Розкривайте гаманці! Чому влада так боїться видавати субсидії грішми

У високих кабінетах на Печерських пагорбах намагаються відтягнути запуск повної монетизації субсидій населенню, натомість пропонуючи монетизацію часткову. Повна монетизація – це коли весь обсяг виділеної в бюджеті допомоги буде перераховано на особисті рахунки споживачів, яким призначено субсидію. У разі, якщо це станеться, влада ліквідує взаємозаліки в газових розрахунках, центральним провідником яких став «Нафтогаз України». 

Часткова монетизація буде в десятки, а то й сотні разів меншою, адже на особисті рахунки громадян «капнуть» лише ті залишки субсидій, які дехто зі споживачів заощадить завдяки більш економному споживанню енергоносіїв. Водночас тоді продовжаться взаємозаліки, бартер, з якими не хочуть прощатися спритні ділки, адже це покладе край легкому та стрімкому збагаченню за рахунок  державної скарбниці.

Приблизно через півроку парламент спільно з урядом ухвалять остаточне рішення щодо монетизації субсидій – відповідний законопроект ще не подано до парламенту, але відомо, що уряд його розробляє. Чи станеться повна монетизація, більш вигідна простому українцю порівняно з частковою, залежить від того, які сили переможуть під час голосування під куполом.

Хто за повну монетизацію

Монетизація субсидій населенню на компенсацію витрат оплати комунальних послуг має запрацювати восени цього року. «Одержувач субсидій на свій розсуд повинен мати право використати зекономлені кошти на енергоефективність житла», - так, усупереч позиції високих урядових керівників, на Форумі з енергоефективності'16 наприкінці червня  заявила депутат від «Батьківщини» Альона Бабак, запевнивши присутніх, що саме таку позицію відстоюватиме в парламенті її фракція під час голосування за відповідне законодавство в галузі енергоефективності.  «Потрібно запровадити цільове використання коштів на енергоефективність житла. Уже з осені субсидії не повинні працювати на умовах взаємозаліку між суб’єктами господарювання. Необхідно запровадити повну монетизацію субсидій», - вважає вона.

Відомо, що цього року 5,5 млн домогосподарств отримали право на субсидії – у бюджеті-16 передбачено на це 35 млрд грн,  плюс потім ще 5 млрд парламент виділив додатково. За прогнозами Мінсоцполітики, 2017-го року за субсидіями звернеться вже 9 млн домогосподарств (усього в Україні 13,5 млн домогосподарств) – коштів у бюджеті планують виділити вдвічі більше.  

Цілком очевидно, що осідлати потужні фінансові потоки намагаються гравці ринку, хоча це гроші простих українців, зубожіння яких сталося через знецінення більш ніж утричі їхніх доходів. Але «живих» субсидій населенню поки що не видають  – у платіжках за послуги лише вказано суму в графі «субсидія», призначену соціальною службою як часткову компенсацію вартості послуг. Водночас субсидії з бюджету перераховуються виробникам послуг, а потім на умовах взаємозаліків вони розраховуються за газ із монополістом - «Нафтогазом України». Про грубі порушення внаслідок таких взаємозаліків  – трохи пізніше.

Схоже, небажання урядовців поставити крапку на цих порушеннях і зумовили шалений опір повній монетизації субсидій. Заяви про монетизацію, як лакмусовий папірець, виявили небажання ліквідувати наявний люфт для корупційних хитромудрощів у житлово-комунальному господарстві. Відомо,  що в його чорних дірах зникають сотні мільярдів гривень, зібраних за неспожиті енергоносії.

Намагаючись перешкодити повній монетизації субсидій, високі керівники почали активно опротестовувати в пресі можливість її впровадження. «В Україні неможливо здійснити монетизацію субсидій.  Маючи 9 млн домогосподарств, відкриття 9-ти мільйонів додаткових рахунків, - я думаю, ви прекрасно розумієте, скільки часу це займе? Крім того, наша система соціального захисту не готова працювати в тому режимі, який заданий нормативними документами», - заявив на одному з телеканалів міністр соціальної політики Андрій Рева.

Проте іншої думки дотримується голова «Ощадбанку» Андрій Пишний: він запевнив, що відкрити необхідну кількість рахунків цілком під силу. І це зрозуміло, адже банк зацікавлений, щоб десятки мільярдів гривень пройшли через нього.

Навіщо потрібна монетизація субсидій?

Монетизація субсидій означає видавати їх готівкою споживачам, яким соціальні служби призначили цю допомогу. Для цього в «Ощадбанку» потрібно б було відкрити рахунок зі спеціальним режимом використання, тобто, кошти дозволено використовувати лише на оплату комунальних послуг та підвищення енергоефективності власного житла.

Відомо, що 80% житлового фонду України потребує негайної енергомодернізації, адже збудоване за радянських часів житло споживає вдвічі більше тепла порівняно із сучасними будинками. Потреба в коштах на ремонти вимірюється сотнями мільярдів гривень, яких немає ні в бюджеті держави, ні у споживачів. Частину наданих субсидій споживачі могли б вкладати в енергозбереження - іншого джерела в них немає. Але як це зробити?

