Смертна кара перекриє Туреччині шлях до Євросоюзу, - Брок
Переговори про повноцінне членство в ЄС з Туреччиною і так фактично заморожені, - голова зовнішньополітичного комітету Європарламенту
Євросоюзу поки не варто формально відмовлятися від переговорів з Туреччиною про вступ. Хоча за нинішніх умов у Анкари немає шансів приєднатися до союзу, оскільки вона стала ще далі від демократичних критеріїв. Про це в інтерв'ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine сказав голова зовнішньополітичного комітету Європарламенту Ельмар Брок.
Брок зауважив, що переговори про повноцінне членство в ЄС з Туреччиною і так фактично заморожені. І після референдуму відновити їх буде ще складніше, оскільки тепер у Туреччині зникне фактичний розділ гілок влади. Втім, ставити крапку на цьому процесі теж не варто, оскільки майже 50% турків проголосували проти конституційної реформи, яка наділить президента Раджепа Таїпа Ердогана більшою владою. І ЄС не може зараз ще більше їх деморалізувати, закривши двері назавжди.
«Мене дивує, що Ердоган перед референдумом значний тиск, але зміг добитися підтримки лише 51,4% голосів. Те, що він використовував всю державну владу проти ЗМІ, кидав у в'язниці незгодних політиків і журналістів, частково допустив фальсифікацію результата референдуму, суперечить його словам про широку підтримку з боку населення. Цей референдум не дає йому права на переформатування країни», - переконаний Брок.
Разом з тим, він додав, що переговори про вступ Туреччини в ЄС можуть бути згорнуті, якщо Анкара наважиться відновити смертну кару. «Це стало б «червоною лінією» і означало б негайне виключення з Ради Європи і кінець процесу вступу», - сказав європейський чиновник.
Нагадаємо, що Рада міністрів Туреччини в понеділок, 17 квітня, підтримала продовження режиму надзвичайного стану в країні ще на три місяці. Спочатку режим надзвичайного стану був введений в країні після невдалої спроби державного перевороту влітку 2016 року.
Режим надзвичайного стану зокрема дозволяє президенту і уряду Туреччини вводити нові закони без схвалення парламенту.
Як повідомлялося, 16 квітня у Туреччині відбувся референдум щодо посилення повноважень президента Ердогана.
Згідно з ініціативою реформування, посаду прем'єр-міністра скасують, а президент стане головою виконавчої гілки влади і водночас головою держави. Крім того, президент зможе зберегти власне членство у партії, призначати і звільняти міністрів та суддів, планувати бюджет і запроваджувати надзвичайний стан.
Пізніше турецька опозиція заявила про маніпуляції при підрахунку голосів та сказала, що оскаржуватиме результати референдуму.
Центральна виборча комісія Туреччини визнала дійсними результати референдуму.
Рада міністрів Туреччини в понеділок, 17 квітня, також продовжила режим надзвичайного стану в країні ще на три місяці.
Читайте також матеріал: Туреччина проголосувала за султана. Якою буде нова конституція і що зможе Ердоган