Донецькі суди - найгуманніші у світі: для них «ДНР» - не терористична організація

Верховний суд відправив на новий розгляд справу мешканки Торецька Донецької області Олесі Мартинової, яку засуджено на 3 роки і 6 місяців в’язниці.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на постанову суду від 5 липня.

За матеріалами справи Дзержинський міський суд 15 лютого 2017 року виніс вирок пані Мартиновій, яка працювала диспетчером у службі таксі Торецька. Суд визнав, що протягом липня-серпня 2015 року обвинувачена через свою знайому, яка перебувала в окупованій Горлівці, передавала інформацію розвідувального характеру щодо маршрутів пересування, дислокації військової техніки та військовослужбовців, чисельності підрозділів Збройних Сил України.

Вирок був написаний, виходячи з ч.1 ст.256 КК України («Заздалегідь необіцяне сприяння учасникам злочинних організацій»).

Водночас прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно Мартинової за ч.1 ст.258-3 КК України («Створення терористичної організації»). Правоохоронний орган наполягав, що обвинувачена передавала інформацію своїй знайомій і при цьому знала, що остання є учасником терористичної організації «Донецька народна республіка», усвідомлювала мету її діяльності у насильницькій зміні та поваленні конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміні меж території і державного кордону.

Однак Дзержинський міський суд не погодився з кваліфікацією прокуратури, наголосивши, що «у цьому проваджені стороною обвинувачення не доведено скоєння терористичного акту, не доведено фактичну завдану майну шкоду, не залучено потерпілих, не виявлено збитків».

Суд першої інстанції перекваліфікував дії Мартинової на ч. 1 ст. 256 КК, виходячи з того, що відсутнє будь-яке рішення суду або нормативний акт, яким «ДНР» визнано терористичною організацію. 

Апеляційний суд Донецької області 10 травня 2017 року залишив без змін вирок дзержинського міського суду.

Разом з тим, Верховний суд вважає, що донецькі суди дійшли помилкових висновків у кваліфікації дій обвинуваченої Олесі Мартинової за ч. 1 ст. 256 КК. Аргументи Верховного суду зводяться до того, що поняття терористичної організації визначено ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Там саме говориться, що існування окремого судового рішення, рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 258-3 КК, не вимагається.

Поза увагою донецьких судів залишилась обставина діяльності «ДНР» як терористичної організації, що підтверджується зверненнями Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, які затверджено постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України від 04 лютого 2015 року № 145-VIII, заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VІІІ, в яких «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.

«Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 258-3 КК має існувати конкретне рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною. За таких обставин рішення апеляційного суду як таке, що постановлене з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно до ч. 1, 2 ст. 438 КПК підлягає скасуванню, а кримінальне провадження – призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції», - сказано у постанові Верховного суду.

Крім цього, сайт «Миротворець» вніс Олесю Мартинову до свого «чистилища». Їй закидають передачу сепаратистам інформацію про позиції української армії та пересилання грошей в «ДНР». Це підтверджує відповідна переписка обвинуваченої у соціальних мережах.