Газовий монополіст погрожує. Чи буде у вас тепло 15 жовтня?

Опалювальний сезон почнеться вчасно!

Такі заяви урядовців в Україні традиційно лише насторожують народ. І, схоже, робляться вони для того, щоб заспокоїти напередодні можливих потрясінь. «Середній показник готовності об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до опалювального сезону перевищує 90%, а до 1 жовтня готовність має бути стовідсотковою», – днями пообіцяв віце-прем’єр – міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко. Але топ-чиновник забув нагадати про катастрофічну заборгованість за газ, через що «Нафтогаз України» погрожує повністю припинити постачання палива котельням.

Тому прогнози не обнадійливі: не для всіх категорій споживачів сезон розпочнеться вчасно – 15 жовтня, адже 30 вересня закінчуються терміни дії договорів підприємств теплокомунальної енергетики з НАК «Нафтогаз України» на постачання блакитного палива. «Потрібно укладати нові, але «Нафтогаз» уже попередив, що підписуватиме угоди лише для виробництва тепла для населення, тоді як залишається невизначеною ситуація з бюджетними організаціями», – повідомив президент асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентій Блащук.

«Є у нас так званий ринок газу. І можна було б піти на ринок і купити газ для бюджетних установ. Але для того, щоб купити газ у іншого постачальника, необхідно погасити борги перед «Нафтогазом» (це вимога закону про ринок газу. – «Главком»). Та навіть якщо у комунального підприємства немає боргів і знайдеться інший постачальник, тут же виникає ще одна проблема: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), включить у тариф ту ціну, яка встановлена «Нафтогазу» для населення, – в межах 4900 грн (без ПДВ. – «Главком»), а ви купите на ринку за 5-6 тис., тому що іншого газу просто немає. Знову виникатимуть збитки», – наголошує на існуючих парадоксах газового ринку Арсентій Блащук.

Крім того, для виробництва тепла для населення «Нафтогаз» пропонує комунальним підприємствам підписувати договори на кабальних умовах, наполягаючи на власному варіанті, де передбачено 21% штрафу за накопичені протягом багатьох років газові борги. «Компанія «Нафтогаз» наполягає: підписуйте наш варіант, інакше газу взагалі не отримаєте», – повідомив Арсентій Блащук.

Тобто монополіст пропонує комунальникам добровільно погодитися на штраф у розмірі 21%, тоді як затверджений Кабінетом міністрів типовий договір дозволяє штрафні санкції розміром не більше однієї облікової ставки НБУ (15,5%). Практика «викручування рук» – у виглядів штрафів та пені – стала традиційною у взаєминах газового монополіста з комунальними підприємствами. А «Нафтогаз» ніколи не зважає на те, що держава не повністю виплачує комунальним підприємствам пільги та субсидії, не компенсує різницю в тарифах на газ (порівняно з економічно обґрунтованим рівнем), а тому постійно нараховує штрафи і пені. 

Реструктуризація боргів?

Цілком логічно було б запровадити мораторій на стягнення із суб’єктів господарювання штрафів і пені, інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних за невиконання суб’єктами господарювання зобов’язань з оплати за використаний газ та послуги з його транспортування або електричну енергію. Тоді було б зупинено виконавчі провадження та заходи з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості, а головне – було б знято арешт з рахунків підприємств ТКЕ та інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішень. Про це більш ніж півроку говорять депутати, вимагаючи від уряду конкретних дій, але справа й досі не зрушила з місця.

Через борги за газ комунальників «Нафтогазу України» (майже 19 мільярдів гривень) виконавчими службами ще у січні 2016 року арештовані  рахунки 104 зі 174 підприємств, які  працюють за ліцензіями НКРЕКП. На тлі фінансового краху підприємств комунальної теплоенергетики «Нафтогаз України» в першому півріччі отримав майже 22 млрд грн чистого прибутку!

Звісно, що шалені доходи та прибутки монополіста зумовлені катастрофічно високою ціною газу: з 1 травня уряд, усупереч чинному закону про ринок газу, запровадив єдину ціну 6879 гривень (з ПДВ) ($275) за тисячу кубометрів для промисловості та побутових споживачів. Відповідно зросла й вартість теплих послуг, адже у структурі їх виробництва 85% – це вартість газу, 5% – електроенергії. А на покращення якості послуг коштів майже не залишилося.

З 1 липня майже вдвічі зросли тарифи на тепло та гаряче водопостачання для населення – в середньому тариф на тепло сягнув майже 1300 грн (з ПДВ) за гігакалорію.

Фінансові проблеми

«Фінансовий стан теплокомунальних підприємств надзвичайно проблемний. Ми входимо в новий опалювальний сезон з проблемами минулих періодів. На 1 серпня тепло-комунальні підприємства та теплоелектроцентралі заборгували «Нафтогазу» 18,9 млрд грн, з яких 2,9 млрд – цьогорічний борг. Якщо подивитися на структуру загального боргу, то 4,3 мільярда  – це штрафні санкції і пені, нараховані на основну суму боргу за газ», – повідомила заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Альона Бабак.

Ще на початку літа представники комунальної енергетики публічно звинуватили газового монополіста та уряд у бездіяльності, що призвело до паралічу комунальних підприємств, а відтак, стало причиною зриву підготовки до зими. Роботу підприємств було заблоковано через арешт рахунків, тому частково рішення проблем взяла на себе місцева влада.

