Захід має перестати намагатися «не ображати Путіна», а жорстко протистояти Росії, – Порошенко
«Існуюча політика ЄС щодо східноєвропейських сусідів розвалюється»
П’ятий Президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко взяв участь у міжнародній безпековій конференції у Вісбю (Готланд, Швеція) і представив бачення щодо ключових викликів перед східною політикою Євросоюзу та змістовного наповнення нової редакції «Східного партнерства», інформує пресслужба «Європейської Солідарності».
Порошенко відзначив, що згортання суверенітету та демократії в Білорусі, посилення контролю Москви над Вірменією свідчать, що існуюча політика ЄС щодо східноєвропейських сусідів розвалюється, а Захід ризикує програти гостру геополітичну конкуренцію з Росією над країнами регіону.
«Для свого виживання «Східне партнерство» потребує нового сенсу, амбітного порядку денного, чіткого бачення майбутнього, а головне – політичної волі об’єднаної Європи», – наголосив п’ятий Президент.
За його словами, Європейський Союз та Захід загалом мають перестати намагатись «не ображати Путіна», а жорстко протистояти деструктивним діям Російської Федерації. Він також закликав до продовження і посилення політики санкцій супроти Росії як країни-агресора.
«Немає часу для коливання, роздумів, умиротворення, напівкроків та політики вичікування, бо саме сьогодні, в тому числі в Україні, вирішується майбутнє і європейського континенту, і Росії», – зауважив лідер «Європейської Солідарності».
На думку Порошенка, одночасно Захід має оновити підходи до відносин з країнами «Східного партнерства», особливо з країнами, які чітко проголосили курс на інтеграцію з Євросоюзом та уклали Угоди про асоціацію – Україною, Грузією та Молдовою.
«Сьогодні ми маємо можливість творити наше спільне майбутнє шляхом формування «Східного партнерства 2.0» на основі Стратегії східного розширення», – наголосив Петро Порошенко.
За словами п’ятого Президента, така Стратегія вимагає політичного лідерства з боку Євросоюзу та розумного поєднання існуючих реалій з оновленими механізмами та інструментами, випробуваними в рамках попередніх хвиль розширення Союзу, зокрема поглибленою секторальною інтеграцією, «скринінгом» законодавства, посиленою фінансовою підтримкою.
До слова, раніше Верховний Суд задовольнив касаційні скарги п’ятого Президента Петра Порошенка, партії «Європейська Солідарність» та телеканалу «Прямий» у справі за позовом Портнова.
Соратник Януковича у серпні 2019 року подав позов, намагаючись визнати недостовірним та спростувати твердження про те, що «матеріали «справи моряків», незважаючи на таємницю слідства, були передані ДБР пану Портнову, який потім передав цю інформацію Російській Федерації, а конкретно постійному представнику РФ в ООН Василю Небензі».