Ціни в Україні знову зросли: Нацбанк назвав головні причини

У жовтні річна інфляція в Україні прискорилася до 11%, а найбільший ціновий тиск спричинили пальне та руйнування виробничої й логістичної інфраструктури. Найбільше за місяць подорожчали дизель і автогаз, а серед продуктів – овочі, цукор та окремі молочні товари. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Держстат та Національний банк України.

За даними Державної служби статистики, у жовтні споживчі ціни підвищилися на 1,8% порівняно з вереснем. У річному вимірі інфляція становила 11% проти 10% місяцем раніше. Базова інфляція, яка відображає стійкішу динаміку цін, сягнула 9,7% за рік. Від початку 2026 року споживчі ціни підвищилися на 10,3%. Про це свідчить жовтневий звіт Держстату. 

Пальне стало одним із головних чинників інфляції

За оцінкою Нацбанку, річне подорожчання пального у жовтні прискорилося до 53,9%. Найбільше протягом місяця додали у вартості дизельне пальне та автомобільний газ.

Дизель дорожчав через кілька чинників:

• підвищення світових цін на пальне;
• ускладнення імпортних постачань;
• збільшення попиту з боку власників генераторів.

На ринку автогазу ситуацію ускладнило скорочення пропозиції. Частина газонаповнювальних станцій зазнала пошкоджень, а імпорт обмежували логістичні проблеми. Додатково на вартість вплинуло подорожчання пропану й бутану в Європі через порушення постачань та сезонне збільшення попиту.

Які продукти дорожчали найшвидше

Річне зростання цін на сирі продукти харчування прискорилося до 6,8%. На продовольчому ринку позначилися проблеми з урожаєм, дорожче зберігання та ускладнення перевезень.

Зокрема, овочі борщового набору дорожчали через менші врожаї та збільшення витрат на зберігання. На цукор тиснули очікування скорочення виробництва: площі під цукровими буряками зменшилися до найнижчого рівня за 35 років.

Банани також додали у вартості. Причиною стало подорожчання імпортної логістики на тлі блокування морських портів.

Окремо Нацбанк звернув увагу на ситуацію у птахівництві. Зниження цін на курятину сповільнилося через збільшення виробничих витрат. Птахофабрики змушені частіше використовувати дизельні генератори під час перебоїв з електропостачанням. На обсяги виробництва також впливає нестача працівників.

Водночас після різкого вересневого подорожчання подешевшали яйця. У річному вимірі знизилися й ціни на огірки – через високу базу порівняння минулого року.

За даними Держстату, загальна картина на продуктовому ринку була нерівномірною. У жовтні овочі подорожчали на 10,2% за місяць, тоді як яйця подешевшали на 4,6%. Продукти харчування та безалкогольні напої загалом додали у вартості 2%.

Дорожчають ліки, побутова хімія та послуги

Ціновий тиск поширився й на непродовольчі товари. За оцінкою НБУ, річне подорожчання цієї категорії прискорилося до 5,1%. Найбільше на ціни вплинули витрати на ліки: дистриб'юторам доводиться оплачувати дорожчу логістику, оренду менших складських приміщень та додаткове енергозабезпечення після знищення складів.

Швидше, ніж у вересні, дорожчали також:

• електроніка та побутова техніка;
• засоби гігієни;
• побутова хімія;
• паперові вироби.

На вартість електроніки додатково вплинув світовий дефіцит чипів пам'яті. Руйнування складської інфраструктури призвело до втрат товарних запасів і прискорило перенесення вищих світових цін на український ринок.

Послуги за рік подорожчали на 14,6%. Серед основних причин Нацбанк називає підвищення тарифів на мобільний зв'язок, дорожчі медичні та діагностичні послуги. Також на тлі внутрішньої міграції продовжувала зростати вартість оренди житла.

Адміністративно регульовані ціни за рік збільшилися на 14,2%. Найбільше на цю динаміку вплинули тарифи на водопостачання та подорожчання алкогольних напоїв.

Коли інфляція може сповільнитися

У Національному банку попереджають, що ціновий тиск зберігатиметься до початку 2027 року. Витрати бізнесу й надалі зростатимуть через дорожче пальне, пошкодження виробничих потужностей та проблеми з логістикою. Додатковим чинником стане очікуване розширення бюджетних стимулів наприкінці року.

Надалі регулятор очікує поступового сповільнення інфляції. Серед чинників, які мають цьому сприяти, – вичерпання наслідків паливного шоку, послаблення тиску з боку заробітних плат на тлі слабкої економічної активності та заходи монетарної політики.

Нагадаємо, наприкінці жовтня Нацбанк погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 10% до 12,5%. У 2027 році регулятор очікує її сповільнення до 7,3%, а повернення до цільового показника 5% прогнозує у 2028 році.