У Мін’юсті визнали: реєстратори в Україні отримують доступ до професії дуже легко

Заступниця міністра юстиції з питань державної реєстрації Ірина Садовська в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» прокоментувала претензії Нотаріальної палати щодо кваліфікаційних іспитів.

Нагадаємо, в Україні налічується 5,5 тисяч нотаріусів і близько 10 тисяч реєстраторів. Нотаріуси вчиняють і нотаріальні, і реєстраційні дії, а реєстратор тільки реєструє. 

«На думку Міністерства та Кабміну, реєстратори отримують доступ до професії дуже легко. Ми вирішили, що з 1 січня 2019 року всі особи, які бажають стати реєстраторами вперше, будуть складати кваліфікаційний іспит. Також це стосується і тих, хто з певних причин був відключений від реєстрів через помилки. Вони також мають підтвердити свою професійну кваліфікацію. Тести повинні складати і нотаріуси, які зробили порушення під час реєстраційних дій. Це логічно. Тому, коли нотаріуси кричать, що це, мовляв, технічна помилка, людський фактор, то мені часто буває зрозуміло, що істинною причиною є брак знань», - упевнена чиновниця. 

Однією з помилок при вчиненні реєстраційних дій є недолучення до реєстру електронних копій документів, на підставі яких прийнято рішення про реєстрацію. Санкція за таку помилку – блокування доступу нотаріуса чи реєстратора до реєстрів. «Якщо це нотаріус, то він продовжить працювати, а от реєстраційні дії вчиняти не зможе», - зазначила заступниця міністра.

Вона додала, що абсолютно такі ж санкції працюють стосовно реєстраторів, але відключений реєстратор не зможе працювати.

«Раніше після такого відключення від реєстрів людина через певний час просто знову отримувала доступ і продовжувала працювати», - додала Садовська. 

Також заступниця міністра розповіла, чи існує якась диференціація санкцій за певні порушення у реєстраторів - на який період часу забирати в них ключ від реєстрів, за яке порушення.

«У нас є методичні рекомендації, які ми напрацювали в Міністерстві юстиції разом з Нотаріальною палатою десь 1,5 року тому.  Там описані типові помилки. До слова, при Мін’юсті працює робоча група, метою роботи якої є  вдосконалення законодавства з питань державної реєстрації та нотаріату. До неї входять і представники Нотаріальної палати», резюмувала Ірина Садовська.

Щодо самих тестів, за її словами,  їх допомагав розробляти наш європейський партнер – проєкт Pravo-Justice.

«Тестування максимально відкрите: комп’ютер, людина та сто рандомних запитань. Під час анонімного автоматичного тестування у людини забирають всю техніку. Поруч сидить комісія - три людини, які дивляться, щоб не приховали шпаргалок чи інших носіїв інформації. Якщо людина дає 75 і більше правильних відповідей - наступного дня отримує документ про складання екзамену. Нотаріальна палата каже: «тести – корупційні», «комісія –  корупційна», «немає відеоспостереження». Однак, відеоспостереження насправді є, а жодного натяку на корупцію нема. Для того, щоб скласти ці безкоштовні тести, потрібні лише копія паспорта і заява. Ми не бачимо, чи ця особа юрист, чи реєстратор, чи нотаріус», - розказала Садовська.

Вона додала, що кожен може прийти і подивитись як це відбувається.

Відповідаючи на питання, який відсоток не справляється, вона зазначила, що успішно складають тести десь 35-40%.