Новий президентський рейтинг. Як змінилися настрої виборців
Політичні смаки українців частково залежать від матеріального становища.
Третина українців готова прийти і проголосувати на президентських чи парламентських виборах. При чому молодь виявилася менш активна, за старше покоління. Такі дані загальнонаціонального дослідження електоральних настроїв громадян України, що проводили Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
«Респонденти демонструють відносно високу готовність брати участь у виборах Президента чи Верховної Ради. Приблизно третина заявили, що точно братиме участь у таких виборах і така сама кількість – що скоріше братимуть участь. При цьому, молодь дещо рідше заявляє, що точно братиме участь у виборах, ніж старші респонденти», – йдеться у повідомленні.
Також повідомляється, що політичні смаки українців частково залежать від матеріального становища.
«Заможні респонденти частіше готові голосувати за Володимира Зеленського і Петра Порошенка. Менш заможні, в свою чергу, за Юлію Тимошенко та Юрія Бойка. Існують розбіжності і за віком респондентів. Старші респонденти частіше голосують за Юрія Бойка та Юлію Тимошенко, тоді як молодші – за Володимира Зеленського. Примітно, що в Петра Порошенка більш збалансований електорат – його приблизно однаково підтримують у різних вікових групах», – зазначається у досліджені.
Існують також суттєві розбіжності залежно від мови респондентів. «Серед україномовних респондентів значно більшу підтримку має Петро Порошенко (17% проти 5% серед російськомовних). Протилежна ситуація у Юрія Бойка (17% підтримки серед російськомовних та 4% серед україномовних). У Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко трохи вища підтримка серед україномовних респондентів, але ці відмінності не такі великі, як у Порошенка чи Бойка».
Що ж до прогнозів моделювання другого туру президентських виборів, то чинний Президент Зеленський переміг би Петра Порошенка чи Юрія Бойка. «У парі Зеленський/Порошенко розподіл голосів становив би 60/40%. У парі Зеленський/Бойко, така перевага була би ще відчутніша і становила би 74/26%. При цьому, є певні регіональні особливості. Порошенко зумів би перемогти Зеленського на Заході, але нищівно програв би на Півдні. Бойко, у свою чергу, зумів би перемогти Зеленського на Сході, але зазнав би нищівної поразки в Центрі та на Заході», – йдеться в дослідженні.
Схожі розклади і у виборах до Верховної Ради. «Електоральні результати партій майже цілковито дублюють відповідні результати їхніх очільників на президентських виборах. Так, лідером є «Слуга народу» з 18% підтримки (28% тих, хто визначився та піде голосувати). Цей результат всього на 2% гірший, ніж результат Президента Зеленського. За «ЄС» готові проголосувати 12,4% респондентів (18,6% тих, хто визначився і піде голосувати). Цей результат ідентичний результату Петра Порошенка. В «ОПзЖ» – 10% підтримки (14,1% тих, хто визначився і прийде на виборчі дільниці). В Юрія Бойка зовсім на трохи менше, що може бути пов’язано з «троєвладдям» всередині «ОПзЖ». Результат «Батьківщини» – 8,5% (12,6% тих, хто визначився і має намір голосувати). Виборчий бар’єр має шанси подолати «Сила і Честь» – 4,2% (6,2% тих, хто має намір проголосувати і визначився). Інші партії не долають виборчого порогу», – зазначається в опитуванні.
Загальнонаціональне дослідження електоральних настроїв громадян України проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 травня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Тим часом, відповідно до результатів соціологічного опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології, більше половини українців не підтримують балотування чинного президента Володимира Зеленського на другий термін.