Мелітопольська черешня і гуцульська бриндзя. Україна зареєструє в ЄС свої особливі бренди
У планах України на наступний рік - нові географічні зазначення - це херсонський кавун та карпатський мед
Україна заявила про намір одержати в Європейському союзі правову охорону для трьох нових географічних зазначень України, зареєстрованих відповідно до європейських стандартів. Зокрема, це гуцульська овеча бриндзя, гуцульська коров’яча бриндза, мелітопольська черешня.
Відповідне рішення Україні було оголошено під час чергового засідання підкомітету Україна - ЄС з питань географічних зазначень, повідомляє прес-служба Мінекономіки.
«Для українських виробників правова охорона в ЄС - це можливість виходу на європейський ринок продукції із доданою вартістю, що підвищує рентабельність українських товарів та їх репутацію, стимулює увагу до регіонів їх походження та позитивно впливає на розвиток туризму», - зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Олександр Романішин.
Як зазначили в пресслужбі, в планах України на наступний рік - нові географічні зазначення для меду, горіхів, українських вин.
Механізм захищених географічних зазначень активно використовує Європейський союз. Його суть полягає в тому, що певні бренди товарів «резервуються» за територіями, де їх виготовляють, що має гарантувати їхні якості, зумовлені характерними для територій природними умовами чи людським фактором.
ЄС також задіює всі шляхи для використання географічних назв, які є власністю членів Євросоюзу, третіми країнами. Так, відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна з 2026 року має відмовитися від використання географічних зазначень «Шампань», «Коньяк», «Мадера», з 2023 року – від «Фети» та «Пармезану».
В Україні окрім гуцульської овечої бриндзі і мелітопольської черешні свідоцтво про географічне зазначення мають отримати деякі вина («Шабський», «Ялпуг», «Закарпаття», «Білгород-Дністровський»), херсонський кавун та карпатський мед.
Додамо, що гуцульська овеча бриндзя – бринза, яка виготовляється на літніх високогірних полонинах з гірського овечого молока відповідно до традицій, що беруть свій початок в Карпатах ще з XV століття. Зона її виробництва охоплює Закарпаття, Івано-Франківську та частину Чернівецької області.
Мелітопольська черешня відома ще з 19 сторіччя, вирощується у місцевості навколо міста Мелітополь на обох берегах річки Молочна, а саме – у межах міста Мелітополь і навколишній населених пунктів.