Експерт про «білоруський слід» у вбивстві Шеремета: це була російська спецоперація
У 2012 росіяни хотіли підвісити Лукашенка повторно на замовленні вбивства Шеремета
Оприлюднена версія про нібито причетність спецслужб Білорусі до вбивства журналіста Павла Шеремета має почерк російських спецслужб. Це серійна операція, розповів політаналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач на своїй сторінці в мережі Facebook.
Він нагадав, що в 1999 році російська агентура в оточенні Лукашенка організовує вбивство Захаренка, Гончара і Красовського, щоби встановити свій зовнішній контроль над Лукашенком. У 2000 році російська агентура в оточенні Кучми організовує вбивство Георгія Гонгадзе, щоби встановити свій зовнішній контроль над Кучмою.
«У 2012 росіяни хотіли підвісити Лукашенка повторно на замовленні вбивства Шеремета, але щось пішло не так. Тодішній голова КГБ Білорусі Вадим Зайцев, запис голосу якого ми почули сьогодні, дуже швидко звільнився з посади… Павла Шеремета усе-таки підірвали, але не в Росії 2012-го, а в Києві 2016-го. Причому, відразу після його поїздки до Москви. І вже тоді найвірогіднішим замовником виглядав Лукашенко. Але я думаю, що це була саме російська операція «під чужим прапором». Сьогодні нас знову направляють на «білоруський слід», – написав він.
Горбач зазначив, що одне із джерел, що повідомило про замовлення КГБ Білорусі вбивства Павла Шеремета – сайт «Білоруський народний трибунал», публічними представниками якого вказані колишні працівники спецслужб Білорусі Ігор Макар і Олег Алкаєв.
«Алкаєв відомий як автор книги «Расстрельная команда» (2006 року) про викриття в справі про викрадення й убивства відомих білоруських політиків Гончара, Захаренка й бізнесмена Красовського в 1999 році.
Полковник Алкаєв, як і багато інших силовиків Білорусі, народився в Росії й більше 30 років пропрацював у пенітенціарній системі СССР та Казахстану. Він колишній начальник мінського СІЗО, який особисто видавав розстрільний пістолет сумновідомому командиру СОБРа, палачу Дмітрію Павліченку. Алкаєв отримав політичний притулок у Німеччині й зараз живе в Берліні, а Павліченко в Мінську займається придушенням протесту білорусів проти Лукашенка. Ці ж записи отримала й Нацполіція України, причому ще в грудні 2020 року. Тому на все це потрібно дивитися в комплексі», – додав політолог.
4 січня видання EUobserver оприлюднило розслідування про ймовірну причетність диктатора Олександра Лукашенка до усунення політичних опонентів. Воно ґрунтується на записі бесід керівництва КДБ Білорусі, який було отримано від колишнього співробітника спецпідрозділу Алмаз. Аудіозапис розмов зроблено 11 квітня 2012 року в кабінеті тодішнього глави КДБ Вадима Зайцева.