Чи можна лишити школяра на другий рік в одному класі? Роз'яснення есперта
Поняття «другорічництва» важливе тому, що це дає можливість підтягти знання дитини
Виконувач обов’язків директора Українського Центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко в інтерв’ю «Главкому» розповів, чи залишилася в результаті освітньої реформи можливість залишати на другий рік учнів, які не справляються з програмою.
«Є державний стандарт початкової освіти, який чітко передбачає, що учень має опанувати на виході з четвертого класу. Проводиться державна підсумкова атестація з метою моніторингу, а дитина по складах читає «мама», «тато» і пише своє прізвище з помилками. Що робити з такою дитиною? Виявляється, нічого зробити не можна. Ми не можемо залишити дитину, умовно кажучи, на другий рік. У нас же механізмів таких немає, і ми її все одно переводимо в базову школу. Ми ж не можемо лишити дитину на повторний курс навчання», – підкреслив Бойко.
Він додав, що абсолютно всі переходять в базову школу, і той, хто досяг певного рівня державного стандарту, і той, хто не досяг. «У п’ятому класі Петрик іще буде якось бовтатися зі своїми фрагментарними знаннями, а у 6-7-му – все, дитина не зорієнтується», – наголосив фахівець.
На думку Бойка, поняття «другорічництва» важливе не тому, що дитина отримає, як то кажуть, клеймо на лоба, а тому що це можливість підтягти дитину і продемонструвати її освітній приріст в досягненні державного стандарту.
«Проблема в «родових травмах» нашої системи освіти. Що б ми там не говорили, але реформуючи радянську систему, ми не пішли якимось революційним шляхом, не запровадили щось абсолютно нове. Постійні реформи, в яких ми живемо уже майже тридцять років, часто зводяться до спроб подолати прірву за два стрибки», – акцентував увагу Бойко.
Він додав: «Ми спочатку відмовилися від політехнізації школи... Мовляв, навіщо нам шість годин математики, навіщо нам креслення, головне – гармонійний гуманітарний розвиток. Гепнули «Суспільствознавство», «Людину і світ», «Людину і суспільство» і ще купу якихось інваріантних предметів, які не виконують жодної виховної чи просвітницької функції. При тому ми втратили політехнізацію, здобули тотальну гуманітаризацію – і на виході отримуємо ані філософа, ані фізика, ані лірика», – резюмував Валерій Бойко.
Додамо, що Міністерство освіти готується до запуску реформи «Нової української школи» у 5-9 класах. Проєкт розраховано провести протягом 2021-2027 років у три етапи.