«Відповідь напрошується сама собою: система субсидіювання має передбачати стимули для підвищення енергоефективності. Ми вивчали досвід багатьох країн, проаналізували нашу система субсидіювання – вона прив'язана до норм споживання послуг – це означає, що за умов скорочення обсягів споживання розмір субсидій не скорочується», - каже радник міністра фінансів Яна Бугрімова.

Отже, якщо споживач буде вкладати кошти в модернізацію житла з метою зниження обсягів споживання тепла, у нього залишиться ресурс на покриття зроблених інвестицій. Але тут виникає проблема: залишки субсидій для споживачів залишаться на рахунках постачальників послуг, вони не підлягають монетизації, тому можуть бути використані лише як аванси в майбутні платежі за послуги.  «Якщо споживач запровадив заходи з енергоефективності, завдяки чому скоротив енергоспоживання, зекономлені субсидії не будуть використані. Тому потрібно дозволити використання цих залишків на енергоефективність», - вважає Бугрімова.

За її даними, чинні урядові нормативи «зобов’язують весь залишок зекономлених субсидій повертати до бюджету. Зокрема, після останнього опалювального сезону в залишках зависли суми, що перевищували обсяг споживання послуг. Це свідчить про наявність проблем у нормуванні споживання послуг. Потрібно переглядати норми, зробити їх адекватними й запроваджувати механізм використання субсидій, який дозволяє використовувати залишки субсидій на енергоефективність», - радить  Яна Бугрімова, наголошуючи на тому, що нині чинна система не передбачає стимулів для запровадження енергоефективності.

«Монетизація залишків – це перший крок до повної монетизації субсидій, він найменш ризикований, адже ми повністю знімаємо ризики неплатежів за комунальні послуги, оскільки залишки – це ті кошти, що залишаються після сплати комунальних послуг», - вважає радник міністра фінансів.

Але не всі представники влади поділяють таку позицію Мінфіну щодо монетизації лише залишків субсидій, а не повної монетизації всього обсягу передбачених у бюджеті субсидій.  Схоже, щодо цього в парламенті невдовзі розпочнуться гарячі баталії.

Чому монетизація субсидій не повна?

Кому вигідно як можна довше блокувати повну монетизацію субсидій?  «Нафтогаз України» сьогодні використовує субсидії для погашення газових боргів теплокомунальників за минулі періоди: за 2012, 2013, 2014 роки. Вони не зараховують субсидії на сьогодні, а закривають ними старі борги. А зараз ми наполягаємо: ні, якщо сьогодні нараховані субсидії,  то будьте ласкаві, сплатіть лише в тій частині, де передбачені ці субсидії», - так прокоментувала ситуацію «Главкому» заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак.

До цього варто додати, що завдяки запущеній урядом спільно з «Нафтогазом» схемі взаємозаліків практично повністю позбавляються обігових коштів комунальні підприємства, у яких до того ж  арештовано рахунки за газові борги.

«Сьогодні навіть Ахметов не отримує субсидії (мається на увазі «Київенерго» - Главком). Споживачеві нарахували субсидію, але вона приходить на комунальні підприємства, які потім зараховують свій борг перед «Нафтогазом». А вже потім «Нафтогаз» зараховує взаємозаліком свої податкові борги - ПДВ та ренту на видобуток газу.  Саме тому «Нафтогаз» не хоче зменшувати ренту, адже тоді стане меншим обсяг взаємозаліків», - вважає Бабак.

До того ж, газовий монополіст блокує підписання протоколів на постачання газу комунальникам, відмовляючись закрити взаємозаліки по субсидіях – доти,  поки комунальники не погодяться на штрафи та пеню за газові борги, що виникли в них унаслідок несплати комунальних послуг державними підприємствами, тобто, з вини держави.

Звісно, що за умови повної монетизації субсидій «Нафтогаз» утратить свої важелі впливу, адже тоді зникнуть взаємозаліки, бартери та кліринги - надзвичайно прибутковий бізнес для  українських ділків ще із середини 90-х. Більшість українських олігархів стали ними завдяки саме таким схемам. Схоже, що ці схеми уряд тепер успішно відроджує.

Невтішні прогнози

За монетизацію лише залишків субсидій активно агітують урядові куратори та керівники Мінрегіонбуду та Мінсоцполітики: «Питання монетизації субсидій дуже актуальне. Ми маємо рухатися спочатку в напрямку монетизації залишків субсидій, що будуть зекономлені громадянами, а в майбутньому – перейти до повної монетизації», - сказав віце-прем’єр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, виступаючи нещодавно в парламенті.

За часткову монетизацію агітує також і віце-прем’єр Павло Розенко: «Мова не йде про повну монетизацію субсидій, тому що це важко зробити в плані адміністрування, це буде дорого й неможливо. Ідеться про монетизацію залишків, тобто, економію. Коли кажуть, що система субсидій не спонукає людей до економії ресурсу, це правда. Ми ж хочемо створити механізм, коли людина, яка отримує субсидію, прикручуючи газ, може зробити економію на своїй субсидії. І тоді після завершення опалювального сезону в неї на рахунку накопичиться певна сума завдяки економії, яку ми можемо монетизувати. І тоді людина отримає реальні кошти, які вона зможе спрямувати на енергозбереження, щоб уже наступного опалювального сезону економити ще більше й отримати ще більше вигоди від цього», -  переконує Розенко.

