Вбивство Шеремета: Lifecell у суді скасував арешт серверів з даними про 5 млн абонентів. Інформацію знищать?
Апеляція вважала, що арешт майна може призвести до надмірного обмеження підприємницької діяльності оператора мобільного зв’язку
Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду Києва від 29 червня про арешт майна оператора мобільного зв’язку Lifecell (ТОВ «Лайфселл»), на якому містилася інформація з 1 травня до 31 серпня 2016 року.
Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ухвала суду від 18 липня.
Арешт був накладений на підставі клопотання Головного слідчого управління Нацполіції, яке розслідує вбивство журналіста «Української правди» Павла Шеремета, що сталося 20 липня 2016 року на перетині вулиць Б. Хмельницького та І. Франка у Києві. Слідчий поліції визнав речовими доказами носії інформації (жорсткі диски, сервера тощо), що знаходяться у володінні ТОВ «Лайфселл».
Зокрема, маються на увазі вхідні і вихідні з’єднання всіх абонентських номерів на території України із зазначенням дати та часу таких з’єднань, тривалості, абонентських номерів, з якими вони відбулись, а також серійного номеру мобільного пристрою; відправлені й отримані текстові та інші повідомлення (SMS-повідомлення, MMS-повідомлення) з цих номерів; інформація GPRS, 3G, 4G - трафік та нульових з’єднань абонентів; місця знаходження абонентських номерів із зазначенням адрес базових станцій.
У підсумку Печерський райсуд задовольнив клопотання поліції про накладення арешту на вказані речові докази.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник Решетняк в інтересах ТОВ «Лайфселл» подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що під арештом опинилася інформація про близько п’яти мільйонів абонентів, що призведе не тільки до порушення прав та обов`язків оператора телекомунікацій, а й до обмеження конституційних прав конкретно невизначеної кількості осіб.
Більше того апелянт пояснила, що наразі закінчилися терміни зберігання інформації за період з 1 травня до 31 серпня 2016 року, на яку накладено арешт. Це означає, що після спливу цих строків інформація з електронних носіїв, якщо для поточної виробничої діяльності не вистачає певного обсягу пам`яті, видаляється автоматично.
Крім того, ухвалою покладено обов’язок зберігати інформацію, якої немає у ТОВ «Лайфселл». Це - стандарт четвертого покоління мобільного зв'язку (4G), який оператор впровадив лише з 1 квітня 2018 року.
Київський апеляційний суд дійшов висновків, що слідчий Нацполіції і суддя Печерського райсуду не ідентифікували абонентські номери, які мають стосунок до вказаного кримінального провадження і не вказали конкретного переліку носіїв інформації, на які накладено арешт.
«Постановляючи ухвалу про накладення арешту на таке майно, слідчий суддя не пересвідчився у наявності у ТОВ «Лайфселл» технічної можливості та необхідного обладнання для забезпечення збереження вказаних даних, а також, чи не закінчились на цей час строки зберігання інформації за період з 1 травня до 31 серпня 2016 року… Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя, у порушення ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності ТОВ «Лайфселл» завданням кримінального провадження», - сказано в ухвалі апеляції.
Апеляційний суд додав, що арешт міг призвести до надмірного обмеження підприємницької діяльності ТОВ «Лайфселл» та незаконного доступу до персональних даних абонентів у зазначений період.
Як відомо, журналіст Павло Шеремет був убитий в центрі Києва 20 липня 2016 року. Злочин залишається нерозкритим. Журналіста поховали в Мінську. За даними слідчих, зловмисники закріпили вибухівку на днище авто, за кермом якого був Шеремет. Також було повідомлено про те, що для вбивства відомого білоруського журналіста зловмисники використовували елементи протипіхотної міни МОН-50.
23 липня 2019 року глава Нацполіції Сергій Князєв представив доповідь щодо розслідування вбивства Павла Шеремета. У ній переважно була вже відома всім інформація.
Потім Князєв в окремому приміщенні представив Володимиру Зеленському інформацію з обмеженим доступом.