Церкві українці довіряють у чотири рази більше, ніж суду, - опитування
Повністю чи частково судовій системі довіряють лише 15% опитаних
Церква в Україні має досить високий рівень довіри - 63%. Про це йдеться в оприлюднених результатах опитування, проведеного соціальною службою Центру Разумкова.
Високий рівень недовіри, в свою чергу, має судова система загалом (72%), місцеві суди (66%), комерційні банки (65%), політичні партії (63%), прокуратура (61%), Верховний Суд (59%), Конституційний Суд України (56%), державний апарат (чиновники) (55%), НАБУ (54%), САП (53%), НАЗК (52%), Національний банк України (51%), Антикорупційний суд (50%), профспілки(49%).
Загалом же, повністю чи частково довіряють судовій системі лише 15%. Трохи більший рівень довіри мають місцеві суди (17,7%) та ВАКС (20,4%). Конституційному суду України та Верховному суду довіряють відповідно 25% та 23,4%.
Українці досить високо цінують роботу Збройних сил України (74%), волонтерів (69%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (64%), Національної гвардії України (64%), Державної прикордонної служби (63%), добровольчих батальйонів (62%), уряду України (57%), Верховної Ради України (57%), ЗМІ України (56%), громадських організацій (52%), Національної поліції (51%).
Як повідомлялось, президенту довіряють майже 80% українців.
Діяльність Кабінету міністрів України схвально оцінили 45% новообраної Верховної Ради України — 44%, фракції Партії «Слуга народу» у Верховній Раді України — 50%. Діяльність інших фракцій та депутатських груп у Верховній Раді України частіше оцінюється негативно: діяльність фракції партії «Європейська солідарність» оцінюють позитивно лише 14%, діяльність фракції партії «Опозиційна платформа — За життя» — 17%, фракції партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»« — 23% , фракції партії «Голос» — 23%.
Опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 вересня.
Було опитано 2 018 респондентів у віці від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками.
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.