Звільнений директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд: Я буду оскаржувати своє звільнення у суді

Депутати одеської обласної ради звільнили із посади директора Одеського художнього музею Олександра Ройтбурда. За це рішення проголосував 51 депутат, 3 – проти, 3 – утрималися, 28 депутатів не голосували. Цікаво, що підтримали усунення музейника з посади не тільки депутати «Опозиційного блоку», а й навіть представники «Солідарності» і «Батьківщини». Тепер Олександр Ройтбурд, який очолював музей із кінця 2017 року, готується у суді відстояти своє право на його керівництва.

Між тим громадські активісти вже збираються на суботню акцію протесту, аби відстояти музейника. Активісти апелюють тим, що за час керівництва музеєм його прибутки зросли, круті виставки проводяться, зросла колекція експонатів. Напередодні скандальної сесії облради колектив музею звернувся з відкритим листом до депутатів. «Тільки за перший – неповний – рік його роботи музей заробив більш 2 мільйонів 800 тисяч гривень проти 741 тисячі в 2017 р.», - наводять музейники один із аргументів, чому варто підтримати їхнього керівника.

Заступилася за Олександра Ройтбурда і в.о. глави облдержадміністрації Світлана Шаталова, яка обвинуватила ініціаторів звільнення у лобіюванні особистих інтересів. «Ваша наполегливість не має кордонів, ваші «договірняки» суперечать здоровому глузду і логіці. за Ройтбурда колекція музею збільшилась на 49 об'єкти, проведено ремонт, причому за рахунок меценатів. Хто ще міг таке зробити?»- заявила Шаталова.

«Війна» звільненого очільника музею з обласною владою триває від самого його призначення. Два роки тому обласні депутати не хотіли підписувати угоду з Олександром Ройтбурдом попри те, що він переміг у конкурсі. Тому на той час глава області Максим Степанов призначив його директором музею, підписавши договір на 5 років. З того часу відбувалися численні спроби усунути його зі своєї посади.

В інтерв’ю «Главкому» Олександр Ройтбурд розповів, чому саме зараз облраді вдалося його відсторонити від посади, заявив про намір судитися і назвав представників обласної влади, які виступили проти його керівництва музеєм.

Чому винесли на сесію і розірвали контракт саме зараз, хоча вже давно про такий намір обласної влади йшлося?

Це, мені здається, фінальний акорд діяльності цієї облради, бо так чи інакше, будуть нові вибори, буде нова рада. Вони хотіли закрити незакритий гештальт. Раніше, можливо, була не така критична ситуація, а тепер потрібно щось по майну вирішувати, я не знаю, що ще. Це частина великої закритої гри.

Нині окрім Опоблоку, це рішення підтримали депутати з БПП і Батьківщини, зовсім різні політичні сили. Як так сталося, що вони об’єдналися в рішенні вас «піти»?

Я чув, що багатьох з ним було мотивовано.

Грішми?

Не знаю.

На своїй сторінці у Facebook ви написали, що до зали засідань облради телефонував колишній її голова Анатолій Урбанський з вимогою вашого звільнення. То кому саме ви перейшли дорогу і чому?

Це Опозиційний блок, маніакальне бажання депутата Віталія Саутьонкова. Я знаю, що Урбанського і Саутьонкова зв’язують певні відносини, хоч особисто до мене, наскільки я знаю, він нормально ставиться.

Будете оскаржувати це рішення?

Безумовно. Звертатимемося до суду. Над цим зараз працюють юристи.

Хто вам висловив свою підтримку, можливо, зателефонував?

Хто тільки не висловлював. Це багато людей як із нової, так і зі старої влади. Всі пропонують допомогу, насамперед юридичну, публічну. Я знаю, що цією справою вже займаються певні люди в Офісі президента. Знаєте, мені телефонували люди з абсолютно різних таборів, навіть не усі вони одне з одним розмовляють.

Вам закидають серед іншого проведення позапланових ремонтних робіт з порушенням встановленого законом порядку, концертів на території музею. Чи була можливість уникнути цих обвинувачень, аби вони не стали навіть формальним приводом для вашого відсторонення з посади?

Ми не проводили ремонтні роботи. Ми проводили невідкладні протиаварійні роботи. Але під час цих аварійних робіт, а це були світлові ліхтарі, було зіпсовано стелю. Її ми були вимушені просто пофарбувати, а потім і стіну. Все це робили без копійки державних коштів. Якщо лишити це у такому вигляді, коли стирчить свіже зварювання, допускати, що десь впав шматок стелі, коли фарба полилася на стіни, ви уявляєте собі такий музей?

Хочете сказати що це було небезпечно для відвідувачів?

І також з естетичної точки зору також. Зауважу, що дозвіл на протиаварійні роботи у нас був. Можливо, трохи ми вийшли за його межі. Але це було вимушеним кроком, ми не могли цього не зробити. Ми нічого, окрім «косметики», не зробили.

Рішення облради каже про необхідність призначення нового конкурсу. Якщо ви не зможете у суді відстояти свою правоту, чи братимете участь у новому конкурсі?

Так, братиму у ньому участь, якщо він відбудеться. Але наскільки мені відомо, у випадку, якщо я звернуся до суду (з оскарженням рішення облради), до остаточного вирішення цього конфлікту у судовому порядку новий конкурс проводити не можливо.

Наскільки суд у цій справі може затягнутися?

Не знаю. Якщо затягуватимуть, то нехай.

Хто опікуватиметься музеєм на час судових баталій?

Я сподіваюся. Що хтось із нашої команди, якщо вони силоміць продавлять якусь людину, яка прийде все зруйнувати. Але на це шансів небагато.

Яка вірогідність, що до керівництва музею повернеться колишній директор Віталій Абрамов?

Я не бачу такої вірогідності.

Обласна влада може вдатися до такого повернення?

Все залежить від глави облдержадміністрації, а не від обласної ради. Ось затвердження того, хто виграв конкурс – це прерогатива обласної ради. А призначення тимчасово виконуючого обов’язки – це прерогатива виконавчої гілки влади.

Ви спілкувалися з главою облдержадміністрації щодо ситуації, яка склалася?

Ні, не спілкувався. Вона написала пост у Facebook. Вона обурена результатами засідання облради. Але ж вона не керує облрадою.

У суботу активісти організують акцію протесту на ваш захист. Наскільки публічна акція може допомогти повернути вас на посаду? Від чого залежатиме?

Не думаю, що це може вплинути. Але це питання до організаторів акції.

Михайло Глуховський, «Главком»