Шість українських вишів потрапили до Світового рейтингу: університет Шевченка посів 411 місце
Київський університет ім. Шевченка за рік піднявся з 431-440 місця до 411-420
У новому світовому рейтингу The QS World University Rankings є 6 українських університетів.
Вони потрапляють у цей перелік уже четвертий рік поспіль. Це:
- Харківський університет ім. Каразіна;
- Київський університет ім. Шевченка;
- Київський політехнічний інститут;
- Харківський політехнічний інститут;
- Донецький національний університет (Вінниця);
- Сумський державний університет.
Найкращі результати за останній рік показав Київський політехнічний інститут – з 551-600 місця піднявся до 500-550.
Трохи покращив свої позиції й Київський університет ім. Шевченка, з 431-440 місця до 411-420.
А от Харківський університет ім. Каразіна порівняно з 2017 роком випав з четвертої сотні найкращих. Опустився з 382 до 401-410 сходинок.
Харківський політехнічний інститут, Донецький національний університет (Вінниця) та Сумський державний університет стабільно є у рейтингу поза 700-м місцем.
Найкращим у світі визнали Массачусетський інститут технологій.
Друге місце зайняв Стенфорд, третє – Гарвард.
У десятку також потрапили Каліфорнійський інститут технологій, Кембридж, Оксфорд, Університетський коледж Лондона, Імперський коледж Лондона, Чиказький університет та Швейцарський федеральний інститут технологій.
Рейтинг The QS World University Rankings, починаючи з 2010 року, щорічно складає британська компанія Quacquarelli Symonds (QS), яка пропонує широкий спектр консультацій для охочих навчатись за кордоном.
Основу рейтингу складає анкетування роботодавців та викладачів з усього світу. Цього року воно сягнуло понад 70 тисяч представників академічної спільнотита понад 30 тисяч респондентів-працедавців.
Опитування академічної спільноти зі всього світу (40%). Кожен респондент має визначити до 10 вітчизняних інституцій та до 30 закордонних, які, на його/її думку, є найкращими у галузі, в якій респондент найбільше обізнаний. Свій заклад обирати не можна.
Опитування працедавців (понад 30 тис. респондентів) зі всього світу (10%). Система збору даних та ж сама, але розподіл вітчизняних та закордонних голосів тут 50 / 50%. Відповідно, критика нерівномірного розподілу респондентів за країнами та галузями виправдана і тут.
Співвідношення викладач/студент (20%). Дані про кількість студентів, що вчаться на повній програмі, та, відповідно, викладачів на повній ставці надаються самими університетами.
Цитування за Scopus (20%). QS ділить показник цитованості університету за останні 5 років на кількість його працівників.
Частка іноземних студентів та викладачів від загалу (5%+5%). Цей індикатор викликає чимало запитань не лише через джерела інформації та їхню надійність.