У МОЗ назвали основні причини, що зумовлюють поширення Covid-19 серед медпрацівників

Станом на 27 квітня в Україні коронавірус підтверджено у 1749-ти медпрацівників, що становить 19,4% від усіх підтверджених випадків. Тобто, фактично кожен п’ятий інфікований в Україні – працівник медзакладу. Про це повідомляє Центр громадського здоров’я у Facebook.

За даними Центру, серед причин, що зумовлюють поширення захворювання серед медпрацівників, можуть бути:

• відсутність чіткого плану дій медичного закладу, порушення визначеного маршруту пацієнта та стандартів ведення пацієнтів;

• неправильне користування засобами індивідуального захисту, їх зберігання та утилізації;

• недостатнє забезпечення медперсоналу необхідними засобами індивідуального захисту.

Забезпечення лікарні засобами індивідуального захисту здійснюється органами місцевого самоврядування та за рахунок централізованих закупівель або благодійної/гуманітарної допомоги з урахуванням потреби, яку формує керівництво лікувального закладу.

Однак, якщо заклади не мають чіткого плану консультування населення («маршрутів» пацієнта), надання екстреної медичної допомоги, транспортування, госпіталізації і догляду за пацієнтами з підозрою чи підтвердженим Covid-19, необхідність у  засобах індивідуального захисту значно зростає, а ефективність їх використання знижується.

Розробка та затвердження плану є виключною компетенцією керівництва лікарні. Зокрема, такий план має передбачати:

1. Скринінг

• Саме точковий пасивний скринінг найбільш ефективний в амбулаторно-поліклінічних закладах. Наприклад, напис на вхідних дверях «Маєш нежить і кашель? Одягни маску, перед тим як зайти!»

• Активний скринінг може проводити будь-який працівник лікарні, а також долучені робітники (волонтери, охоронці, громадські активісти тощо), проведенням експрес-опитування біля входу щодо наявності респіраторних симптомів.

2. Тріаж (медичне сортування) та розподіл потоків пацієнтів

Прості, ефективні і безкоштовні методи зі зниження ризиків професійного інфікування, які мають використовуватися в залежності від особливостей закладу.

3. Розподіл на «чисті» та «брудні» зони:

«Брудна» зона (зона високого ризику інфікування) – приміщення, у яких рівень забруднення мікроорганізмами є високим.

«Чиста» зона – приміщення, у яких рівень забруднення є мінімальним.

Визначення і маркування «брудних» зон передусім надає медичному працівнику сигнал і змушує використовувати додатковий захист. Нагадування перед входом в «брудну» зону щодо необхідності вдягти засоби індивідуального захисту, а при вході в «чисту» зняти їх, дисциплінує та додатково убезпечує співробітників закладу. Ширми створюють додатковий фізичний бар’єр між зонами і мають використовуватися як місце для одягання/зняття засобів індивідуального захисту.

Мінімальне оснащення шлюзу має включати:

• стійка або розміщений на стіні диспенсер зі спиртовмісним антисептиком;

• за можливості, раковина та рідке мило;

• ємності для утилізації засобів індивідуального захисту;

• запас засобів індивідуального захисту;

• місце для одягання та знімання засобів індивідуального захисту із дзеркалом в повний зріст.

Місце для одягання засобами індивідуального захисту має бути відокремленим від місця для їх зняття. Також необхідно мати ємності для розведення або зберігання готових дезінфекційних розчинів, місце для працівника, який проводить моніторинг і допомагає під час одягання/зняття засобами індивідуального захисту.

Станом на ранок 27 квітня в Україні налічується 9009 хворих. За минулу добу підтвердження отримали 392 випадки зараження, у тому числі 28 дітей і 73 медпрацівники. Загалом хворобу підтверджено у 614 дітей та 1 749 медиків.