Влада країн, на які здійснювались кібератаки, виявилась безсилою перед ними - Bloomberg

Нині росіян звинувачують в кібератаках майже автоматично, навіть коли докази вкрай мізерні, - констатує Bloomberg View.

«Але подібні звинувачення дійсно виглядають обгрунтованими щодо атаки вірусу-здирника, яка прокотилася по світу в останні дні. Цей вірус відомий під кількома назвами (notPetya, exPetr, Petrwrap, Pety.a)», - йдеться в статті.

Видання зазначає, що організатори атаки exPetr насправді прагнули не до збагачення. «Для зв'язку з хакерами було вказано лише одну адресу електронної пошти, але провайдер незабаром заблокував її, як зазвичай буває в таких випадках. До того ж виявилося, що вірус шифрує жорсткі диски жертв без можливості відновлення. Це дивно: якщо атакуючий хоче отримати гроші, він постарався б влаштувати, щоб вони до нього дійшли, і як мінімум продемонстрував би свою здатність дешифрувати файли», - йдеться в статті.

Bloomberg View наголошує: «З потягом до сварок путінського Кремля поєднувалася б така глузлива атака на Україну».

«Це випробування певної цифрового зброї, навчання кіберарміі з прихованою атрибуцією, - сказав Ілля Сачков, голова Group-IB. Він також обмовився, що конкретних доказів у нього немає. - Ймовірно, мета - [переглянути], наскільки великої шкоди можна заподіяти бізнесу і як реагуватимуть люди».

У середу генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив: НАТО вирішило, що кібератака може спричинити застосування статті Статуту НАТО про колективну оборону. Bloomberg View коментує: «Але це порожня погроза, поки країни не навчаться більш точно встановлювати винуватців атак типу атаки exPetr і поки не з'являться спільні можливості для аналізу і нейтралізації таких загроз. В даному конкретному випадку, як і в деяких інших по всьому світу, непрямі докази вказують на причетність Росії, і співтовариство приватних експертів з кібербезпеки охоче обговорює цю тему, але уряди (навіть уряд України, давно усвідомлює кіберзагрози з того боку кордону), як виявилися, безсилі і реагують повільн», - підсумовує видання.

Як повідомлялося, 27 червня Україну атакував масовий інтернет-вірус. Жертвами хакерської атаки стали Кабінет міністрів, Міністерство інфраструктури, Ощадбанк, Укргазбанк, Укрсоцбанк, «OTP банк», Укрпошта, «Нова пошта», аеропорт «Бориспіль», WOG, KLO, мережа гіпермаркетів «Епіцентр», Чорнобильська АЕС, «24 канал».

У кіберполіції запевняють, що вірус Petya не заволодів приватною інформацією українців.

Антивірусні компанії стверджують, що вже знайшли ліки від вірусу.

Вірус Petya.А шифрує дані на комп’ютері та вимагає викуп. Фахівці з комп’ютерної безпеки радять нічого не платити – жодних ключів після виплати грошей власники уражених комп’ютерів не отримують.

В Нацбанку України заявили, що станом на 29 червня робота кількох українських банків, яка була обмежена через хакерські атаки, поступово відновлюється.