«Чим пишатися?»: вчителька розкритикувала колег, які відмовляються використовувати ШІ

В Україні спалахнула дискусія через відмову досвідчених педагогів від сучасних технологій. Учителька Наталія Власова розповіла у Facebook про конфлікт поглядів із колегою, яка має 42 роки стажу. Жінка категорично відкидає смартфони, ШІ та англійську мову, ностальгуючи за радянською школою. Допис викликав тисячі коментарів: одні звинувачують старше покоління у небажанні розвиватися, інші – закликають не плутати вміння «тицяти на кнопочки» з талантом навчати, повідомляє «Главком».

Власова розповіла, що порадила колезі, яка має 42 роки педагогічного стажу, продовжувати професійно розвиватися та вивчати англійську мову. Однак та не погодилася з такою позицією, заявивши, що не сприймає сучасні технології. «Я більше 40 років навчаю! І техніку взагалі не сприймаю, всі ваші оті смартфони, штучні інтелекти! Кому воно треба? Найкраща освіта була при Союзі», – процитувала колегу педагогиня.

Авторка допису наголошує, що не йдеться про заміну вчителя штучним інтелектом. Водночас, на її думку, педагоги мають розуміти принципи роботи таких інструментів і вміти використовувати їх у навчальному процесі. Окремо педагогиня звернула увагу на значення знання англійської мови. Вона вважає, що це дає вчителям доступ до міжнародних освітніх проєктів, стажувань, конференцій, грантів і професійних спільнот.

Також Власова зауважила, що цифрові технології можуть допомагати педагогам урізноманітнювати уроки, візуалізувати складні теми та скорочувати час на виконання рутинних завдань. «42 роки стажу – це 42 роки досвіду. Але зовсім не обов'язково, що 42 роки розвитку. І для мене завжди найважливіше: учитель не зобов'язаний бути експертом у всьому, але він зобов'язаний не втратити здатність учитися», – зазначила авторка допису.

Власова також розкритикувала ідеалізацію радянської системи освіти. За її словами, сучасна українська школа має працювати відповідно до цінностей і викликів незалежної України, а не відтворювати освітні моделі минулого. «Виховання  слухняного виконавця? Для відтворення єдино правильної ідеології?» – написала педагогиня.

Власова зауважила, що її насторожує не стільки небажання колеги користуватися штучним інтелектом чи вивчати англійську, скільки те, що та не вважає це проблемою. «Наче професійна нездатність адаптуватися – це особлива педагогічна чеснота», – написала авторка допису.

Вона також поставила питання, як учитель може розвивати в учнів критичне мислення та заохочувати їх до навчання протягом життя, якщо сам не готовий переглядати власні методи роботи.

«Як можна вчити дітей майбутнього, якщо сам живеш освітніми уявленнями минулого століття? Як можна говорити про критичне мислення, якщо сам не готовий критично переглянути власні методи? Як можна вимагати від учнів навчатися протягом життя, якщо для тебе власне навчання закінчилося разом із отриманням диплома у 1970-ті?», – зазначила авторка допису.

Частина користувачів погодилася з тим, що педагогам важливо опановувати сучасні інструменти, однак зауважила: володіння технологіями саме собою не робить людину хорошим учителем.

«Будь-який учитель може опанувати технології, якщо бачитиме в цьому сенс і ефект. Але не кожен, хто вміє тицяти на кнопочки, може вчити. Діти не змінилися, і методи навчання не змінилися. Змінюються тільки інструменти. Але як і коли їх застосовувати – вирішує вчитель, а не тренди і мода», – написав Сергій Куманьов.

Водночас у коментарях до допису користувач Володимир Перзун звернув увагу на ризики надмірного використання цифрових технологій. На його думку, діти дедалі більше зосереджені на соціальних мережах, а використання штучного інтелекту не обов'язково сприяє розвитку критичного мислення та здобуттю глибоких знань.

«Звичайно, нові технології потрібні, але не до такої міри, що побиває мислення!» – написав коментатор.

Своїм досвідом поділилася Людмила Хорькова, яка незабаром відзначатиме 50 років педагогічного стажу. За її словами, вона продовжує опановувати нове, однак не підтримує категоричного ставлення до старших учителів.

«У кожного своя «стеля», бо через кілька років не буде кому навчати. Все має бути в балансі, цінувати «класику»  і вітати нове», – зазначила користувачка.

Водночас Ольга Дудар звернула увагу на практичний бік професійного розвитку педагогів. Вона зауважила, що для читання наукових досліджень англійською потрібна постійна практика, а для навчання мови та підтримання рівня знань – час і фінансові ресурси.

«Але вчитися новому треба і ще б цікавитися хоч трохи тим, чим цікавляться діти», – додала вона.

Інші коментатори поставили під сумнів позитивний вплив цифрових технологій на якість освіти. Зокрема, Віталій Жакун запропонував порівняти рівень знань учнів сьогодні та 20 років тому, а також звернути увагу на результати предметних олімпіад і кількість вступників на інженерно-технічні спеціальності.

Olga Kunyk натомість наголосила на значенні особистих якостей педагога, а не лише його технологічних навичок. «Справжній учитель – це не той, хто знає всі сучасні технології, а той, хто навіть через 40 років роботи не втратив любові до своєї справи та поваги до тих, кого навчає», – написала вона.

 Раніше «Главком» розповідав, чому вчителі змушені звільнятися зі шкіл. Серед причин педагоги називали надмірну паперову роботу, низьку зарплату, тиск з боку адміністрації та конфлікти з колегами.