В БПП вважають, що у парламентській фракції немає навіть поодиноких незгодних

Голова фракції БПП у Верховній Раді Ігор Гринів в інтерв'ю «Главкому» розповів, що судячи з голосування за судову форму, у фракції немає не те, що інших груп, а навіть поодиноких незгодних.

«Фракція монолітна. Чи є фракція строката? Так, є. Ця строкатість зумовлена не внутрішніми проблемами, а двома об’єктивними факторами – законом про вибори і політичною ситуацією». - зазначив Гринів.

За його словами, у нас немає змішаної виборчої системи.

«У нас дві виборчі системи співіснують в просторі і часі: в один день відбуваються вибори по двох різних виборчих системах – пропорційній і мажоритарній. Називати існуючі вибори «змішаною системою» некоректно з точки зору політології. Я зовсім не переконаний, що це погано в умовах України. Змішана система є, наприклад, в Німеччині, коли використовуються елементи обох систем. Той же закон про вибори до місцевих рад в Україні є одним з прикладів змішаної системи – там є елементи як мажоритарної, так і пропорційної частини. Але при системі, яку ми маємо на загальнодержавному рівні, вже закладається певна строкатість майбутньої фракції, бо багато депутатів обрані по виборчому округу. Більше того, серед них є такі, хто йшли як самовисуванці, а потім прийшли до «Солідарності», при тому, що «Солідарність» по цих округах підтримувала інших кандидатів. Є й такі, хто йшли від «Солідарності», але заявляли з першого дня, що їхня місія у фракції – бути опозицією. Так зробила група журналістів – Лещенко, Найєм, Заліщук. Фракція може бути дієвою тоді, коли є спільна позиція. А коли люди з самого початку, навіть ще не будучи народними депутатами, обрали собі місію «бути фракцією у фракції», - це не проблема самої фракції, це проблема тих людей», - розповів голова фракції БПП у Раді.

Гринів наголосив, що в самому законі закладено, що не всі будуть мати однакову політичну позицію.

«Це не армійська система, де всі ходять по команді, особливо, якщо йде мова про мажоритарників. Друга причина, чому фракція монолітна – політична ситуація. Консолідуючими елементами в будь-якій політичній системі є суспільна програма, а також спільний противник. Або сильний лідер, на рейтингу якого все базується. Що відбулося після Революції гідності? Зламався класичний електоральний поділ. Довгий час політична система країни розвивалась в боротьбі між комуністами і демократами. В 2002 році переламалася система, коли «Наша Україна» вперше набрала більше, ніж комуністи. З 2002 по 2014 роки парадигма політики розвивалася між Сходом і Заходом. Політичні партії спиралися відповідно на одну чи іншу частину України. Між ними йшло протистояння, і за рахунок цього відбувалася певна консолідація свого базового електорату», - пояснив депутат.

Голова фракції БПП у Верховній Раді розповів, як змінилась ситуація.

«Бо заборонили Комуністичну партію, Партія регіонів пішла в небуття. Розгубленість та переляканість політичних партій в цьому спектрі призвели до того, що змагання на минулих парламентських виборах вже не відбувалось між Сходом і Заходом. Кандидати Сходу і Заходу перемішались, і найбільше перемішались в БПП... Це об’єднання країни навколо Лідера. Порошенко став президентом, який вперше переміг у всіх областях України без виключення. Це цінність, за яку варто було триматись, щоб не допустити протистояння між Сходом і Заходом. Але тоді і з’являється певна строкатість. Ми розуміємо, що є різна специфіка мажоритарників, обраних в сільських та міських районах, на Сході та на Заході, в Одесі і Львові, Закарпатті чи Луганську. Це нормальне явище», - резюмував Гринів.