У Порошенка нагадали, що реформа системи правосуддя розроблялася за участю ЄС

Починаючи з 2016 року Україна дуже активно співпрацює з Європейським союзом у сфері реформи системи правосуддя, майже всі ключові законопроекти у цій сфері розроблялися за участю європейських експертів. Про це у понеділок у Брюсселі під час спілкування з журналістами зауважив заступник голови Адміністрації президента України Олексій Філатов, який прибув до Бельгії з робочим візитом у складі представницької делегації українських правників.

«Рада з питань судової реформи, утворена при президенті України, залучала, ефективно взаємодіяла і продовжує взаємодіяти з європейськими експертами як в питаннях розробки стратегії реформи сфери правосуддя, так і в питанні розробки законодавства. Всі ті закони, які були ухвалені за останній час Верховною Радою, - а їх близько 10 ключових, - розроблялися Радою з питань судової реформи за участю європейських експертів. Саме ці закони мають закласти підвалини для забезпечення верховенства права в Україні відповідно до європейських стандартів», - наголосив Філатов.

Він зауважив, що під час робочого візиту до Брюсселя українська делегація продовжить обговорення напрямків подальшого співробітництва з ЄС у питаннях правової реформи. Попри те, що великий обсяг роботи у цій сфері вже виконаний, таких перспективних напрямків залишається ще багато. За словами представника Адміністрації президента, йдеться про реформування системи адвокатури, безоплатної правової допомоги, юридичної освіти, запровадження електронного суду, вдосконалення процедур щодо формування суддівського корпусу та інші питання.

Філатов окремо зауважив, що величезну допомогу від ЄС Україна отримала при формуванні нового складу Верховного суду. Мова йде і про розробку методології конкурсу, і про розробку системи психологічного тестування, системи перевірки професійних знань та навичок кандидатів на посаду судді Верховного суду. В цьому також брали участь експерти Європейського союзу.

«Одне з найбільших досягнень реформи в системі правосуддя – це формування Верховного суду, практично з нуля, за конкурсом, в якому мали змогу брати участь не лише діючі судді, але й науковці, і практикуючі адвокати, які мали відповідну кваліфікацію і відповідали кваліфікаційним вимогам. Трохи менше має місце кадрове оновлення в судах апеляційної інстанції, і реформа поки дуже побічно торкнулася суддів першої інстанції. На жаль, ця реформа не просувається так швидко, в плані кадрового оновлення, як хотілося б суспільству і всім нам, але треба розуміти, що це поступовий, складний, об’ємний процес, який забирає час, але, зрештою, має дати результати», - підкреслив заступник голови АП.