Європа не знає, що робити з російською агресією – Die Zeit

Мінські угоди так і не змогли зупинити війну в Україні і «мимоволі привнесли у війну ще одну точку зору, згідно з якою в їхньому провалі, так само як і в нестерпній ситуації на Донбасі, винна Україна», пише німецька газета Die Zeit. Така точка зору змогла вкоренитися через помилки, допущені при народженні «Мінська».

«Так, немає жодних сумнівів, що Росія бере участь у війні (хоча й заперечує цей факт). Саме тому проти неї введено санкції. Але при цьому Мінські домовленості називають лише дві протиборчі сторони, а саме – донецьких і луганських сепаратистів, з одного боку, і Україну – з іншого, – пояснює видання. – Росія ж, яка відіграє в усьому цьому головну роль, таким чином, опинилася поза угодами. У підсумку виходить, що сторона-учасниця отримала роль посередника, і всі підіграють». Газета пояснює це «страхом перед російською агресивною домінантою» і «незнанням, як із нею варто вчинити».

«Якщо з Росією повестися безцеремонно, вона вийде з цього формату, виробленого Меркель і Олландом, і які варіанти залишаться?» – запитує автор статті. В результаті «все це призводить до крихкості мирного процесу».

Понад те, Мінські домовленості, які здавалися найкращим рішенням з найгірших, через два роки показують, на жаль, тільки одну даність: «Жодна зі сторін конфлікту не дотримується жодного з 13 пунктів. Звинувачення йдуть один за одним за одним і тим самим шаблоном». Наприклад, Росія звинувачує Київ у затягуванні реформи децентралізації, яка б надала сепаратистським областям більше автономії, і справедливо, адже у президента Порошенка не вистачає влади для того, щоб примусити український парламент ухвалити цю реформу. «В результаті жодного руху вперед немає, – констатує видання. – Але водночас для початку політичного процесу на Донбасі має замовкнути зброя. Це єдина можлива послідовність дій. Але сказати, хто стріляє першим, а хто відповідає, також неможливо».

Нині протистояння переходить у наступну фазу: не так давно українці оголосили в розшук 18 представників російського уряду, а російська сторона відповіла порушенням кримінальної справи у зв'язку із «забороненими методами ведення війни», що ще більше віддаляє можливість дипломатичного зближення, у той час як на Донбасі продовжують гинути люди. А що ж «Мінськ»? Він продовжує залишатися всього-на-всього папірцем, вважає видання, нагадуючи про інші Мінські угоди, які мали покласти край війні між Вірменією та Азербайджаном за Нагірний Карабах. Наступного року цим угодам виповниться 25 років, а обидві країни досі продовжують боротися.