Туреччина змінює форму правління
16 квітня 2017 року в Туреччині відбувся референдум щодо змін конституції республіки. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосив про перемогу на референдумі щодо зміни конституції, передає Bloomberg.
Попередні результати після обробки 100% бюлетенів з урахуванням голосів за кордоном: 51,4% підтримали реформу, а це 25 мільйонів 150 тисяч виборців, повідомляє у себе на сторінці у Facebook журналіст Осман Пашаєв. 48,6% проти - 23 мільйона 900 тисяч. Різниця між за і проти - 1 млн 200 тисяч.
Як повідомляє Anadolu, цю перевагу забезпечили турки Німеччини і Нідерландів, які проголосували в підтримку Ердогана на тлі загострення турецько-німецьких і турецько-нідерландських відносин
Чим викликана необхідність референдуму
Відповідно до конституції 1982 р., Туреччина є президентсько-парламентською республікою.
Пропозиції про перехід до президентської форми правління були сформульовані та внесені в парламент – Великі національні збори Туреччини – в 2011 році правлячою Партією справедливості і розвитку на чолі з Реджепом Таїпом Ердоганом (очолював партію в 2001–2014 рр.; з 2014 р. – президент країни). Однак тоді ця ініціатива не дістала підтримки інших політичних сил.
Процес було активізовано після спроби державного перевороту влітку 2016 року. Уже в грудні того ж року партія Ердогана внесла в парламент проект документа, розроблений спільно з Народно-республіканською партією і Партією націоналістичного руху.
Пакет з 18 конституційних поправок було схвалено парламентом 21 січня. За зміну конституції висловилося 339 депутатів (з 550). Цього виявилося достатньо для того, щоб винести поправки на всенародне голосування (якби проект конституційних змін було підтримано голосами 367 депутатів, то поправки могло б бути прийнято парламентом без урахування думки народу).
Що зможе Ердоган з новою конституцією
У разі прийняття поправок повноваження президента буде значно розширено – він очолить виконавчу владу країни. Пост прем'єр-міністра буде скасовано, а президент отримає право призначати віце-президента і міністрів (за чинною конституцією, прем'єрський пост займає лідер партії-переможниці на парламентських виборах, він же пропонує міністрів на затвердження президентові).
Президент стане верховним головнокомандувачем збройних сил (наразі він виконує обов'язки головнокомандувача від імені парламенту).
Відповідно до змін, глава держави зможе оголошувати надзвичайний стан і формувати бюджет країни (сьогодні ці питання перебувають у віданні уряду і виносяться на розгляд і затвердження парламенту).
Для висунення кандидатом у президенти громадянин Туреччини повинен буде заручитися підтримкою хоча б однієї партії, що отримала на попередніх парламентських виборах більше 5% голосів виборців (за нинішньою конституцією, кандидат може бути висунутий від партії, яка набрала на виборах більше 10% голосів, або, якщо його підтримують не менше 20 депутатів парламенту).
Знімається вимога про неможливість одночасного перебування на посаді президента і голови політичної партії. У разі затвердження реформи президент не повинен буде більше дотримуватися нейтральності і зможе відкрито просувати інтереси своєї партії.
Згідно з поправками, парламент втрачає прямий контроль за діяльністю уряду, так як вони скасовують обов'язкові звіти міністрів у парламенті. Депутати зможуть звертатися до уряду лише через письмові запити.
Крім того, скорегований механізм імпічменту президента. У разі прийняття реформи за створення спеціальної комісії з розслідування дій глави держави повинні будуть висловитися 50% депутатів парламенту. Пропозиція про передачу питання до Верховного суду прийматиметься за підтримки 2/3 депутатів (за нинішньою конституцією, главу держави може бути притягнуто до відповідальності за ініціативою не менше 1/3 від загальної кількості членів ВНСТ, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 3/4 від загальної кількості депутатів).
Поправки до конституції передбачають зниження віку для кандидатів у депутати парламенту з 25 до 18 років і збільшення їхньої кількості з 550 до 600. Осіб, які мають стосунок до збройних сил, буде позбавлено права балотуватися.
Змінюється термін повноважень парламенту – з 4 до 5 років. Парламентські та президентські вибори запропоновано проводити в один день.
Як було проведено референдум
Референдум проводився відповідно до закону, ухваленого в травні 1987 р. Для голосування використовується бюлетень, біла частина якого – для позначки «так», коричнева – для позначки «ні».
Винесене на розгляд питання вважається прийнятим, якщо його підтримало більше половини з тих, хто взяв участь у голосуванні.
Право голосу мають громадяни Туреччини, які досягли 18-річного віку. За даними Центральної виборчої комісії, кількість зареєстрованих виборців нині становить 56,9 млн (населення країни – 78,7 млн).
Турецька опозиція оскаржуватиме результати референдуму
Турецька Демократична партія народів заявила, що вона оскаржуватиме результати референдуму за розширення повноважень президента на двох третинах дільниць. Про це повідомляє Hurriyet Daily News.
Згідно із заявою опозиції, на референдумі мали місце маніпуляції, які додали 3-4% «за».
Протести проти результатів референдуму
Велика кількість громадян Туреччини вийшла на вулиці, аби висловити протест проти результатів референдуму, який надає більше повноважень чинному президенту. Люди прихопили із собою на мітинг кухонні прилади та каструлі, аби висловити протест.
Інші висловлювали своє невдоволення більш агресивно, вигукуючи слова про те, що Ердоган є крадієм та вбивцею.
Реакція міжнародної спільноти
Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд закликав Туреччину до обережності у діях після референдуму. Він зазначив, що Туреччина є повноправним членом Ради Європи, саме тому організація готова надати державі необхідну допомогу під час внесення поправок до турецького законодавства, зокрема стосовно реформи судової системи.
При цьому в Єврокомісії додали, що чекають на оцінку міжнародних спостерігачів щодо підготовки і проведення референдуму, а також детальніших даних про порушення, що, за деякими твердженнями, відбулися на референдумі.
Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що політика інтеграції в ЄС залишиться пріоритетом.
Заступник голови Християнсько-демократичного союзу Юлія Клекнер у статті, опублікованій у виданні Huffington Post, заявила, що двері в ЄС для Туреччини «остаточно закриті». На її думку, фінансову підтримку, яка надається Туреччині для входження в ЄС, має бути припинено.
Коментарі — 0