Київський Патріархат відреагував на рішення РПЦ про розрив молитовного спілкування
В УПЦ КП заявили, що Московський Патріархат протягом понад 300 років грубо порушує канонічні норми
Київський Патріархат оцінює рішення Синоду РПЦ про розрив молитовного спілкування як безпідставне, не виправдане ані з богословської, ані з історичної, ані з канонічної точки зору.
Про це йдеться у заяві прес-центру Київської Патріархії з приводу рішення Синоду РПЦ про розрив молитовного спілкування.
«Припинення молитовного поминання одним Предстоятелем Церкви іншого Предстоятеля Церкви та розрив євхаристійного спілкування між ієрархами може бути виправданий серйозними порушеннями богословського характеру (проповідь та поширення єресі чи іншого лжевчення). Питання церковно-адміністративного характеру (призначення представників Вселенського Патріарха), навіть при наявності заперечень від іншої Церкви, повинно вирішуватися на церковно-адміністративному рівні, а не через розрив єднання у Таїнстві Святої Євхаристії», - йдеться у повідомленні.
У заяві йдеться, що вчинивши так, Московський Патріархат фактично прирівняв зовнішню, мирську сторону життя Церкви, до сутнісної, таємничої сторони, прирівняв питання керівних прав та влади ієрархів - до єдності у Христі. Цим самим було ще раз доведено те, про що наша Церква свідчить багато років: у нинішнього керівництва Московського Патріархату «закрадається, під виглядом священнодійства, пихатість світської влади» (8 правило ІІІ Вселенського собору).
У прес-службі нагадали, що хоча у Московському Патріархаті вважають Україну «своєю канонічною територією», насправді це не так. Вселенський Патріарх ніколи нікому не передавав своїх канонічних прав щодо Київської Митрополії. Привласнення у XVII ст. Російською Православною Церквою влади над Церквою в Україні відбулося не за приписом канонічних правил та є не дійсним.
«Відомо і очевидно, що від часу Оскольдового (середина IX ст.) та Володимирового (кін. Х ст.) хрещення, Русь-Україна мала канонічний та ієрархічний зв’язок зі Вселенським Константинопольським Патріаршим престолом, як зі своєю Церквою-Матір’ю. Відомо і очевидно також, що перший канонічно визнаний Вселенським Православ’ям Предстоятель Московського Патріархату був поставлений Константинопольським Патріархом Єремією ІІ наприкінці XVI ст., тобто на понад шість століть пізніше від часу утворення Київської Митрополії. З цього простого факту ясно, що Київська Митрополія ніколи не була і не могла бути від самого початку «під рукою» Московських Патріархів. Таким чином посилання очільників РПЦ на те, що призначення Екзархів Вселенського Патріархату «порушує канонічну територію» Московського Патріархату є безпідставним. Навпаки, це Московський Патріархат протягом понад 300 років грубо порушує канонічні норми, зокрема 8 правило ІІІ Вселенського собору. А тому саме його дії, а не дії Константинопольського Патріархату, підлягають канонічному осудженню», - йдеться у заяві.
Як наголошується, дотепер одним з головних мотивів для єпископату, духовенства, чернецтва та мирян РПЦ в Україні («УПЦ») зберігати свою підлеглість Московському Патріархату було переконання, що через цю підлеглість вони зберігають єднання з Повнотою Православ’я, з Помісними Православними Церквами.
«Ми не раз обґрунтовано заперечували такий погляд, однак особливо тепер всі згадані архієреї, духовенство, ченці та черниці і миряни мають усвідомити: залишаючись далі під владою Московського патріарха вони разом з ним розривають молитовне і євхаристійне єднання зі Вселенським Патріархом, а відтак не зберігають єдність Православ’я, а разом з РПЦ рухаються до повної схизми», - зазначили у прес-центрі.
Як повідомлялося раніше, 14 вересня 2018 р. на своєму позачерговому засіданні Синод Російської Православної Церкви ухвалив рішення припинити молитовне поминання Святійшого Патріарха Варфоломія за богослужінням, припинити співслужіння з ієрархами Константинопольського Патріархату та припинити участь у роботі всіх органів, у яких головами чи співголовами є ієрархи Константинопольського Патріархату. Причиною такого рішення оголошено призначення Вселенським Патріархатом двох Екзархів у Київ в рамках підготовки до надання автокефалії Православній Церкві в Україні.