Мін’юст проти нотаріусів. Що спровокувало переполох?
Міністр юстиції Павло Петренко та президент Нотаріальної палати Володимир Марченко
Новий антирейдерський законопроект викликав обурення приватних нотаріусів
Минулого тижня у Верховній Раді з’явився законопроект 9311, який, як йдеться у пояснювальній записці до нього, має побороти рейдерство. На сайті парламенту ініціаторами документа названі нардеп від БПП та представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко та депутат від «Народного фронту», голова комітету Верховної Ради з питань економічної політики Андрій Іванчук. Насправді ж текст законопроекту написали в Мін’юсті, це визнав очільник відомства Павло Петренко.
Серед іншого, у законопроекті пропонується скасувати державне мито в 1%, яке нотаріуси отримують з усіх правочинів. Фактично, це мито і є дохід нотаріуса, з якого він сплачує усі податки та ЄСВ з вирахуванням витрат. «Насправді жодна копійка з цих коштів (1% нібито державного мита з усіх правочинів) не йшла як державне мито, ці кошти йшли особам, які здійснювали ці сервіси. Ми робимо норму, яка говорить, що вартість послуг у приватного нотаріуса визначається за домовленістю сторін, щоб була конкуренція», – роз’яснив пропозиції Мін’юсту його керівник.
Законопроект містить і вимоги щодо кваліфікації нотаріусів: з одного боку, у документі проголошуються високі стандарти надання послуг, нотаріусам доводять обов’язок підвищувати кваліфікацію, а з іншого – працювати нотаріусом дозволяється юристам без складання кваліфікаційного іспиту.
Такі новації вже спровокували хвилю обурення серед чинних нотаріусів. Вони стверджують, що держава кидає їх напризволяще, залучає до їхніх лав некваліфікованих людей, робить їх «ручними».
Член Нотаріальної палати України, голова комісії з кібербезпеки і протидії корупції у цій організації Наталія Козаєва бачить ситуацію так: «Доступ до професії надають чиновникам без складання іспиту та виконання інших умов допуску до професії, руйнують обов’язкову мінімальну плату за вчинені нотаріальні дії. Нагадую, держава жодної копійки не витрачає на організацію роботи нотаріату. Це означає: ми йдемо не до Європи».
Варто зазначити, що обсяг «антирейдерського» законопроекту – понад 200 сторінок. Водночас вкраплені зміни, зокрема для нотаріусів, не завжди мають стосунок до боротьби із рейдерством. Слова Петренка про те, що «вартість послуг у приватного нотаріуса визначатиметься за домовленістю сторін» учасники цього ринку бачать так: норма дуже вигідна для олігархів, які, приміром, у випадку продажу заводу сплатять не 1% від суми угоди, а «за домовленістю», скажімо, тисячу гривень, як і умовна бабуся, яка хоче скласти заповіт.
Детальніше про те, чому нотаріуси повстали проти законопроекту, в інтерв’ю «Главкому» розповів президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко.
Чому законопроект 9311 викликав таке збурення серед нотаріусів?
Законопроект закладає одразу дві бомби. Перша – у нотаріат заводять чиновників, друга – нотаріусом зможе стати людина, яка не склала кваліфікаційного іспиту.
Зараз для того, щоб працювати нотаріусом, потрібно відповідати критерію «три плюс три»: мати три роки стажу юристом, а потім ще три роки відпрацювати помічником нотаріуса. І оце відпрацювання відкидають. А стати нотаріусом зможе будь-яка людина з Мін'юсту, причому без іспитів. Покажіть будь-якому юристу з дипломом, але без досвіду роботи у нотаріаті, скажімо, якусь справу щодо спадку, де може бути купа проблем, – він не матиме уявлення, що з нею робити.
У Мін’юсті розповідають, що до роботи нотаріусами будуть допускати тих чиновників з міністерства, які перевіряють нинішніх нотаріусів. Але ж для цього великого хисту не потрібно: прийти і звіритися з вимогами, прописаними у методичці.
Крім того, якщо сьогодні державний реєстратор комунального підприємства (не нотаріус) може здійснювати лише реєстрацію майна, то законопроект пропонує чиновнику надати право також вчиняти нотаріальні дії (наприклад, перереєстровувати та відчужувати майно, – «Главком»). У підсумку ми отримаємо ту саму корупцію та чергові злочинні «помилки».
