Підвищення тарифів в «Укрзалізниці» тягне за собою зниження валютних надходжень, скорочення податків і робочих місць - експерт
З 1 лютого 2019 р пропонується підняти тарифи на 16,6% і далі з 1 травня, з 1 серпня і з 1 листопада - кожен раз на 2,5%, - журналіст
Підвищення тарифів «Укрзалізниці» тягне за собою зниження валютних надходжень від експорту, скорочення податкових платежів і робочих місць. Про це йдеться у матеріалі «Клієнт завжди неправий: «Укрзалізниця» готує бізнесу підвищення тарифів» журналіста Ігоря Воронцова.
«З 1 лютого 2019 р пропонується підняти тарифи на 16,6% і далі з 1 травня, з 1 серпня і з 1 листопада - кожен раз на 2,5%. Зрозуміло, що в представленій презентації УЗ нема оцінок впливу такого підвищення на собівартість продукції у тих же металургійних або цементних підприємств, гірничодобувної промисловості і зернотрейдерів. А вона в такому випадку відчутно погіршиться», - повідомляє автор матеріалу Ігор Воронцов.
За словами автора матеріалу, підвищення тарифів позначиться на показниках експорту і внутрішніх продажах - а значить, в результаті, і на обсягах вантажоперевезень. Крім того, за його словами, це тягне за собою зниження валютних надходжень в країну від експорту, скорочення податкових платежів і робочих місць всередині країни - якщо українські виробники погіршать конкурентні позиції на зовнішніх ринках.
«Але, як уже зазначалося, в УЗ не турбуються про загальнодержавні інтереси. Хоча, здавалося б, там повинні розуміти важливість впливу залізничного транспорту на стан в українській економіці і той «ефект доміно», що викличе запропонована, так звана, «індексація». Не випадково прем'єр Володимир Гройсман 31 серпня заявив, що «Укрзалізниця» повинна враховувати стан економіки країни при плануванні тарифів на вантажні ж / д перевезення і разом з бізнесом шукати збалансоване рішення», - пише Воронцов.
«Замість цього всі керівники «Укрзалізниці», принаймні, за останні 12 років, чомусь саме підвищення тарифів ставлять в основу своєї діяльності. Такі питання, як оновлення вагонного парку і локомотивного господарства, поліпшення виробничих показників і, перш за все, оборотності вагонів, як мірила операційної ефективності, зниження витрат при закупівлі шляхом приведення цін від «космічних» до ринкових - чомусь завжди відсуваються навіть не на третій план, а кудись ще далі», - відзначає він.