У масштабах України монетизацію залишків субсидій уряд обіцяє запустити на початку 2017-го року.  Цілком очевидно, що обсяги коштів на енергоефективність будуть значно меншими порівняно з тими, які можна було б отримати за умов повної монетизації субсидій. За різними прогнозами, в бюджеті на 2017 рік обіцяють передбачити майже вдвічі більше субсидій порівняно з 2016 роком. Це зумовлено тим, що ціни на газ і тарифи на тепло та гаряче водопостачання цього року зросли вдвічі. Найближчим часом подорожчає й водопостачання, а з 1 вересня зросте в ціні й електроенергія.

Субсидії зростуть удвічі?

Подвійне зростання обсягів субсидій у бюджеті-2017 зумовлене прогнозами експертів про те, що боргові проблеми за комунальні послуги набиратимуть обертів через різке подорожчання енергоносіїв. Чергове зростання тарифів тугіше затягне комунальний зашморг на шиї майже 80% українців, адже за останні 2,5 роки їхні доходи в доларовому еквіваленті були знецінені більш ніж утричі, а вартість енергоносіїв, починаючи з 2014-го року, зросла приблизно в шість разів. Зокрема, восени 2014-го опалення відразу подорожчало втричі, навесні 2015-го відбувся ще один великий стрибок, а тепер тарифи на опалення та газ знову зросли майже вдвічі.

Синхронно з подорожчанням енергоносіїв збільшується й обсяг субсидій у державній  скарбниці – за останні два роки дотації зросли майже в п'ять разів. Зокрема, уже згадувалося, що 2016-го року буде витрачено приблизно 40 млрд грн. У 2017-му році міністр фінансів Олександр Данилюк обіцяє закласти в бюджет 80 млрд грн. Але не всі споживачі користуються подачкою від держави, це негативно відбивається на оплаті комунальних послуг. Особливо гостро ця проблема постане вже в листопаді, коли народ отримає перші платіжки за теплопостачання. 

«Та частина населення, яка отримує субсидії, сплачує за послуги майже 100%. Це сумлінні платники. А що стосується тієї частини населення, яка не оформила субсидії, там є проблема неплатежів. Тому важливо їх переконати в доцільності скористатися субсидією, адже зробити це дуже просто. І що важливо, споживачі мають зрозуміти, що встановлені тарифи – справедливі», - відзначив у розмові з «Главкомом» віце-прем’єр Павло Розенко. Водночас він не підтвердив імовірний обсяг субсидій у бюджеті на наступний рік на 80 млрд грн. «Я думаю, цифра буде значно менша», - сказав віце-прем’єр. 

Трохи меншу цифру назвав на Форумі з енергоефективності`16 народний депутат, керівник парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, а також запропонував десяту частину цієї суми спрямувати на енергоефективність: «Вважаю, нам потрібно субсидії прив’язати до державних зобов’язань фінансування Фонду енергоефективності. Якщо ми плануємо субсидії на 2017 рік обсягом 60 млрд грн, то давайте візьмемо 10% цієї суми на інвестиції в програму енергоефективності. Враховуючи, що мультиплікатор ефекту залучення коштів у нас один до двох, то інвестувавши 6 млрд в енергоефективність, ми маємо зберегти протягом року мінімум 12 млрд грн на субсидіях. Дуже проста формула, яка дає нам можливість максимально ефективно контролювати процес».

Депутат запропонував змінити швидкість прийняття рішень, закликавши урядовців якомога скоріше подати до парламенту законопроект про енергоефективність будівель. Від вирішення  проблем монетизації субсидій залежатиме робота Фонду енергоефективності, який уряд обіцяє створити наприкінці 2016-го чи на початку 2017-го року. «Думаю, наступного року у Фонді може бути акумульовано 20 мільярдів гривень, які будуть реінвестовані в енергоефективність. І це лише початок», - запевнив прем’єр Володимир Гройсман.

За умови налагодження контролю за використанням коштів, цей Фонд міг би стати довгостроковим інвестором модернізації зношеного житла. Внесок простих споживачів до цього Фонду  - це монетизовані субсидії, обсяг яких напряму залежить від того, як саме буде проведено монетизацію.

Кінцева мета Фонду – за рахунок модернізації житлового фонду скоротити споживання газу, адже, за офіційними даними, під час опалення житлового сектору 60% енергії вилітає в атмосферу – це коштує бюджету України щороку  $3 млрд зовнішніх запозичень. Щоб позбавитися цих проблем, Україна вирішила повторити практику країн Центральної та Східної Європи – там за допомогою Фонду енергоефективності давно розв'язали цю проблему.

Проте небажання розпрощатися з корупційними хитромудрощами влади й бізнесу робить вельми сумнівною успішність роботи  Фонду енергоефективності.

Наталка Прудка, «Главком»