Директор Центру дослідження Голодомору: події 1932-33 років зламали характер українців

Історик, директор Українського науково-дослідного та освітнього центру дослідження Голодомору Людмила Гриневич вважає, що психологія українців після голодомору змінилася – «люди почали думати: ми не можемо нічого, але влада може все».

Про це вона сказала в інтерв’ю «Главкому».

«Звісно, зараз нове покоління людей, але ось це усвідомлення «я нічого не можу» передається у спадок», - заявила Гриневич, зазначивши, що голодомор – це позбавлення права людини на життя, і його можна розглядати як частину геноциду.

Історик зауважила, що на теренах Радянського Союзу тема голодомору була суперечливою, про це забороняли говорити.  «Жертви, які пережили цю страшну трагедію суто психологічно не хотіли про це говорити. З іншого боку, люди боялися говорити, боялися за своїх дітей. Адже в радянський час розмови про голодомор розцінювалися як антирадянські і за це була відповідальність», - підкреслила Гриневич.

На її думку, сьогодні тему голодомору не можна обмежувати темою смерті. «Тому що ця тема – це і опір населення тоталітарному режиму, і тема милосердя, і стратегії виживання. У школах повинні бути спеціалісти, які зможуть правильно подати інформацію про таку величезну кількість загиблих, щоб, як кажуть, психологи нашого центру, не сформувати травму у дитини, у якої цієї травми не було», - зазначила директор Українського науково-дослідного та освітнього центру дослідження Голодомору.

Нагадаємо, президент Петро Порошенко разом з дружиною 24 листопада вшанували пам’ять жертв Голодомору, прийшовши до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932 – 1933 років в Україні на Михайлівській площі у Києві.