Після війни з Грузією Росія зрозуміла, що може робити все, що їй заманеться - The Times
Десять років тому здалося б немислимим, що Путін і його приятелі безпосередньо втрутяться в президентські вибори в США, - експерт
«Рівно 10 років тому Росія вступила у війну з Грузією», - пише в The Times Ендрю Фоксолл, директор центру досліджень Росії і Євразії при британському аналітичному центрі Henry Jackson Society.
Автор нагадує, що перша реакція Заходу на цю війну вражала, але в кінці 2008 року ЄС відновив переговори з Росією, в 2010 році НАТО домовилося з РФ про нове «стратегічне партнерство», а в 2011 році прем'єр-міністр Великобританії Кемерон відвідав Москву.
Фоксолл визнає, що з 2011 року ставлення Великобританії, та й усього Заходу, до Росії змінився. «Відносини Лондона з Москвою більше не засновані виключно на економіці. Як чітко роз'яснила Тереза Мей, тепер Великобританія вважає Росію ворожою державою: Рада національної безпеки оголосила Росію загрозою вищої категорії, а в парламенті існує навіть група з координації дій з Росією, яка повинна спрямовувати діяльність Палати громад щодо Росії», - йдеться в статті.
І все ж, вважає автор, «зі своєї війни з Грузією Росія отримала урок, що може діяти як їй захочеться і де їй захочеться, а будь-які закиди з боку Заходу - щось моментне. Захід, однак, не зробив жодних висновків. Ще гірше, що він не сприйняв цю війну як застереження про агресивний характер путінського режиму, і столиці західних країн, в тому числі Лондон, тоді відмовилися зробити кроки, за рахунок яких у нас тепер було б менше труднощів».
«Десять років тому здалося б немислимим, що Путін і його приятелі безпосередньо втрутяться в президентські вибори в США, проведуть в Німеччині інформаційну операцію, спрямовану на підігрівання ксенофобії або створять в Словаччині базу в мілітаристської стилі, де оспівується радянських полон Центральної та Східної Європи. Але саме до цього призвела бездіяльність Заходу. Тепер постало питання, чи готові ми в кінці кінців почути застереження, які випливають з поведінки Росії за останнє десятиліття, і запобігти ще серйознішим наслідкам у наступному десятилітті», - підсумовує автор.