Найкасовіший артист України розказав, як йому живеться без звання «Народний артист»
«Уявіть: «Народний артист Німеччини Олег Винник»… Це круто звучить?», - питає співак
Олег Винник, який має сотні концертів щороку, не має жодних звань, якими відзначає артистів держава. А шоу-бізнесові премії почав отримувати лише зовсім недавно. Артист каже, що не цікавиться званнями, хоча і не вважає, що таке визнання – це погано.
«Отримати звання у Черкаському народному хорі, де я починав кар’єру, – мало сенс. За заслуженого там платили 40%, а за народного – 50% надбавки до зарплатні. А у всьому іншому звання - це наші якісь речі слов’янські і я цим не живу. Якби жив статуетками, то це була б самозакоханість» - розповів в інтерв’ю «Главкому» артист. «Хоча якщо на якомусь каналі помітили і дають «артиста року», то, це приємно, бо оцінюють професіонали», - визнає він.
Популярний співак запевняє, що коли жив у Німеччині, міг ходити на всесвітньовідомих зірок майже щодня. Але ніколи не мав взірця серед колег. Проте у 2006 році випадково потрапив на концерт Філіпа Кіркорова і зрозумів, що може працювати на сцені не гірше.
Нагадаємо, Олег Винник народився 31 липня 1973 року в селі Вербівка Кам'янського району Черкаської області. Дитинство і юність пройшли на Жашківщині. У школі брав активну участь у художній самодіяльності, мав хист і до співу, грав на електрогітарі. Після закінчення школи вступив на хормейстерський відділ Канівського училища культури. Першим місцем роботи після закінчення училища стала Черкаська обласна філармонія.
У рамках програми культурного обміну Олег проходив стажування в Німеччині, де йому запропонували партії у мюзиклах. Винник грав у німецьких версіях «Нотр Дам де Парі» та «Знедолених».
Починаючи з 2011 року, Олег Винник зосередився на сольній кар'єрі в Україні. Є автором слів та музики усіх пісень, що входять до його альбомів.