Законопроектом пропонується скасування норми про сплату не менше 1% від суми договору на користь приватних нотаріусів. Можливо, це погано для нотаріусів, але ж це добре для громадян… Вони обиратимуть доступнішу послугу.
Тут хитрий момент. Для державних контор цей податок залишається, а саме туди частіше звертаються люди з незахищених верств населення. Таким чином, від 1% звільняють переважно великий бізнес, а прості громадяни, і особливо малозабезпечені, продовжуватимуть його сплачувати.
Порівняйте робочі місця приватних нотаріусів і державних – зрозуміло, що вийде не на користь останніх. Так, кілька державних контор відремонтували, але основна маса виглядає жахливо, держава туди гроші не вкладає. Щодо приватних, то держава теж не допомагає, зате вимоги до робочого місця висуває величезні: обладнання робочого місця, його утримання, сплата податків, гарантії безпеки. Ми робили розрахунок, беручи до уваги навіть не столичні розцінки, і вийшло, що у місяць на утримання робочого місця нотаріусу потрібно витратити близько 80 тис. грн на місяць. Враховували лише необхідні витрати: оренда, комунальні платежі, зарплата для найманих працівників, вартість техніки, збереження архіву, програмні продукти, охорона робочого місця тощо. Саме цей 1% дає можливість приватним нотаріусам платити за все це.
В усьому світі чітко розділені нотаріальні дії на тяжкі та відносно прості. Важкі – це відчуження нерухомості, завдяки чому формується бюджет, і що дозволяє потім сформувати відносно невисоку ціну на виконання простих дій – заяв, довіреностей, копій тощо. Якщо ж прибрати це, виходить, що прості нотаріальні дії стануть дорожчими, бо ж немає компенсатора – коштів з того самого 1%.
Подумаймо, наскільки соціально значущим є цей 1%, я маю на увазі для простих людей, а не олігархів, які збираються скуповувати землю. Скільки разів у житті пересічний громадянин купує нерухомість? Переважно – раз у житті.
Згідно із законопроектом, має з’явитися більше державних нотаріусів. Хіба це погано?
Це маніпуляції. Міністр розповідає про те, що Мін’юст провів опитування та виявив, що люди зі сільської місцевості стверджують, що їм потрібен нотаріус, оскільки принаймні раз на рік вони засвідчують заповіт чи отримують спадок. У мене виникає зустрічне запитання: ви можете уявити, щоб сільський житель щороку отримував спадок? У нього що, тисяча родичів, які вмирають за графіком? І чи багато людей, які пишуть заповіти, ба більше – щороку переписують?
Крім того, міністр скаржиться, що от, мовляв, у селищі Маневичі на Волині відсутні державні та приватні нотаріуси, а більшість мешканців району мають статус постраждалих від Чорнобильської катастрофи та відповідні пільги. І от, мовляв, вони мають їхати 200-300 км, щоб знайти державного нотаріуса. Вибачте, але це все маніпуляції. По-перше, від Маневичів до обласного центру 77 км, а по-друге, згідно з даними Мін’юсту, у Маневичах є державна нотаріальна контора. До того ж, у Маневичах є два приватні нотаріуси.
У законопроекті йдеться, що для незахищених верств населення – осіб з інвалідністю, учасників АТО тощо – пропонується запровадження пільг у розмірі 50% державного мита за нотаріальні дії, а це значно здешевить послуги нотаріусів. Це вдарить по цьому бізнесу?
Річ у тім, що одразу після того, як почалась війна, приватні нотаріуси одразу сказали, що усі прості дії щодо воїнів АТО надаються безплатно. Крім того, законотворці не договорюють: знижка діятиме у разі, якщо обидві людини, які укладають між собою домовленість, належать до категорії соціально незахищених осіб. Якщо лише одна – знижка не діятиме.
Як відобразиться ухвалення законопроекту на чинних нотаріусах?
По-перше, буде знищена єдина професія, яка сьогодні стоїть на захисті приватної власності. По-друге, держава отримає велику «дірку» у бюджеті від неотриманих податків, відповідно, не буде коштів на забезпечення діяльності нотаріату в цілому та збереження архівів.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0