Експерти прогнозують подальше нарощування газової заборгованості через майже подвійне зростання тарифів на тепло та гарячу воду для населення. За підсумками жовтня споживачі відчують черговий удар по гаманцях: вартість комунальних послуг звичайної 3-кімнатної квартири тепер зрівняється з середнім місячним доходом українця (приблизно 4,4 тис. грн).

Завдання для уряду

«Роками не вирішується проблема старих боргів. Зараз комунальні підприємства, нараховуючи високі платежі своїм споживачам і виплачуючи «Нафтогазу» за поточними рахунками, все одно отримують нарахування штрафів на старі борги. Профільний комітет парламенту поставив завдання перед урядом терміново подати до парламенту проект закону про реструктуризацію старої заборгованості підприємств теплопостачання перед «Нафтогазом», – повідомила Альона Бабак, наголошуючи, що це «має стосуватися і підприємств водопостачання, які боргують енергетикам, а енергетики боргують газовикам».

Йдеться про необхідність реструктуризації на п’ять років газового боргу на суму 13 млрд грн, але спочатку уряд мав би визначити, що стане джерелом погашення цієї суми. «Старі борги в тарифи включити неможливо, бюджет також не має такої великої суми. Ми розуміємо, що цей борг протягом п’яти років мають сплатити місцеві бюджети. Питання в тому, чи зможуть вони знайти таку суму. Потрібно бачити обґрунтування до законопроекту, який має подати уряд. І лише тоді зможемо визначитися, як можна буде вирішити проблему врегулювання старих боргів і можливість уникнення подальшого накопичення штрафних санкцій на комунальні підприємства, джерела погашення яких не існує», – вважає Альона Бабак.

Профільний парламентський комітет сподівається побачити комплексний закон про реструктуризацію боргів, який мав би ще й списати 4,3 млрд грн штрафних санкцій, нарахованих на борги.

А ще депутати сподіваються побачити в проекті бюджету на 2017 рік 3,6 млрд грн для покриття різниці в тарифах підприємствам водо- та теплопостачання. «В 2015 році підприємствам теплопостачання не компенсували суму на 1,6 млрд грн, підтверджену так званими протоколами регіональних комісій. Тобто це повинно частково врегулювати проблему, що виникла внаслідок боргів держави», – запевняє Альона Бабак.

Преференції для «Нафтогазу»

Протягом цього року держава заборгувала теплокомунальним підприємствам один мільярд гривень на компенсацію пільг та субсидій населенню. На думку експертів, щоб вирішити цю проблему, необхідно якомога скоріше запровадити монетизацію субсидій, тобто переводити визначені суми допомоги на особисті рахунки споживачів.

В такий спосіб влада могла б ліквідувати взаємозаліки в газових розрахунках, центральним провідником яких став «Нафтогаз України» – саме на його рахунках осідають всі пільги та субсидії, які спочатку надходять на рахунки підприємств теплокомунальної енергетики, звідки автоматично їх забирає собі монополіст.  

На думку експертів, для цього потрібно спочатку запустити в економіку України хоча б місячну суму всіх пільг і субсидій і далі запрацює нормальний процес розрахунків. Якщо уряд цього не зробить, законодавчу ініціативу обіцяють перехопити депутати, адже відсутність монетизації також породжує проблеми з розрахунками теплопостачальних підприємств з газопостачальниками.

Неадекватне вето

Про необхідність комплексного погашення старої заборгованості комунальних підприємств говорять майже рік, але віз і нині там. На початку року парламент навіть ухвалив закон №2706 про реструктуризацію боргів, який мав би зупинити боргову вакханалію, але президент України наклав вето. «І ми знову йдемо по якомусь великому колу. Чому для прискорення процесу парламент не розглядає можливість подолання вето, а знову сподівається отримати від уряду новий законопроект, якого ще ніхто не бачив?» – запитує  заступник генерального директора «Центру дослідження енергетики» Дмитро Григор'єв.

Експерти називають обґрунтування президентського вето надзвичайно цинічними, адже нібито з допомогою цього закону відбувається втручання в систему виконавчого провадження та судову систему влади, оскільки закон вимагає припинити всі виконавчі провадження на користь «Нафтогазу» щодо стягнення заборгованості з підприємств теплопостачання.

Але ж і будь-який інший законопроект щодо реструктуризації газових боргів також вимагатиме від «Нафтогазу» припинити виконавчі провадження, які сьогодні блокують рахунки підприємств теплопостачання. «Тоді як інакше можна здійснити реструктуризацію, не зупинивши діючі провадження», – дивується Альона Бабак, наголошуючи на тому, що аргументи президента не відповідають реаліям.

Особливий статус газового монополіста, якому на законодавчому рівні надано безліч преференцій, викликає обурення у керівників комунальних підприємств, адже в автоматичному режимі з їхніх рахунків продовжують стягувати на користь «Нафтогазу» практично всі надходження від споживачів (режим спецрахунків уряд запровадив два роки тому постановою №217), залишаючи підприємства без обігових коштів.

Крім того, лише «Нафтогаз» отримує з державного бюджету компенсації за пільгами й субсидіями, тоді як жоден інший постачальник газу не має такої преференції. Ніхто в Україні не має права проводити взаємозаліки по зобов’язаннях ПДВ, окрім «Нафтогазу», нагадує Альона Бабак.

У вищезгаданому законопроекті, який парламент чекає від уряду найближчим часом, має бути прописано механізми прямої дії щодо реструктуризації вищеназваних боргів. Але час згаяно, тому тепер ніхто не береться гарантувати надійну роботу підприємств теплової енергетики.

Опалювальний сезон почнеться вчасно?

Наталка Прудка, «Главком»