Посилення мобілізації. Глава Секретаріату Ради підприємців при уряді звернувся до влади
Механізми мобілізації та бронювання мають розроблятися у діалозі з бізнесом – Забловський
Щоб розробити справедливу, оптимальну модель мобілізації та бізнесу, необхідно працювати спільно з бізнесом. Про це заявив Керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський.
«Наразі ми говоримо тільки про якісь загальні підходи, адже конкретики немає. Є окремі заяви урядовців, але немає базового розуміння, якою саме буде модель. Ви знаєте підхід Наталухи, він як квазіподаток (ініціатива щодо бронювання тільки для працівників з зарплатами понад 33 тис. грн – ред). Непублічно від деяких бізнес-асоціацій надходили заяви, що у такому вигляді це не зовсім прийнятна модель. Але знову-таки питання залишається – чи це додаткова буде опція з точки зору можливості розширення бронювання, чи це буде просто заміна бронювання?» – пояснив економіст.
Він зауважив, що також немає рішення щодо фінансування додатково мобілізованих бійців – моделі, яка була б озвучена публічно, досі немає. Але будь-яке рішення, яке ухвалюється, має бути проведене у дискусії з бізнесом.
«Зараз йдуть спроби зондування ґрунту, щоб зрозуміти, куди рухатися. Зараз у Верховній Раді зосередилися на економічному секторі – щоб обрахувати, яка кількість людей має бути заброньована для того, щоб забезпечити необхідну кількість мобілізованих. Але це дуже складні речі. І без економічного розрахунку, без розуміння, яким чином це буде відбуватися, це буде дуже важко. Тому я підкреслюю: такі майнові моделі або інший ценз, який може бути запроваджений, має бути обговорений з бізнесом, для розуміння чітких правил», – наголосив Забловський.
Нагадаємо, раніше з’явилася інформація, що у Кабміні розглядають схему бронювання тільки для працівників з зарплатнею від 35 тис грн. Ця схема викликала хвилю критики від експертів та військових як така, що може спровокувати розкол у суспільстві. Крім того, це може призвести до колапсу у найбільших сферах української економіки – аграрній та промисловій, де традиційно зайнято багато працівників, але зарплати менші, ніж вказана Кабміном «межа».