На околиці Києва створять Національне військове кладовище: хто може бути похований, а хто – ні
Будівництво, утримання та охорона території цвинтаря відбуватиметься коштом держбюджету
Депутати Верховної Ради підтримали у першому читанні урядовий законопроєкт щодо створення Національного військового меморіального кладовища в Київській області. Проголосували «за» 304 депутати.
Це буде архітектурно-художній комплекс, розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці у Київській області. До речі, подібні військові кладовища існують в США (Арлінгтонський цвинтар), Канаді, Франції та Польщі.
Будівництво, утримання та охорона території цвинтаря відбуватиметься коштом держбюджету. Також держава покриватиме витрати на поховання. Повний обсяг необхідного фінансування на будівництво та утримання меморіального комплексу, буде розраховано після затвердження місця його розташування.
На цвинтарі почесно ховатимуть та здійснюватимуть перепоховання борців за незалежність України у XX столітті, військовослужбовців, які віддали своє життя у нинішній війні проти російських загарбників, людей з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Оскільки кладовище належатиме до державної власності, його неможливо буде приватизувати чи здати в оренду.
На Національному військовому меморіальному кладовищі не можуть бути поховані керівники комуністичної партії (посади секретаря районного комітету і вище) та вищих органів влади СРСР, УРСР, інших союзних республік, а також колишні співробітники КДБ. Однак обмеження не стосуються людей, які брали участь у війні за Україну на Донбасі.
«Наша країна врешті повинна мати свій Арлінгтон, – вважає народний депутат Володимир В’ятрович. – Але під час другого читання слід максимально чітко виписати, хто може, а хто не може бути похований на цьому цвинтарі. Впевнений, що він має знаходитися в найближчих околицях столиці. Національне меморіальне кладовище має стати місцем, яке об’єднуватиме всіх українців у пошані до героїв, які віддали своє життя за Батьківщину. Лише там, де пам’ятають загиблих, є ті, хто готові захищати живих».
Нагадаємо у Києві сьогодні, 4 березня, прощаються з першим міністром закордонних справ незалежної України Анатолієм Зленком. Після громадянської панахиди, Анатолія Максимовича поховають на Байковому кладовищі. Анатолій Зленко помер 1 березня на 83-му році життя. Він двічі обіймав посаду міністра закордонних справ України (1990-1994, 2000-2003 роки).