені), зруйнована зовнішня стіна бокового фасаду, пошкоджено 15 вікон, троє вхідних дверей, відсутні 2 зовнішніх та всі міжкімнатні двері, пошкоджено 25% внутрішнього оздоблення будинку, майно, яке знаходилося у будівлі на момент її пошкодження, повністю знищено.

Таким чином, Тимчасовою комісією встановлено, що житловий будинок знищений на 50%, може бути придатний для подальшого проживання після відбудови. Окрім того, на місці проведення обстеження Тимчасовою комісією було проведено фотофіксацію ушкоджень у тому числі сліди влучення артилерійської зброї.

Крім цього, відповідно до висновку звіту про незалежну оцінку збитків, завданих у результаті руйнування під час проведення антитерористичної операції майну, на 15 серпня 2016 року загальна ринкова вартість збитків будинку з господарськими будівлями та спорудами і меблів у Водяному становила 6,7 млн. грн

Під час винесення рішення суддя Литвинова керувалася Конституцією України (ст. 41), Цивільним кодексом (ст. 319, 321),  Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР , законом про боротьбу з тероризмом та робила посилання на окремі розпорядження Кабміну.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 1002-р було затверджено План заходів з організації відновлення пошкоджених (зруйнованих) об'єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності на території Донецької та Луганської областей. На виконання цього розпорядження голова Донецької обласної державної адміністрації видав розпорядження від 05.01.2015 № 1 «Про створення штабу з організації відновлення об'єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем життєзабезпечення населених пунктів Донецької області».

«Саме на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 1002-р та розпорядження голови Ясинуватської районної державної адміністрації від 30.06.2016 № 135, 06.07.2016 було обстежено нерухоме майно позивачів та складено акт № 34 обстеження нерухомого майна, пошкодженого внаслідок проведення антитерористичної операції, згідно з яким житловий будинок знищений на 50 % і придатним для проживання може бути після відбудови», - сказано у рішенні.

До того ж село Водяне Ясинуватського району Донецької області (пункт 2.18 Переліку КМУ), в якому був розташований житловий будинок позивачів, належить до населених пунктів, в яких здійснюється Антитерористична операція.

Суд також не взяв до уваги заперечення Державної казначейської служби України про те, що держбюджет на 2016 рік не передбачав загальнодержавних видатків на відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом.

«У рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Бурдов проти Росії», № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ) (п. 26)», - вважає Печерський райсуд.

«Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, слід вказати на безперечність того факту, що до середини 2014 року позивачі проживали в с. Водяне Ясинуватського району Донецької області, відповідно мали певні господарські ресурси, що знаходилися у будинку, спорудах і будівлях поряд, на їхній земельній ділянці, що може кваліфікуватися як «майно» для цілей статті 1 Першого протоколу, відтак і підлягає відшкодуванню його втрата», - вважає суддя Литвинова.

Крім цього, суд поставив відшкодувати моральну шкоду з держбюджету позивачам по 10 тис. грн. кожному.