Три місяці роботи Кабміну. Головні провали Гройсмана

23 липня минуло 100 днів, як почав працювати уряд під керівництвом Володимира Гройсмана. «Главком» визначив основні проблеми, з якими новий прем’єр стикнувся за сто днів роботи і які можуть завадити главі уряду виконати обіцянку «показати, що таке управління державою».

Перша проблема Гройсмана – це неоднорідність уряду та дуже обмежена самостійність прем’єра. У чинному Кабінеті міністрів є урядовці з квоти «Народного фронту» орієнтовані на Яценюка.  Ті ж міністри, що були призначені за квотою БПП, спочатку більше орієнтувались на Банкову, ніж на прем’єра. Гройсман намагався компенсувати такий стан справ розширенням повноважень для «свого» віце-прем’єра Володимира Кістіона, однак для повноти контролю цього замало. Ще одна проблема Гройсмана – слабкий вплив на власну фракцію, окрім кількох близьких до нього депутатів, що негативно позначається на підтримку урядових ініціатив Радою.

Новий прем’єр також виявився неспроможним жорстко реагувати на дії Росії. Із липня 2016-го року указом президента РФ Путіна були запроваджені додаткові обмеження щодо транзиту через територію РФ товарів походженням з України. Тоді в українському уряді оперативно пообіцяли «дзеркальні» санкції проти Росії. У відповідній заяві Кабміну також було акцентовано, що низку  заходів у відповідь буде введено в дію невідкладно. Проте уряд обмежився продовженням до кінця 2017-го року ембарго на низку російських товарів. Така слабка та половинчаста реакція – власне, ще один прояв «гнучкості» Гройсмана.

Крім того, Гройсман не зміг продемонструвати послідовну позицію в енергетичних питаннях. На початку своєї каденції міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик пообіцяв, що Україна не вестиме переговорів із Росією щодо поставок газу до рішення Стокгольмського арбітражу. І от днями з’явилась новина, що «Нафтогаз» готовий до тристоронніх переговорів із «Газпромом» найближчим часом. До того ж, продовжується купівля вугілля та електроенергії в Росії та на окупованих територіях.

Ще одне слабке місце Гройсмана – проблеми з призначенням голови Міністерства охорони здоров’я. Гройсман призначив виконувачем обов’язків колишнього заступника міністра Віктора Шафранського і звільнив першого заступника міністра Олександру Павленко. Парламент так і не зміг призначити повноцінного міністра нібито через те, що очолювати МОЗ в його нинішньому вигляді просто нема охочих.Тим часом, на думку Уляни Супрун, яка була призначена заступником міністра, галузь – одна з тих, яка конче потребує навіть не реформування, а змін, бо нинішня система охорони здоров’я просто не працює.

Єдина реформа, яка «вдалась» Гройсману, - підвищення  тарифів. Із 1 вересня тарифи на газ для населення і промисловості уніфікуються – єдина ціна складе 6879 гривень. Тим, хто не потягне нові ціни, обіцяють компенсації субсидіями, під які за новими правилами підпадатимуть до 9 мільйонів домогосподарств з 15 мільйонів. Восени, коли люди отримають перші платіжки, Кабміну варто очікувати валу неплатежів та соціальних протестів.

Попри «успішне» підвишення тарифів, черговий транш МВФ Україна досі не отримала. Дуже сумнівно, що Україна отримає всі омріяні 4 мільярди доларів до кінця року, тим більше, що восени країна має увійти в процес формування бюджету. Хоча міністр фінансів Олександр Данилюк і відрапортував, що меморандум з МВФ практично узгоджений, і заявив про повне взаєморозуміння, голова цієї організації Крістін Лагард нагадала, що Верховна Рада ще має ухвалити низку рішень для отримання цих грошей.

Ще одна негативна тенденція - постійні скандали в Державній фіскальній службі та у митниці. Вони якнайкраще ілюструють залежність прем’єра від певних політичних домовленостей. Колишній заступник Насірова Костянтин Лікарчук запевняє, що ДФС нині повернулася в часи Януковича з тими ж «відкатами» за повернення ПДВ та «смотрящими» на митниці. Також, за словами Лікарчука, головним консультантом Гройсмана в митних питаннях є Геннадій Романенко – кум колишнього голови митниці Ігоря Калєтніка. Гройсман потрапив у певну пастку – незважаючи на тотальне невдоволення Насіровим, поки що немає політичного рішення його звільнити. Митниця начебто є одним із головних пріоритетів для прем’єра. Він обіцяє рішучі реформи і навіть створив «митну сотню», до складу якої ввійшли представники ДФС, Державної прикордонної служби та Нацполіції. Проте експерти вважають ці дії не більше ніж піаром та імітацією діяльності.

Провал з приватизацією ОПЗ залишається в державній власності, також не зіграв на руку Гройсману. Чинників тут декілька – великий борг перед Group DF за постачання газу, незавершені суди з компанією Ігоря Коломойського «Нортіма», яка свого часу перемагала в скасованому конкурсі на ОПЗ, загальне обмеження НБУ на вивід дивідендів плюс останні політичні скандали навколо заводу. Має відбутися повторний аукціон, але проблема в тому, що 15 мільярдів гривень, які уряд розраховував отримати від продажу ОПЗ, вже закладені до бюджету.

Не вдається Гройсману і вирішити питання децентралізації влади. Парламент досі не може ухвалити зміни до Конституції щодо децентралізації через скандальний пункт щодо статусу окупованих територій. Разом із тим, за словами експерта з децентралізації екс-депутата Юрія Ганущака, нинішній Кабмін приділяє цьому питанню набагато більше уваги, ніж минулий, але його зусилля торпедують парламентарі. Сам прем’єр заявив, що регіони вже отримали достатню систему фінансової децентралізації. Проте в регіонах вважають інакше.

Проблемою для уряду також стали соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам. Незважаючи на те, що парламент затвердив відповідний закон, а Кабмін ухвалив постанови №352 та №365, за свідченнями правозахисників, які опікуються питанням переселенців, механізм досі не працює. Серед причин – невизначеність із фінансуванням цих виплат та недостатня кількість соціальних інспекторів, які мають здійснювати перевірки переселенців.

Крім того, Гройсман не має достатньої комунікації з суспільством. «Главком» до ста днів уряду Гройсмана заздалегідь надіслав до міністерств стандартні запити щодо їхніх результатів роботи за цей термін. На сьогодні більше половини міністерств ніяк не відреагували на звернення. Щотижневі звернення Гройсмана до громадян можна побачити на його сторінці у Facebook, але цього замало – бракує чітких і зрозумілих меседжів від прем’єра, звернених до суспільства.

Детальніше читайте у статті «Гройсман. 100 днів безпорадності»